Корпорація "Ростех" виготовляє більшу частину зброї, якою росіяни вбивають українців. Хто та як нею управляє?
Його часто називають "головним після Путіна", найвпливовішою людиною Росії та "завгоспом війни". Сєргєй Чємєзов – чиновник з минулим у КДБ, де він завів близьку дружбу з майбутнім очільником Кремля, а пізніше отримав в управління найприбутковіший бізнес у Росії.
Уже 18 років він очолює корпорацію "Ростех", яка об’єднує мережу з понад тисячі підприємств: від виробників авіації до розробників високоточної зброї. За цей час Чємєзов став образом системи, де військовий завод і дитячий табір, верстат і відпустка в санаторії працюють на спільний результат.
З 2014 року, попри публічні обіцянки розвивати "цивільний хай-тек", акценти "Ростеху" остаточно змістилися в бік нарощування виробництва озброєння. З початком великої війни заводи концерну працюють у три зміни.
У 2025 році портал "Війна і санкції" Головного управління розвідки Міністерства оборони відкрив розділ з описами структури трьох найнебезпечніших холдингів "Ростеху": "Об’єднаної двигунобудівної корпорації" (ОДК), "Об’єднаної авіабудівної корпорації" (ОАК) та НПО "Високоточні комплекси".
Користуючись цими даними та системою зв’язків YC World, аналітики Trap Aggressor створили портрет гігантської російської державної корпорації.
14 липня 2022 року російські війська вбили понад 20 мешканців Вінниці, вдаривши по центру міста крилатими ракетами "Калібр". Турбореактивні двигуни, що приводять в рух цю зброю, збирають на підприємстві "ОДК-Сатурн" ОДК. Остання об’єднує 78 підприємств в усій Росії (85% активів двигунобудівної галузі).
Так, Уфимське "ОДК-УМПО" випускає двигуни АЛ-41Ф1 для сучасних винищувачів Су-57 і компоненти для гелікоптерів Ка-52. Петербурзьке "ОДК-Климов" виробляє двигуни ВК-2500 для гвинтокрилів Ка-52, Мі-28 та Мі-35. У Рибінську "ОДК-Сатурн" збирає турбореактивні двигуни для Су-35 та установки для російських кораблів, а пермський кластер виробляє двигуни ПС-90 та ПД-14 для транспортної авіації.
Продукція ОДК забезпечує десятки типів техніки, яка щодня атакує Україну.
На відміну від більшості інших підприємств у структурі російської оборонної промисловості, ОДК контролює повний виробничий ланцюг: від досліджень та проєктування до серійного виробництва, обслуговування та модернізації. Вертикальна інтеграція дозволяє оперативно адаптуватися до умов санкцій, імпортозаміщення, технологічної ізоляції та попиту фронту.
У 2023-2024 роках, коли доступ до іноземних компонентів став обмеженим, підприємства холдингу прискорили їх заміну власними аналогами.
Росія системно застосовує стратегічну авіацію у війні проти України. Ракету Х-101, що влучила в дитячу лікарню "Охматдит" у Києві в липні 2024 року, випустили з-під крила стратегічного бомбардувальника Ту-95МС. Ці ж літаки запускали ракети Х-22 по будинку в Дніпрі у 2023 році і по ТЦ "Амстор" у Кременчуці у 2022 році.
Четвертий рік російські літаки атакують Україну із Саратовської та Мурманської областей. Їх виробляло та модифікувало АТ "Туполев", що входить в "Об’єднану авіабудівну корпорацію". Остання забезпечує Кремль бойовими літаками, важкою транспортною авіацією та бомбардувальниками Су-34, Су-35, МіГ-29.
ОАК створили у 2006 році за ініціативою Путіна, який хотів централізувати і воєнізувати авіацію Росії. Корпорація об’єднала конструкторські бюро, заводи, випробувальні майданчики, науково-дослідні установи. Після початку великої війни корпорація перетворилася на "плацдарм" штурмової та стратегічної авіації.
У листопаді 2024 року ОАК очолив Вадім Бадєха – ексгендиректор ОДК. Як зʼясували розслідувачі Trap Aggressor, коли Бадєха очолював Уральський завод цивільної авіації, він брав участь у створенні безпілотників, зокрема "Форпост-Р", "Альтіус" та "Корсар". Під його керівництвом ОДК в співпраці з "Рейнольдсом" розробляв центр з виробництва турбореактивних двигунів для БПЛА.
Попри активну участь у десятилітньому розвитку російського ВПК, Бадєху лише в лютому 2025 року внесли в санкційні списки ЄС. Тимчасом його родичі розбудовують міжнародний бізнес: батько його колишньої дружини банкір Владімір Фролов володіє платіжною системою Copernicus Gold на основі блокчейну з юридичними особами в Сінгапурі та Нідерландах, а брат колишньої дружини Андрєй Фролов живе в ЄС і має бізнес у сфері платіжних систем в Індії та США.
У складі корпорації ОАК працює НПК "Штурмовики Сухого", що обслуговує і модернізує Су-25 – штурмовики, які найактивніше використовуються в зоні боїв.
Крім того, у концерн входять "Авіаційний комплекс ім. С. В. Ільюшина" (ПАТ "Ил"), що виробляє військово-транспортні літаки Іл-76МД-90А, Іл-78 та Іл-112В, а також ПАТ "Яковлев", що фокусується на цивільному сегменті, але фактично стало частиною ВПК, оскільки бере участь у військових програмах Міноборони РФ.
ОАК управляє понад 100 дочірніми підприємствами і має понад 30 виробничих майданчиків: від збирання літаків до виробництва агрегатів, авіоніки та вузлів.
"Іскандер-М" – балістика, яку РФ застосовувала для касетного удару по набережній Одеси, людному центру Сум та ресторану в Кривому Розі. Ця система збирається в глибокому тилу російського ВПК, де працює холдинг, який рідко потрапляє в заголовки, але системно постачає на фронт засоби ураження.
Холдинг розробляє і виготовляє різноманітне тактичне озброєння, яке активно використовує російська армія. Компанії цієї структури створюють ракетні комплекси, системи протиповітряної оборони "Панцирь-С1", протитанкові комплекси "Корнет", "Хризантема" і "Конкурс" для знищення бронетехніки, високоточні артилерійські системи "Краснополь" та "Китолов", бойові модулі "Бережок" і "Бахча", системи захисту "Арена" та "Дрозд".
Цей широкий арсенал показує, що холдинг відіграє одну з ключових ролей у забезпеченні російської армії зброєю для ведення війни.
У листопаді 2022 року холдинг очолив Олег Рязанцев. У грудні 2024-го його внесли в санкційні списки ЄС та Швейцарії як особу, відповідальну за дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України.
На "Ростех" працюють близько 700 тис. осіб і з 2022 року ця цифра стрімко зростає. Аби залучати більше людей до роботи на війну, корпорація вибудувала систему заохочень. Там привчають до такого стилю життя ледь не з дитсадка.
Деякі компанії холдингу шукають майбутніх робітників серед молоді, деякі – організовують відпочинок та лікування для чинних спеціалістів та їхніх родин, інші – обслуговують прилеглі території та приміщення підприємств ВПК.
Серед таких "допоміжних" підприємств – зареєстрована в окупованому Криму "дочка" ОАК компанія "ОАК-здоровье". Там співробітникам холдингу пропонують путівки до мережі корпоративних баз відпочинку в Московській області, на озері Байкал та Чорноморському узбережжі, зокрема до двох кримських пансіонатів.
Для залучення до ВПК російської молоді на базі табору "Дружба" проводять "зльоти", на яких обговорюють проєкти в галузі авіабудування, організовують спортивно-розважальні заходи та розвивають ініціативи молодих працівників.
Також у холдингах "Ростеху" продумують спеціальні програми для студентів і партнерства із закладами середньої та вищої освіти. Наприклад, створюють центри профорієнтації й сертифікації кадрів, що беруть участь у розробці програм і конкурсів для професійного самовизначення школярів.
Ба більше, "Ростех" виступає партнером російських шкіл, де вже з першого класу пропонують долучатися до "великої воєнної родини". У 2025 році підприємства корпорації планують вкласти понад 1 млрд руб. у розвиток так званих передових інженерних шкіл на базі технічних закладів вищої освіти.
Для випускників шкіл та коледжів розробили курс підготовки інженерів авіадвигунобудування "Крилья Ростеха", де обіцяють високу стипендію, безоплатне житло, а в перспективі – практику й працевлаштування.
До проєкту залучені 15 технічних університетів з Москви, Санкт-Петербурга, Уфи, Самари, Рибінська, Казані, Улан-Уде, Пермі, Іркутська, Комсомольська-на-Амурі, Новосибірська, Ульяновська, Нижнього Новгорода та Омська. Найзатятіших студентів можуть відправити в Китай вивчати штучний інтелект.
Загалом у "Крильях Ростеха" навчаються понад 1 500 студентів. Корпорація активно готує майбутніх працівників російського ВПК.
Передовиків виробництва озброєння заохочують квадратними метрами. Наприклад, керівництво Курганмашзаводу, який виробляє броньовану техніку (БМП, БМД, БТР), планує до 2027 року збудувати чотири десятиповерхівки на 780 квартир. Працівникам заводу обіцяють субсидії за проєктом "Русская мечта".
Поки маленькі "гвинтики системи" відкладають кошти на пільгові квартири за тисячі кілометрів від Москви або мріють про путівку в окупований Крим, Чємєзов ні в чому собі не відмовляє. Дохід його холдингу у 2024 році міг становити 50 млрд дол.
Журналістські розслідування Pandora Papers та OCCRP викривають масштабні статки родини Чємєзова: 85-метрова яхта Valerie вартістю 140 млн дол. (оформлена на падчерку через офшори), квартири площею 800 кв. м на Фрунзенській набережній у Москві (записані на дружину), щонайменше 48 об'єктів нерухомості включно з комерційними приміщеннями в РФ і за кордоном.
У 2019 році офіційний дохід подружжя перевищив 30 млн дол., а через офшорні структури Sightview Consultants Limited та Penimar Holdings вони контролюють компанії в ІТ, девелопменті і телекомунікаціях. Попри санкції США, ЄС та інших країн, Чємєзов зберігає вплив на критичну інфраструктуру російської воєнної економіки завдяки гнучким формам власності та маскуванню під цивільні проєкти.
Підприємства "Ростеха" регулярно потрапляють до санкційних списків. Дані порталу War&Sanctions демонструють, що, крім України, найчастіше компанії трьох досліджених холдингів опиняються під санкціями США, Швейцарії, Японії та ЄС. Менше підприємств потрапили під обмеження Канади, Нової Зеландії та Австралії.
Застосовувати санкції до підприємств "Ростеху" іноземним партнерам зазвичай складно. Інформація про них непублічна, компанії розпорошені всередині структури і регулярно переходять під управління різних юридичних осіб в межах корпорації. У російських державних реєстрах та системах закупівель приховуються дані, з офіційних сторінок корпорації систематично видаляються статті й новини про роль підприємств у виробництві військових компонентів.
У санкційні списки частіше потрапляють публічніші директори. Наприклад, очільник "Високоточних комплексів" Олєг Рязанцев та гендиректор ОАК Вадім Бадєха під міжнародними санкціями, а гендиректор ОДК Алєксандр Грачов – ні.
"Ростех" – це не просто тисячі заводів, що "штампують" російську зброю. Це павутина, що вербує дітей "патріотичними" гуртками, дає студентам стипендії, а працівникам – знижки на квартири та путівки на море. Усе заради того, щоб кожен "гвинтик" цієї машини крутився і не мав часу на зайві запитання.
У "Ростех" входять тисячі компаній, які маскуються під цивільні бізнеси, хоча насправді обслуговують російський режим. Його символом став Чємєзов – архітектор воєнної економіки, кому не вигідні перемирʼя і завершення війни. Аби зупинити цю "імперію зла", замало бити санкціями по ВПК. Треба руйнувати всю систему: від заводів до приємних "бонусів", які тримають їх на гачку.
Співавтори: Роман Стеблівський, керівник санкційного напрямку Trap Aggressor
Інна Попович, головна редакторка, журналістка-розслідувачка проєкту Trap Aggressor
Матеріал підготовлений за підтримки Міжнародного фонду "Відродження". Текст представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію фонду.
