Впродовж останніх років Київрада підтримала перейменування майже 300 вулиць, провулків, проспектів та площ, пов’язаних з країною агресоркою та радянським союзом. Також у межах дерусифікації змінила свою назву і вулиця Академіка Туполєва у Святошинському та Шевченківському районах столиці.
Цей міський топонім сформувався в першій третині XX століття як частина Гостомельського шосе, до якого також належали фрагменти сучасних вулиць Стеценка та Міської. У 1973 році вулиці було присвоєно ім’я Академіка Туполєва — на честь відомого радянського авіаконструктора Андрія Туполєва.
Відомо, що цей діяч не мав безпосереднього зв’язку з Україною — ані за походженням, ані за місцем основної професійної діяльності. Він народився у Тверській губернії (нині Росія), навчався та працював у Москві, де й очолював Центральне конструкторське бюро, відоме як КБ Туполєва.
Тому в умовах деколонізації українського міського простору його ім’я було визнано недоречним для топоніміки Києва.
У січні 2024 року вулицю Академіка Туполєва перейменували на честь легендарного українського літака АН-225 «Мрія» — символу інженерної величі України та був знищений під час боїв за Гостомель у 2022 році. Таким чином, топонімічна зміна не лише очищає міський простір від радянських імен, а й вшановує національні досягнення та пам’ять про втрати, спричинені війною.
Розробку легендарного крилатого велетня розпочали у 1985 році в Києві на державному конструкторському бюро «Антонов». Передбачалося, що цей унікальний літак транспортуватиме компоненти радянської космічної програми, зокрема орбітальний корабель «Буран» та елементи системи «Енергія».
Проєкт очолив головний конструктор Віктор Толмачов під загальним керівництвом генерального конструктора Петра Балабуєва. Значну частину конструкції уніфікували з ранішою моделлю Ан-124 «Руслан», що дозволило скоротити терміни створення літака до трьох з половиною років.
Перший політ відбувся 21 грудня 1988 року. АН-225 став справжнім гігантом світової авіації: з розмахом крила 88,4 метра, шістьма турбовентиляторними двигунами Д-18Т і здатністю перевозити понад 250 тонн вантажу. Його унікальність полягала й у тому, що він міг транспортувати великогабаритні об’єкти не лише в трюмі, а й на верхній частині фюзеляжу.
Після розпаду СРСР літак законсервували до кінця 1990-х. У 2000-х роках його модернізували для транспортування надважких і великогабаритних вантажів — зокрема локомотивів і промислових генераторів. Його також активно залучали до оперативного доставлення гуманітарної допомоги в різних країнах світу.
Літак АН-225 «Мрія» існував в єдиному екземплярі, але встановив близько 250 світових рекордів. У березні 1989 року він одразу зафіксував понад 100 світових досягнень у категоріях швидкості, висоти й вантажності. А у 2004 році Міжнародна федерація повітроплавання визнала його найвидатнішим літаком у своїй галузі, занісши до Книги рекордів Гіннеса.
У 2019 році планували залучити літак до українського національного павільйону на 58-й Венеційській бієнале — «Мрія» мала символічно пролетіти над містом. Втім, через заборону польотів над історичним центром Венеції цю ідею не вдалося реалізувати.
24 серпня 2021 року, під час святкування 30-річчя Незалежності України, «Мрія» взяла участь у повітряному параді над Києвом, замкнувши колону військових літаків, вертольотів і транспортників. Пілот Дмитро Антонов поділився відео з кабіни — зліт, політ над столицею та захід на посадку стали символом гордості та технічної досконалості. Це був її останній публічний політ.
27 лютого 2022 року, під час штурму Гостомельського аеропорту, російські війська знищили АН-225. Аеропорт, де базувалася «Мрія», став одним із ключових об’єктів у боях за Київ — ворог прагнув захопити його як стратегічний вузол для подальшого наступу.
Внаслідок бойових дій залізна «пташка» була зруйнована майже вщент — вціліла лише хвостова частина — це приблизно 30% від літака.
Наразі підприємство «Антонов» уже розглядає можливість створення нового літака на основі другого, недобудованого фюзеляжу, збереженого з часів початкової розробки, аби знову підняти в небо символ національної гордості.
Нагадаємо, як найбільший літак світу «Мрія» відсвяткував ювілей — унікальне відео.
До теми: Два роки киянка полювала на літак «Мрія», щоб зробити вражаючі фотокадри.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
