Нападник "Чорноморця" Олексій Хобленко підбив підсумки сезону, що минає. За його підсумками одесити посіли останнє місце в УПЛ та вилетіли у Першу лігу.
– Олексію, ваша друга каденція в "Чорноморці" добігає завершення. Що далі?
– Зараз не час про це говорити. Я був зосереджений дограти чемпіонат і допомогти команді.
– На вас не виходили з пропозиціями?
– Жодних дзвінків не було. Більш конкретно буде зрозуміло в міжсезоння.
– На ваш погляд, зміна тренера була запізнілою для вас?
– Ніхто не знімає з себе відповідальності. Олександр Бабич і Олександр Кучер робили все можливе. Так вийшло, що ми багато очок втратили. Лобові матчі з "ЛБ" (0:1) та "Інгульцем" (0:1) були ключовими. Такий великий клуб заслуговує грати на найвищому рівні. Хочу вибачитись перед всіма одеситами, яких ми підвели. Зі мною чи без мене – у "Чорноморця" все буде гаразд.
– Хотіли б допомогти команді у Першій лізі?
– У мене був такий досвід із "Кривбасом" і "Карпатами". Перша ліга мене не лякає. Рішення буде за керівництвом.
– Внутрішні проблеми били по команді?
– Всі знають, що до приходу Кучера у нас були затримки по зарплаті. Серія поразок навесні вдарила по психології.
– Приліт по базі можна згадувати.
– Все в комплексі. Після сезону буде час проаналізувати ситуацію. В команді будуть зміни.
– Власне, і команда збиралася на ходу, якщо згадувати перші тури...
– Так. Перед стартом УПЛ тренувалося 13 футболістів в різному функціональному стані. В перших турах ще "бодалися". Після програшу "Ворсклі" (0:1) в листопаді команда полетіла в прірву.
– Прихід легенди "Шахтаря" та збірної Ярослава Ракицького мав сильний вплив на колектив?
– Ярослав своїм прикладом показав, що він висококласний гравець. Гравців із таким досвідом нам не вистачило на початку. Йому вдалося налагодити центральну вісь. Постійно підказував партнерам і справи в захисній лінії налагодились. Гадаю, наш легіонер Мозес поруч з Ракицьким отримав сильного ментора.
– Звідки черпати мотивацію, коли місяцями не платять зарплату?
– Коли ти ще неодружений, то пів біди. Інша справа, коли треба годувати родину, є малі діти. Хтось викручується, дістає заначку.
– Якою була найбільша затримка?
– Близько чотирьох місяців. Важкий період. Десь між собою проговорювали, що є ім'я, за яке треба битись, клуб із славетною історією, вболівальників, які не могли заповнювати стадіон. Не виносили це на публіку. Але все одно ти не можеш думати про футбол.
– Закриття боргів було однією з умов Кучера, який наголошував на тому, що без цього важко буде вирішувати задачу…
– Це правда. Миколайович переговорив з президентом і це питання було вирішено. Шкода, що все склалось не на нашу користь.
