У столиці під питанням збереження старовинної будівлі – садиби Самсона Стрельбицького (1819 року) у пров. Музейному, у якій в 80-х роках минулого століття працював громадський діяч і політик В’ячеслав Чорновіл. Власник споруди – ТОВ “Київторгремпроект” – збирається знести її та побудувати там висотний офісний центр (орієнтовно 8-10 поверхів). Проти цієї забудови активно виступає громадськість Києва. Столичні пам’яткоохоронці вимагають надати даній будівлі та розташованим біля неї підвалинам охоронний статус (вже подали відповідне клопотання до КМДА), цю ініціативу підтримують і у Мінкульті. Мешканці сусідніх житлових багатоповерхівок, у свою чергу, побоюються пошкодження своїх будинків, а також вказують на те, що ущільнююча забудова призведе до численних незручностей, через що кілька років тому громадяни вже судилися з забудовником. Офіційний власник “Київторгремпроекту” Олександр Берба є партнером відомого підприємця Михайла Бродського.
Як стало відомо КВ, у столиці тривають скандали навколо можливої комерційної забудови на місці т.зв. садиби Самсона Стрельбицького (1819 року побудови) у пров. Музейному, 8 у Печерському районі.
За попередньою інформацією, її власник та орендар ділянки під цією будівлею ТОВ “Київторгремпроект” планує “перебудувати” цю споруду під офісний центр: у публічних джерелах є різні дані щодо його “майбутньої” висоти – від 8 до 10 поверхів. Проти цієї забудови виступають столичні активісти-пам’яткоохоронні та мешканці навколишніх житлових багатоповерхівок.
Перші вимагають надати охоронний статус цій садибі та розташованим поруч підвалинам – зважаючи на їхню історичну цінність. Пам’яткоохоронні зазначають, що це – одна з найстаріших збережених історичних садиб на Липках, і наприкінці 1980-х у ній “базувався” центральний осередок Народного Руху України на чолі з відомим політиком і громадським діячем Вʼячеславом Чорноволом, а також розміщувалися редакції кількох самостійницьких видань, що проголошували необхідність відокремлення України від СРСР. До слова, у серпні 2006 року поруч з будинком було встановлено памʼятник Чорноволу.
Провалля біля садиби Стрельбицького (фото Дмитра Перова)
У свою чергу, окремі місцеві мешканці побоюються, що проведення будівельних робіт на цій локації може призвести до різних незручностей – у т.ч. йдеться про те, що в результаті реалізації цього проєкту площа садиби фактично буде розширена, і відстань від їхніх будинків до нового офісного центру буде зменшена. У зв’язку з такими пересторогами громадяни раніше вже судилися з забудовником. Також місцеві мешканці припускають, що ця забудова може стати причиною пошкодження їхніх будинків, адже, за їхніми словами, нещодавно в садибі начебто штробили стіни, через що в одному з напівпідвальних приміщень вібрувала підлога.
2 липня 2025 року ГО “Спадщина Київ” подала до Департаменту охорони культурної спадщини Київської міськдержадміністрації (КМДА) облікову документацію на включення підвалин історичної садиби Самсона Стрельбицького до Переліку памʼяток столиці. Наступного дня у Міністерстві культури і стратегічних комунікацій підтримали ініціативу громадськості щодо збереження вказаної будівлі. Щоправда, це вже не вперше державна влада заявляє про необхідність таких заходів – у січні 2024-го все те ж міністерство рекомендувало садибу на внесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, однако відповідний наказ так і не був підписаний.
У “Київторгремпроекті” не приховують, що компанія збирається знести садибу Стрельбицького. Про це керівник даної ТОВки Юрій Строкань (на колажі праворуч) ще 2 липня повідомив журналістам. Також він зазначив, що, на його думку, підвалини цієї будівлі не мають історичної цінності, але, мовляв, остаточне слово мають сказати спеціалісти, які займаються вивченням документів.
29 листопада 2005 року Київрада рішенням №503/2964 погодила передачу земельної ділянки площею 0,15 га у пров. Музейному, 8 (літ. А) в оренду ТОВ “Київторгремпроект” для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку. Термін оренди мав скласти 1 рік. Підставою для цього землевідводу називалося те, що “Київторгремпроект” володіє розташованим на цій ділянці нерухомим майном (відповідно до трьох договорів купівлі-продажу, укладених у 2001-2004 роках) – садибою Стрельбицького. Надалі, 25 липня 2006-го, між міськрадою та вказаною компанією було укладено відповідний договір оренди. А вже менше ніж через рік, 26 квітня 2007-го, Київрада рішенням №486/1147 погодила продаж цієї ділянки тому ж “Київторгремпроекту” з тим же цільовим призначенням за 6 млн гривень. 19 червня того ж року сторони уклали договір купівлі-продажу цієї землі.
Ділянка на карті порталу “Опендатабот”
7 квітня 2010 року Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міськдержадміністрації (КМДА) надало цій компанії висновок про відповідність її намірів забудови земельної ділянки у пров. Музейному, 8 Правилам забудови міста Києва. При цьому, ТОВ “Київторгремпроект” у відповідному клопотанні до вказаного управління заявляло про наміри здійснити за цією адресою “реконструкцію з реставрацією нежитлових приміщень з надбудовою будівлі під адміністративні та офісні приміщення, а також вбудовані приміщення іншого призначення”, але мерія видала йому висновок на об’єкт “Будівництво адміністративного будинку зі знесенням існуючого”.
Через два роки, 1 серпня 2012-го, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Києві видала цій ТОВці дозвіл №КВ 11512131002 на будівництво адміністративного будинку у пров. Музейному, 8. Даний документ відсутній у відкритому доступі, а тому встановити заявлені параметри цього будівництва наразі проблематично.
А вже наприкінці того ж року група мешканців одного з будинків, розташованих поруч з ділянкою у пров. Музейному, 8, подала до Окружного адмінсуду Києва (ОАСК, нині ліквідований) позов про визнання незаконними та скасування вищезгаданого висновку Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА і дозволу на виконання будівельних робіт.
Так, позивачі зазначили, що в результаті будівництва адмінбудинку на вказаній ділянці прибудинкова територія їхньої багатоповерхівки зменшиться вдвічі, що є порушенням Державних будівельних норм. Крім того, вони вказали на те, що для забезпечення пожежної безпеки мінімальна відстань між фасадом їхнього будинку та торцями запланованої будівлі мала б складати щонайменше 8,5 м, а з урахуванням санітарного розриву – 15 м, а сама запроєктована нежитлова будівля не може бути розміщена ближче ніж 12 метрів від існуючого дитячого майданчика будинку позивачів. Натомість, за їхніми твердженнями, проєктом передбачено відстань від фасаду будинку з вікнами та балконами позивачів до торця запланованої будівлі лише 4,5 м, а тильні фасади “майбутнього” адмінбудинку будуть розміщені прямо по межі дитячого майданчику.
При цьому, як підкреслили позивачі, проєктування здійснено поза межами відведеної забудовнику ділянки, через що було передбачено знесення дитячого майданчика з перенесенням його на відстань 3 м від вікон житлового будинку. Крім того, мешканці багатоповерхівки висловили думку, що, згідно з розробленим проєктом, деякі їхні квартири потраплять в зону аеродинамічної тіні. Також позивачі звернули увагу суду, що ТОВ “Київторгремпроект” клопотав перед Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА про погодження “одного” виду робіт, тоді як йому погодили “інший”. про що писалося вище.
Ця справа розглядалася судами майже шість років, і позивачі навіть мали певні успіхи у ній. Однак, 17 вересня 2019-го Касаційний адмінсуд, до якого зі своїми скаргами зверталися ТОВ “Київторгремпроект” і Державна архітектурно-будівельна інспекція (правонаступник Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, відповідач по цій справі), закрив провадження по цій справі, скасувавши виграшні для мешканців будинку біля пров. Музейного, 8 рішення судів попередніх інстанцій. Колегія суддів обгрунтувала це тим, що подібні спори мають вирішуватися не у порядку адміністративного судочинства, а у порядку цивільного судочинства.
Поки тривала ця судова справа, 1 липня 2016-го, ТОВ “Київторгремпроект” отримало від ДАБІ новий дозвіл №ІУ125161830955 на будівництво адмінбудинку за вказаною адресою. Повні вихідні дані “майбутньої” будівлі у цьому документі, опублікованому в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, не зазначені. Фактично там є лише дані про те, що генпідрядником цих робіт тоді було зазначено ТОВ “НВФ “Укрбудпроект-1”, але, схоже, ця інформація вже не є актуальною, адже на початку 2025-го “Київторгремпроект” подавало заяву про зміну підрядника (хто саме виконуватиме цю роль, у відкритих джерелах інформація також відсутня. – КВ).
15 січня 2025 року Всеукраїнська громадська організація “Козацька територіальна оборона” звернулася до Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ – орган, що прийшов на зміну ліквідованій ДАБІ) із листом про порушення вимог законодавства при спробах забудови ділянки у пров. Музейному, 8. У своєму звернення організація попросила вказаний держорган усунути ці порушення, зупинити проведення підготовчих та будівельних робіт, а також заборонити проведення будь-яких робіт, спрямованих на руйнування історичної пам’ятки – будинку Самсона Стрельбицького.
“Відповідно до матеріалів звернення, будинок у пров. Музейному, 8, у якому містився перший осередок Народного Руху України, знаходиться під загрозою знесення. Власником будівлі ТОВ «Київторгремпроект» планується побудувати 8-10 поверховий готель/бізнес-центр з паркінгом в історичній зоні національної пам’ятки архітектури – будівлі Національного художнього музею України (відстань між будинками 10 метрів), що також загрожує комплексу історичної забудови всього мікрорайону Липки, зокрема, деяким будинкам, які є архітектурними пам’ятками. Садиба Самсона Стрельбицького, 1819 року побудови, у 1994 року була визнана щойно виявленим об’єктом культурної спадщини. Однак 15 квітня 2008 наказом Міністерства культури і туризму України визнана такою, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. У будинку мали проводились дослідження ДП “Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій”, проте результати обстеження будинку заявникові невідомі”, – зазначається на сайті ДІАМ.
Втім, 25 лютого 2025 року комісія щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності ДІАМ вирішила, що “рекомендації щодо обґрунтованості позапланової перевірки, а також необхідності її проведення на підставі звернення відсутні”.
Свою позицію у інспекції пояснили відразу декількома причинами. Так, за інформацією ДІАМ, ТОВ “Київторгремпроект” у 2011 році отримало низку погоджень на будівництво від Міністерства культури України, зокрема – погодження генерального плану об’єкта будівництва, його проєкту, а також історико-містобудівного обґрунтування щодо цієї забудови. Крім того, мовляв, проведення робіт компанії погодили і “нові часи” – у серпні 2024 року Міністерство культури та інформаційної політики погодило містобудівні та архітектурні перетворення за вказаною адресою.
При цьому, у даному міністерстві, із посиланням на отримані від “Київторгремпроекту” матеріали, повідомили, що забудовник збирається зберегти існуючий проїзд історичної будівлі, відновити-відреконструювати історичний вигляд її фасаду існуючої будівлі, а також відтворити втрачені балкони на рівні другого поверху фасаду за архівними кресленнями на кінець XIX ст. Крім того, мовляв, компанія планує облаштувати експозиційну залу з трансферами розписів стін та фрагментів стін і стель на рівні першого поверху в зоні холу. Також у “Київторгремпроекті” повідомили міністерству, що “для формування архітектурного ансамблю передбачено оздоблення фасадів зі збереженням архітектурного стилю, що історично склався в даному районі Києва, і передбачено використання сучасних матеріалів деталей та елементів”.
8 березня 2025 року біля садиби Стрельбицького стався ще один показовий інцидент – там під землю провалилися декілька автомобілів. Невдовзі, після розчищення завалів, цю “яму” оглянули активісти та фахівці-історики, і тоді вони помітили під шаром землі невідоме приміщення – там були зводи перекриття, мурована стіна з київської жовтої цегли та ніша, що завершувалася лучкованою перемичкою. Столичний пам’яткоохоронець Дмитро Перов висловив думку, що це можуть бути підвали (льохи) садиби Самсона Стрельбицького – саме їх наразі намагаються захистити активісти.
Провалля станом на 8 березня (фото з відкритих джерел)
За даними аналітичної системи Youcontrol, столиче ТОВ “Київторгремпроект” було зареєстроване у травні 1993 року. Його керівником зазначено вищезгаданого Юрія Строканя, засновником – венчурний фонд “Акорд”, кінцевим бенефіціаром – мешканця міста Львів Олександра Бербу.
Дана компанія, схоже, може мати певне відношення до орбіти Михайла Бродського – українського бізнесмена, президента Федерації баскетболу України та ексголови державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва (2010-2011 рр.). Зокрема, вищезгадані Юрій Строкань і Олександр Берба є керівниками та офіційними співвласниками суб’єктів господарювання, які система Youcontrol відносить до корпоративної групи родини Бродських – у т.ч. ТОВ “Аквілест” і венчурного фонду “Новос Кепітал”. При цьому, в обох цих компаній Берба є кінцевим бенефіціаром разом з сином Михайла Бродського Юрієм.
Читайте: “Боги київського будівництва”: доля ЖК “Новий Поділ” вирішується в судах
Також Олександр Берба є власником львівського ТОВ “Асгард Інвест компані” – львівської девелоперської компанії, яка займається будівництвом комерційної нерухомості. Серед її проєктів – торгівельний центр “Sodova” і т.з.в “бізнес-набережної “Duck’s Lake” у Львові. При цьому, медіа як мінімум до 2019 року називали Бербу бізнес-партнером Григорія Козловського – відомого львівського бізнесмена і депутата місцевої міської (2015-2020 роки) та обласної (2020-2022 роки) рад від “БПП “Солідарність”. За інформацією ЗМІ, Берба раніше був співвласником місцевого забудовника “Avalon” саме із Козловським, хоча у цій компанії й заперечували відношення останнього до неї.
Григорію Козловському у різні часи приписували володіння тютюновою фабрикою “Винниківська”, готельно-ресторанним комплексом “Святослав”, готельно-відпочинковим комплексом “Emily Resort” та футбольним клубом “Рух” тощо, хоча більшістю цих та інших активів наразі офіційно володіють інші громадяни. При цьому, такі суб’єкти господарювання прямо чи опосередковано регулярно фігурують у різних скандалах. Наприклад, все ту ж тютюнову фабрику правоохоронці та журналісти регулярно звинувачували у «незаконному виготовленні тютюнових виробів з необлікованої сировини», що призводить до несплати податків. На фоні відповідних кримінальних справ на фабриці неодноразово проходили обшуки, які інколи відбувалися з перешкоджанням роботи правоохоронців.
Як раніше повідомляла КВ, в Києві систематично виникають ситуації щодо знищення як тих історичних об’єктів, які вже визнані пам’ятками і мають охоронний статус, так і з тих, які міська влада досі не спромоглася включити до відповідних переліків. І саме у тих випадках, коли руйнуються будівлі “без статусу”, активісти досить часто звинувачують керівництво міста в підіграванні інтересам забудовників, адже останнім за таких обставин не треба погоджувати містобудівні зміни з органами охорони культспадщини.
Читайте: Штрафи, приписи і кримінальні справи: у Києві знову скандал навколо забудови садиби Лошевича
Наразі у столиці також тривають скандали навколо будівельних робіт на залишках фундаменту Палацу останнього гетьмана України Кирила Розумовського. Так, у березні суд в рамках кримінальної справи наклав арешти на розташовані “над ним” будівлі та відповідну земельну ділянку, заборонивши проведення реконструкції розташованих там споруд під адмінбудівлі, а у квітні Мінкульт увів свій “мораторій” та паралельно наклав штраф на забудовника. Цьому передували поки що безрезультатні звернення низки пересічних киян і активістів-пам’яткоохоронців до міської влади щодо облаштування на цій території музею.
При цьому, власник вищезгаданих будівель і землекористувач ТОВ “Собі” хоча й декларує плани щодо реставрації та консервації фундаменту, але вже двічі не зміг отримати відповідний дозвіл від ДІАМ – через те, що проєктні рішення суперечать вимогам дозволу на реконструкцію. Схоже, аж поки все той же Мінкульт не внесе цей об’єкт до реєстру нерухомих пам’яток України, про що вже клопотала столична влада, ситуація й надалі буде підвішеною.
Читайте: Кримінальна справа і мораторій від Мінкульту: що буде з фундаментом Палацу Розумовського
Ще одна гучна історія пов’язана із запланованим будівництвом торговельно-розважального центру на території колишнього Лук’янівського трамвайно-тролейбусного депо. Активісти-пам’яткоохоронці наполягають, що замість заявленої реставрації розташованих там двох будівель 1909-1910 років, які мають охоронний статус і повинні стати частиною нового комерційного об’єкту, фактично відбувається їхня руйнація. На фоні цього у КМДА винесли два приписи щодо зупинки робіт на цій території, а незгодна з цією забудовою громадськість подала звернення до прокуратури з приводу можливих порушень. У свою чергу забудовник – ТОВ “Будхол”, яке входить до складу естонського девелопера “Arricano” зупинятись, схоже, не збирається – наполягає, що усе проходить в рамках закону і що він “рятує” ці споруди, намагаючись зберегти їхню цінність.
Читайте: Руйнація чи реставрація: у Києві тривають скандали навколо забудови сторічного Лук’янівського депо
Департаментом охорони культурної спадщини КМДА з 23 серпня 2023 року керує Марина Соловйова (на колажі ліворуч). Діяльність вказаного структурного підрозділу столичної мерії наразі контролює заступниця голови КМДА Ганна Старостенко.
Довідка. Самсон Стрельбицький (Стрільбицький) – український золотар і онук відомого гравера кін. XVII- поч. XVIII ст. Івана Стрільбицького. Стрельбицький-молодший відомий, зокрема, тим, що виконував замовлення для Києво‑Печерської лаври, Михайлівського Золотоверхого собору та інших храмів – він створював чаші, підсвічники та оклади ікон. При цьому, є дані, що саме у будівлі у пров. Музейному, 8 він створив оклад на головну ікону Русі з Києво-Печерської лаври – Успіння Пресвятої Богородиці. Що стосується садиби, то після смерті Стрельбицького у 1831 році вона неодноразово змінювала власників. Так, надалі, протягом XIX століття, нею володіли купці В. Бугаєв і М. Дегтерьов, а останній навіть відкрив у будівлі Подільську богадільню (притулок) для православних нужденних. А у радянський період у будинку розміщувалися адміністративні та житлові приміщення. При цьому, в 1911 році біля садиби Стрельбицького було побудовано житловий флігель, який нині є пам’яткою архітектури.
