Вітражний розпис — мистецтво, яке нікого не залишає байдужим. Розписи, які створює на склі українська художниця Марія Румілова, витончені та вишукані. Її роботи відомі не тільки в Україні, а й у багатьох країнах світу.

В інтерв’ю «ФАКТАМ» Марія Румілова розповіла про свою серію вітражних годинників, які вражають красою.

— Ось настінний годинник «Політ колібрі», виконаний у техніці вітражного розпису на матовому склі (фото у заголовку), — розповідає Марія Румілова. — Сюжет — три колібрі в польоті серед квітучих гілок — передає легкість, динаміку та гармонію природи. Вишукане поєднання пастельних та насичених кольорів створює ефект глибини й світлової гри, що підсилюється напівпрозорою фактурою скла. Цей годинник має дивовижну історію. Його власниця, яка мешкає у США, розповідала мені, що у той день, коли годинник з’явився у її домі, до саду прилетіла колібрі та немов заглядала до неї у вікно.

— Неймовірно ніжний годинник «Польові квіти». Центральне золотисте коло приховує механізм. Від нього розходяться тонкі стебла польових квітів, мов промені світла, які оживляють простір навколо. Матовий фон надає роботі глибини, а прозорі скляні намистини та дрібні стрази по колу додають ніжного блиску. Цей годинник наповнює інтер’єр м’яким медитативним настроєм.

— Яка робота найскладніша у втіленні?

— Годинник «Фантазійна квітка». Квітка намальована вітражними фарбами по фігурно вирізаному склу, що потребує особливої майстерності. За рахунок гри тіні та світла створюється ефект об'ємності.

— У чому особливості створення вітражних годинників?

— Щоб створити скляний годинник, треба продумати, яким чином можна сховати годинниковий механізм, щоб його не було видно крізь скло. Для цього роблю у центрі непрозоре золотисте коло, яке гармонійно поєднується з іншими зображеннями. Також особливу увагу приділяю вибору годинникового механізму. Він повинен бути з безшумним ходом стрілок. Для мене годинник — це не просто річ, що відміряє час, він уособлює неповторні миті життя. Вітраж дає змогу відчувати плин часу крізь колір, світло, емоцію.

— Де краще розміщувати такі годинники?

— Там, де ви неначе хочете зупинити мить: у тихому куточку для читання, на світлій кухні або у передпокої — як ніжне вітання для кожного, хто входить. Важливо, щоб світло оживляло фарби. Тоді годинник стане не лише предметом, а й співрозмовником у вашому домі. З моїми годинниками не раз траплялись справжні дива. Годинник з папугами обрала мама для своєї донечки, якій було лише п’ять років. Він був у ніжно-рожевих, кремових і небесно-блакитних тонах. На ньому було зображено два папуги на квітучих гілочках. Через кілька тижнів жінка написала мені листа: «Моя донька раніше щоранку прокидалася в сльозах — не хотіла йти у дитячий садочок. А тепер щоранку дивиться на годинник і каже: «Мамо, пташки вже прокинулися — значить, пора вставати й мені». Ці пташки стали для неї друзями. І я подумала: «Скільки в нас у житті речей, які ніби нічого не значать, але насправді тримають нас у рівновазі». Цей годинник ніби щоранку «говорив» дитині, що все буде добре.

— Який годинник ваш улюблений?

— «Лісова казка». Візерунок з витончених гілочок і листя утворює органічне коло, що наповнює простір спокоєм і гармонією. Глянцевий орнамент на матовому склі створює тонку гру фактур — ніби промінь світла проходить крізь ранкову росу. По колу — зелена окантовка, що обрамляє композицію, а замість цифр — дванадцять скляних листочків, які вловлюють світло і додають роботі природної ритміки. Це годинник, що не просто відміряє час, а занурює в атмосферу лісової казки. Робота розповідає про вимір часу у природі. Наприклад, листочки не розпускаються на гілочках одразу, а чекають свого моменту. Такий годинник раджу вішати у тих кімнатах, де люди шукають спокою. У ньому немає метушні. Це тиша, яка не лякає, а обіймає, створює атмосферу лісової казки. У ньому немає жодного зайвого елементу. Кожна гілочка «проростала» на склі, як і в природі, — неспішно, з повагою, створюючи цікавий візерунок.

— Ще один мій улюблений годинник — «Підводний світ». Цей годинник для мене — як занурення у спокій. Він особливий тим, що передає не просто морську тему, а відчуття безмежного простору, де час плине зовсім інакше. Море не поспішає. Мені дуже близькі морські образи — вони чисті, мов дитинство. Рибки, зірки, корали, мушлі — кожен елемент тут дихає глибиною, мовчазною казкою, яка розгортається не словами, а світлом. Двоє дельфінів зображені у спокійному танку серед коралів, мушель і морських зірок. Колірна палітра — відтінки синього та сірого — навіює спокій та гармонію.

— Які ваші улюблені афоризми про час?

— Мені завжди було цікаво, як видатні люди його відчували. Ось кілька висловів, які стали для мене особистими. Наприклад, французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері писав: «Час, проведений з твоєю трояндою, і робить її особливою». Для мене це нагадування, що не всі хвилини однакові. Є ті, в яких є любов, — і саме вони стають справжнім скарбом. А американський політик та дипломат Бенджамін Франклін писав: «Не відкладайте на завтра те, що можна зробити сьогодні, — час коштує дорого». Я згадую цю фразу, коли не можу зібратись, щоб почати працювати. Вона мотивує. Іноді невелике зусилля відкриває нову енергію. А зволікання — це завжди втрата натхнення.

— Які ще прикладні предмети перетворюєте у витвори мистецтва?

— Дуже люблю створювати ліхтарі. Для мене вони не просто предмети. Це маленький дім для світла. Ліхтар наче розповідає історії, коли настає вечір. Удень він просто гарний, а ввечері — починає жити по-іншому. Саме тому я люблю з ним працювати, бо ліхтар уміє бути двома речами одночасно — спокоєм і святом.

Коли розписую ліхтар, завжди уявляю, як він світиться в чиїйсь оселі — на тумбочці, столі або на підвіконні. Я намагаюсь створити не просто декор, а атмосферу. Буває, що всередині звичайна свічка чи гірлянда, але, коли світло проходить крізь кольорове скло, — це вже не просто світло. Це настрій, який створюють кольорові відблиски на стінах.

Раніше Марія Румілова розповідала «ФАКТАМ» про свою серію робіт «Літо, що не проминає».

Фото з альбому Марії Румілової