Одним із найскладніших викликів в організації повоєнних виборів, хоч би коли вони не відбулися, стане голосування за кордоном.

Вже зараз зрозуміло, що, скоріш за все, необхідно відкривати сотні чи й тисячі додаткових дільниць, де виборці зможуть проголосувати фізично за допомогою паперового бюлетеня.

Показовим для нас має стати приклад держав-сусідів, які мають досвід відкриття значної кількості дільниць за кордоном.

Про те, що необхідно врахувати Україні, щоб організувати за кордоном повоєнні вибори, читайте в статті аналітика Громадянської мережі ОПОРА Андрія Савчука Вибори особливої складності: як забезпечити голосування українців за кордоном. Далі – стислий її виклад. 

Загалом може йтися про організацію за кордоном голосування для понад 6 млн виборців – якщо орієнтуватися на увесь світ та цифри Міністерства закордонних справ, або ж для 3–3,5 млн українців – якщо говорити лише про ЄС та осіб, що мають статус тимчасового захисту.

На сьогодні за кордоном передбачено відкриття лише 104 виборчих дільниць.

Зрозуміло, що для такої кількості виборців їх не вистачить ні з погляду логістики, ні з погляду реальної можливості проголосувати.

Так, якщо керуватися лише офіційною статистикою Євростату, тобто брати для оцінки доволі консервативну цифру в 3 млн виборців і не враховувати географічної розгалуженості виборчих дільниць, то лише в ЄС потрібно відкривати близько 800-850 великих дільниць.

Ще одне важливе питання, яке потрібно зʼясувати, – активність виборців (тобто так звана явка). Адже теоретично можна організовувати голосування з розрахунку на мільйони виборців, а фактично на вибори можуть прийти кілька сотень тисяч.

Явка виборців за межами України значно менша, ніж всередині країни.

В абсолютних показниках найактивнішими виборці були під час так званого третього туру виборів президента у 2004 році.

І з роками за кордоном явка виборців знижується набагато швидшими темпами, ніж всередині країни.

Серед причин, що знижують явку за кордоном, можуть бути велика відстань до виборчих дільниць, а також фізична неможливість проголосувати через черги. Тож реальна кількість охочих узяти участь у виборах може бути значно вищою.

Якщо ж держава справді прагне забезпечити право голосу для українців, що на законних підставах перебувають за кордоном, варто розглянути опцію завчасної активної реєстрації виборців.

Так, громадяни України, які проживають за кордоном і бажають взяти участь у голосуванні (незалежно від перебування на консульському обліку), мають проактивно заявити про свій намір та зареєструватися для включення до списку виборців на конкретній закордонній дільниці.

Тоді держава могла би планувати свої зусилля щодо відкриття дільниць, розробки логістики та рекрутингу необхідної кількості членів виборчих комісій.

Ще однією опцією, яка могла б допомогти з високим напливом виборців за кордоном, є кількаденне голосування. Наприклад, виборці могли б віддавати свої голоси впродовж усього тижня, що передує неділі голосування.

Втім, такий варіант має низку недоліків: додаткова охорона виборчої документації, дотримання "дня тиші", розробка принципово нових механізмів голосування.

Крім того, навіть кількаденне голосування не вирішить одного з найскладніших завдань – доїзду на дільницю. Виборцям, які не мають особистого транспорту або фінансової можливості доїхати до виборчої дільниці за сотні кілометрів, буде значно складніше проголосувати.

Докладніше – в матеріалі Андрія Савчука Вибори особливої складності: як забезпечити голосування українців за кордоном.