YouTube переглянув свою політику модерації, надаючи перевагу свободі вираження поглядів перед ризиком можливих негативних наслідків. Ці зміни стосуються відео, які мають суспільну значущість, навіть якщо частково порушують правила платформи.
Цей крок став продовженням загальної тенденції послаблення контролю над онлайн-контентом, яку вже запровадили такі гіганти як Meta та X (колишній Twitter). Проте на відміну від них, YouTube не робив публічних заяв щодо зміни курсу, обмежившись внутрішніми інструкціями для модераторів.
Як повідомляє The New York Time, раніше відео підлягало видаленню, якщо хоча б 25 % його змісту порушувало політику платформи. Тепер цей поріг підвищено до 50 %. Це означає, що контент із значною кількістю суперечливих або помилкових тверджень може залишатись на платформі, якщо визнаний важливим для суспільного обговорення.
YouTube дозволяє залишати відео, що охоплюють:
Ці винятки також застосовуються до місцевих засідань, пресконференцій, наукових панелей і навіть суперечливих інтерв’ю, якщо зміст визнається «новинним» або актуальним.
Зміна політики співпала з посиленням політичного тиску з боку Республіканської партії США, яка виступає проти жорсткої модерації. Також йдеться про зниження витрат на модерування та збільшення користувацького залучення — показники, важливі для рекламної монетизації.
У 2023 році Meta вже закрила програму фактчекінгу, а X відмовився від централізованого контролю контенту, переклавши відповідальність на спільноту.
Представники компанії зазначають, що політика оновлюється відповідно до змін у публічному дискурсі. Пріоритет надається збереженню свободи слова при мінімізації серйозної шкоди.
За перший квартал 2025 року було видалено понад 190 тисяч відео з мови ворожнечі — на 22 % більше, ніж рік тому. Водночас платформа прагне уникнути надмірного втручання у політичні обговорення.
Дослідники інформаційної екосистеми занепокоєні наслідками. На думку Меґан А. Браун, докторантки з Мічиганського університету, нова політика — це відхід від попередніх зобов’язань з підтримки етичних норм у публічному дискурсі.
Імран Ахмед, керівник Центру протидії цифровій ненависті, вважає: «Це не про свободу слова, це про рекламу, охоплення і прибутки. Модерація стає жертвою економічного розрахунку».
