Тема взаємовідносин бізнесу і правоохоронних структур далеко не нова. Але в умовах повномасштабного вторгнення, здавалося б, вона не може бути на часі, адже силовики повинні лише захищати українські компанії - економічна стійкість держави зараз вкрай важлива. Натомість ситуація лише погіршується. Детальніше читайте в колонці юриста Avesterra Group Станіслава Нестеренка.
Сьогодні будь-який бізнес може потрапити під перевірку спецслужб на предмет співпраці з країною-агресором чи її резидентом. Це справді важливо, але часто має суб’єктивний характер. Система працює так, що для відкриття кримінального провадження і початку досудового розслідування достатньо лише зареєстрованої відповідної заяви. І зробити це може будь-хто. Тут не потрібні жодні докази. Тому часто правоохоронці, вимушено, самі цього не розуміючи, стають інструментом тиску на бізнес в руках однієї зі сторін корпоративного конфлікту. Яскравий приклад - ситуація навколо компанії Avesterra Group.
Володимир-Волинська птахофабрика, яка наразі входить в Avesterra Group, була побудована ще у 50-х роках минулого століття. До приходу у 2012 році нинішніх інвесторів - це було типове підприємство радянського зразка. Зараз це сучасне європейське підприємство, яке входить в четвірку найбільших виробників курятини в Україні. Нещодавно компанія Avesterra Group відкрила на базі Володимир-Волинської птахофабрики новий переробний комплекс, який є одним із найпотужніших в Україні та має сучасні потужності для виходу на ринки ЄС. Інвестиції в проєкт склали 60 мільйонів євро. Загалом за весь час інвестори вклали в компанію понад 130 млн євро.
Ще декілька цифр. Наразі в Avesterra Group працює понад 1500 фахівців. З початку повномасштабної війни компанія сплатила більш ніж 1 млрд грн податків в державу. Вона також активно розвиває експорт курятини. Тобто, перед нами абсолютно прозорий та ефективний бізнес, який забезпечує ринок якісною продукцією, створює робочі місця, нарощує експорт, а це валютні надходження в Україну.
Здавалось би, які можуть бути до нього питання? Однак, уже більш ніж півроку компанія піддається постійним перевіркам. І це лише через одну заяву її колишнього топ-менеджера - Олексія Коваленка. Ще у 2017 році він позичив у компанії на власні проєкти понад 25 млн грн. Наприкінці 2020 року термін дії договору позики закінчився, проте Коваленко відмовився добровільно повертати отримані гроші. Тому суди, включно з Верховним судом, прийняли рішення про стягнення цього боргу. Замість того, щоб повернути гроші, Коваленко звинуватив компанію у співпраці з країною-агресором. На підставі цих звинувачень у серпні 2024 року СБУ відкрила кримінальне провадження за статтею 111-2 Кримінального кодексу України.
Те, що зараз відбувається навколо Avesterra Group – це ніщо інше як бажання однієї людини поквитатися з інвесторами компанії руками СБУ. Коваленко надав Службі безпеки України свідчення, що він колись від когось чув про поставки Володимир-Волинською птахофабрикою курятини до так званої ЛНР. Це не відповідає дійсності і правоохоронці це знають, але є свідчення і їм нічого не залишається як відкрити кримінальне провадження. Така буква закону. Дивно те, що Коваленко з початку 2023 року не знаходиться на території України. Тож виникає питання, як він давав покази.
Активні перевірки підприємства почалися з грудня 2024 року. Доказів продажу курятини в самопроголошену ЛНР силовики не знайшли із зрозумілих причин, бо таких поставок не було. Але правоохоронці вирішили перевірити не тільки це, а практично все - дотримання трудового законодавства, законодавства з безпеки праці, і навіть вплив підприємства на екологію. При інших обставинах СБУ взагалі цим не мала б займатись. Силовики також проводили обшуки у домівках наших працівників, вилучали особисту техніку. Ці всі дії нічого не дали. Жодних порушень виявлено не було.
Але в травні 2025 року компанія отримала повідомлення про підозру у порушенні статті 239 ККУ. Мова йде про забруднення земель, що знаходяться під полями фільтрації. Питання в тому, як можна забруднити поля фільтрації, які використовуються з 1959 року? Попри це, орган досудового розслідування СБУ провів експертизу і встановив, що підприємство спричинило екологічну шкоду на суму 2,5 млн грн. У цю суму увійшла навіть вартість рекультивації цих земель. Водночас Державна екологічна інспекція дала свої розрахунки. І там цифра набагато нижча - лише 400 тис. грн.
Але справа не в цифрах. Компенсувати збиток, який нібито компанія завдала екології, їй ніхто так і не запропонував. Натомість Солом’янський районний суд Києва виніс рішення заборонити підприємству використовувати поля фільтрації. Від зупинки його врятувало лише те, що на той момент компанія запустила новий цех з виробництва м’яса птиці, який не потребує використання полів фільтрації. В іншому випадку 1500 працівників фабрики залишились би без роботи. Таке рішення могло б нанести значної шкоди не лише птахофабриці, її працівникам і їхнім родинам, а й державі. Адже підприємство визнано критично важливим для забезпечення продовольчої безпеки України і має значний вплив на цінову ситуацію на ринку мʼяса птиці.
Наприклад, коли виробництво переносилось з одного забійного цеху в інший і 4 дні підприємство звело до мінімуму свою діяльність, в цей момент на ринку курятини в Україні виник дефіцит. Одразу. Вплив на економіку країни компанії Avesterra Group є великим. За обсягом виробництва продукції її частка - до 5%, але в торговельних мережах вона набагато більша, більше - лише у МХП.
У цій ситуації найгірше те, що жодна компанія в Україні не застрахована від подібного. З 2013 року, коли був прийнятий новий Кримінальний Процесуальний Кодекс України, відкрити кримінальне провадження стало напрочуд простою. Для цього не потрібні докази, достатньо просто бажання. Кожна особа має право звернутись із заявою про злочин і вона повинна бути зареєстрована, а орган досудового розслідування зобов’язаний провести перевірку.
Тому наразі реєструються і розслідуються сотні тисяч кримінальних проваджень. Як правило вони не доходять до суду через відсутність складу злочину. Але проблема в тому, що немає фільтрів, які б відкидали безпідставні звинувачення. З одного боку СБУ змушена, згідно з буквою закону, проводити ці розслідування. З іншого - бізнес вимушений проходити через велику кількість перевірок. Але тут нічого не поробиш - так вимагає законодавство.
Водночас українське суспільство неправильно сприймає факт відкриття кримінального провадження. Для більшості це означає, що хтось щось обовʼязково накоїв. В результаті страждає репутація компанії. Обшуки, вилучення документів, майна - все це теж аж ніяк не сприяє веденню бізнесу.
Сьогодні бізнес знаходиться у ситуації, коли він формально позбавлений можливості довести свою правоту під час досудового розслідування. Це право йому надається виключно надалі під час судового розгляду справи. Цього б не було, якби у нас існував інститут бізнес-омбудсмена. Ця система дуже добре працювала до повномасштабної війни. Це був ефективний інструмент захисту бізнесу. Цей орган був незалежним, нарадчим, він мав можливості спілкуватися напряму з Офісом генерального прокурора. І Офіс генерального прокурора прислухався до нього, тому що бізнес-омбудсмен був наділений певними повноваженнями.
На жаль, сьогодні цей інститут фактично не працює. Тобто бізнес де-факто позбавлений реальних можливостей захисту від перевірок з боку правоохоронних органів. І це зовсім не пов’язано з політикою держави, а часто з тим, що дуже багато фахових правоохоронців пішли на фронт і сьогодні їхнє місце зайняли молоді фахівці, які з обʼєктивних причин не дуже добре знаються на процесуальному чи майновому праві. Тому не можна сказати, що сьогоднішня ситуація - політика держави. В більшості - це непрофесіоналізм деяких працівників правоохоронних органів на місцях. Але маємо те, що маємо.
Зрозуміло, що у кожній ситуації присутній людський фактор. Але для того, щоб Україна могла вистояти економічно, правоохоронці повинні діяти виключно в інтересах держави, а не в інтересах однієї з конфліктуючих сторін. Переконаний, що так воно і буде, лише потрібен час, він все поставить на свої місця.
