Сьогодні, 24 липня, відзначають 35 річницю урочистого підняття національного прапора над столицею. З нагоди ювілею визначної події під мерією зібралися депутати з демократичного табору Київради 1-го скликання (1990-1994 рр.) — Олександр Мосіюк, Микола Щепець, Віталій Кононов, Олександр Кулик, Юрій Самойленко та багато інших. Привітати колег зі святом прийшов ще один активний учасник тієї історичної події, депутат Верховної Ради п’яти скликань Іван Заєць.
Вони згадували, як 24 липня 1990 року на Хрещатику зібралися близько 200 тисяч людей, щоб підтримати рішення президії Київради та стати свідком підняття синьо-жовтого прапора, який пізніше став державним стягом. Хоча ризик був великим, адже ще існував СРСР, радянська армія та КДБ. Тоталітарна система все ще могла розігнати людей силою, вдатися до арештів і провокацій.
На виборах до місцевих рад, які вперше проходили на альтернативній основі у березні 1990 року Компартія зазнала поразки у низці міст і областей. Національні українські прапори замайоріли на ратушах Стрия, Тернополя, Дрогобича, Львова, Івано-Франківська та Житомира.
Залишався Київ, де підняття майбутнього державного стяга означало б, що вся Україна повернулася не тільки до своїх національних символів, а й до незалежності. Цьому всіляко намагалися завадити комуністи, які мали ще сильні позиції в столиці.
Напередодні підняття національного прапора в Києві Верховна Рада 16 липня 1990 року прийняла Декларацію про державний суверенітет України. Це стало поштовхом для прискорення прийняття Київрадою рішення про використання національної символіки на території столиці.
Заступник голови Київради першого демократичного скликання у 1990 році, голова Демократичного блоку, автор книги «День прапора» Олександр Мосіюк, який 35 роки тому на Хрещатику виголошував з мегафона рішення про підняття національного полотнища, розповів «Вечірньому Києву», як все відбувалося.
«Люди сиділи на каштанах, дахах будинків і тролейбусів. Так багато українців збиралися разом в одному місці хіба що на мітингах за часів Михайла Грушевського. Комуністи робили все, щоб не допустити прийняття рішення про використання національної символіки на території столиці. Ми представляли акцію з підняття прапора, як відродження української культури. Хоча всі добре розуміли, що мова йде про відродження незалежності України. Адже національне полотнище над Києвом означає, що воно майорить і над всією країною.
Тодішня компартійна влада готувалася застосувати силу. У дворі Київради перебував озброєний підрозділ ОМОНу, а на даху сиділи снайпери, чекаючи наказу. Втім, його не було. Думаю, компартійне керівництво просто боялося, що якщо застосує силу проти власного народу все може закінчитися, як у Румунії в 1989 році, коли люди повалили комуністичний режим і стратили диктатора Чаушеску разом із дружиною», — розповів Мосіюк.
До нього тоді підійшов в.о. керівника київської міліції полковник Володимир Шапошник, який розповів, що йому жодних команд із центру не давали, тож він готовий виконати будь-яке розпорядження київської влади. На засіданні президії Київради 24 липня 1990 року комуністи зірвали кворум.
Тож депутати з демократичного табору прийняли протокольне рішення про підняття синьо-жовтого стяга, щоб правоохоронці сприйняли акцію як легітимну. Після цього Мосіюк звернувся до депутатів: «Ходімо підіймати прапор».
«Ми вийшли на вулицю, де тисячі людей скандували: «Незалежність!» та «Україна!». Прапор уже був прив’язаний до мотузки на щоглі та чекав тільки, щоб його підняли. До цього полотнище освятили священники різних конфесій у Софійському соборі та почесною ходою принесли до будівлі Київради.
Іван Заєць допоміг мені вилізти на гранітну підставку перед щоглою й о 19:01 я почав його підіймати. Після цього всі люди разом із хором «Гомін» Леопольда Ященка заспівали національний гімн «Ще не вмерла Україна», а потім духовний — «Боже великий, єдиний, нам Україну храни», — згадує Мосіюк.
Лише через понад рік, 24 серпня 1991 року у день проголошення Незалежності України група народних депутатів внесла синьо-жовтий прапор до зали пленарних засідань. А 4 вересня він замайорів над Верховною Радою. 28 січня 1992 року парламент офіційно затвердив державним прапором України національний стяг.
У 2000 році Київрада прийняла рішення, яким встановила День національного прапора у столиці України — місті Києві, який відзначається щорічно 24 липня.
Олександр ГАЛУХ, «Вечірній Київ»
