Пасічники Тернопільщини об’єднуються і планують створити «Бджолиний центр», щоб не лише збирати мед, а й самостійно його переробляти та продавати за кордон. ZAXID.NET дізнавався, які зараз є труднощі в місцевих підприємців та які рішення вони шукають, щоб відправляти свою продукцію до країн Європи.

Голова кооперативу «Бджолиний край» Ігор Буцик займається бджільництвом понад 10 років. Чоловік розповідає, що його батько також тримав пасіку.

«За освітою я музикант. Закінчив два вищі музичні навчальні заклади. Працював в Підгайцях. Мій батько займався бджільництвом, ця любов перейшла і до мене. Однак я не думав, що стану професійним пасічником. Та коли відкрив вулик, вдихнув запах меду, то зрозумів, що це моє», – коментує для ZAXID.NET Ігор Буцик.

Чоловік також є старостою двох сіл в Підгаєцькій громаді. Зізнається, що лише бджільництвом зараз важко заробити гроші для сім’ї, водночас продаж і виготовлення меду – це неабиякий додатковий дохід.

До кооперативу «Бджолиний край» входять 15 родинних пасік, сукупною кількістю у 2000 бджолосімей. У кооперативі працює 15 людей, які обслуговують пасіки, доглядають за вуликами, викачують мед, виготовляють різні крафтові продукти, як от медові пастили і креми, квітковий пилок, воскові свічки, прополіс, настоянки, суміші горіхів з медом. Тут також виводять племінних бджолиних маток і виготовляють пінополіуретанові вулики для продажу по Україні.

Саме на базі цього кооперативу пасічники з Тернопільщини хочуть створити «Бджолиний центр», щоб спільно збирати мед, переробляти його за спеціальними технологіями та відправляти на експорт.

«Мед з нашої області переважно забирають перекупники. Вони їздять по всій Україні, купують медову продукцію, переробляють її за допомогою високотехнологічного обладнання і потім відправляють у Польщу та інші країни Євросоюзу. Відповідно, ціна на гурт нижча. Ми ж плануємо побудувати на Підгаєччині центр і придбати для нього необхідне обладнання, щоб самостійно переробляти мед, експортувати та заробляти на цьому», – каже Ігор Буцик.

Пасічник пояснює: щоб відправляти великі партії меду до Європи, його потрібно обробити на спеціальному обладнанні, адже продукт має відповідати харчовим стандартам ЄС. Мед очищають від пилу, бульбашок повітря та інших домішок, відстоюють при температурі 38-45°, видаляють пінку. Після цього продукт перевіряють в лабораторії на вміст антибіотиків, вологість тощо. Потім – гомогенізують (змішують для рівномірної консистенції) та фасують у бочки або відра для транспортування.

Учасники кооперативу зараз шукають міжнародні гранти, які б допомогли їм створити «Бджолиний край» і закупити необхідне дороге обладнання. Також домовляються з місцевими керівниками громади, щоб отримати ділянку під центр.

Щороку кооператив «Бджолиний край» збирає приблизно 30-40 тонн меду. Пасічники кажуть, що сезон у 2025 році – дуже поганий, і не лише на Тернопільщині. Вони прогнозують, що ціна на мед може вирости в середньому на 50%. Якщо зараз літр меду коштує від 200-250 грн, то на початку осені його вартість підніметься до 400-500 грн.

«Це один з найгірших років. Можливо, ми цьогоріч за сезон зберемо лише 10 тонн меду. Все через погоду: весна і початок літа були холодними, соняшник та інші культури розквітли пізно. Через пізні заморозки багато бджолосімей загинули, тож і меду є набагато менше», – додає Ігор Буцик.

Бджолярка Наталія Потурай має сімейну пасіку. Окрім меду, вона виготовляє віск для свічок і вощину на продаж. «У нас часто замовляють воскову продукцію за кордон. Ми передаємо вощину різних кольорів, з якої виготовляють свічки. Продаємо у США та інші країни і так збираємо на дрони для наших захисників», – каже Наталія Потурай.

За словами підприємиці, цьогоріч вартість воскових свічок і супутніх продуктів з меду також зросте через погодні умови.

Ще однією проблемою, з якою борються тернопільські пасічники майже щороку, – оброблення хімікатами полів без попередження. Від цього бджоли масово гинуть, а виростити сім’ю цих комах непросто.

«З великими агрохолдингами ми дійшли порозуміння – вони завчасно попереджають нас про майбутній обробіток полів. А от малі фермери такого не роблять. І після їхніх дій ми маємо сотні загиблих комах», – зазначає Ігор Буцик.

Створення «Бджолиного центру» має допомогти пасічникам об’єднати зусилля і разом боротися з цією та іншими проблемами.