Одна об'єднана команда - тема, яка давно бентежить уми і регулярно обговорюється як у харківській, так і у всеукраїнській футбольній кухні. Йдеться, звичайно ж, про "Металіст" і "Металіст 1925". Історично була одна команда, а стало дві і з дуже схожими назвами. Періодично можна почути голоси і за утворення з двох клубів третього під назвою "ФК Харків", але це звучить вже зовсім як екзотика, тож пропонуємо розглянути класичний варіант: вірогідність об'єднання, плюси й мінуси, хто від цього виграв би, а хто залишився б у програші.
Порівняльний аналіз двох клубів станом на зараз, їхніх перспектив і планів на майбутнє, тут буде упущено навмисне, адже мета статті - максимально висвітлити всі аспекти потенційного об'єднання незалежно від сьогохвилинної ситуації. Оперувати логікою і сухими фактами в такому становищі не просто недалекоглядно, а ще й небезпечно - адже йдеться про дуже тонкі матерії - людські емоції і переживання, властиві кожному любителю футболу.
Про прямі, офіційні переговори на рівні керівництва відомостей поки що немає, проте в кулуарах і журналістському середовищі тема можливої консолідації ресурсів періодично спливає. Такий варіант наразі існує суто теоретично і може розглядатися поки що лише за явного погіршення ситуації в одному з клубів (наприклад, за умови різкого припинення фінансування, або інших непередбачуваних обставин). Без обопільного "політичного" рішення про домовленість між власниками шанси залишаються досить низькими.
Усе в одних руках: фінансування, інфраструктура, команди всіх рівнів, тренерський корпус, академія. Суто теоретично, один потужний клуб має більше шансів на стабільне місце в п'ятірці та залучення серйозних спонсорів (їм просто не потрібно було б розриватися на два фронти). Слобожанщина зі столицею в Харкові - досить потужний промисловий регіон, який зміг би успішно потягнути і два клуби (може, й більше), але ж ідеться не про різні клуби від самого початку, а про два, що утворилися після зникнення єдиного великого й історично дорогого серцю кожного місцевого вболівальника.
Два і більше клубів існують не тільки в Харкові: у тому ж Києві, "Оболонь" і "Лівий Берег" чомусь не поспішають об'єднуватися за очевидних, здавалося б, плюсів (навіть розмов про це не ведуть, незважаючи на те, що за сьогоднішніх умов легше могло б бути обом). Та й донецький "Металург" свого часу не думав об'єднуватися зі своїми земляками з "Олімпіка", хоча, можливо, єдина команда і зуміла б вижити. Ідеться про самобутні колективи, що мають різне походження і коріння, - скаже хтось, і матиме безсумнівну рацію. На прикладі широко анонсованого об'єднання львівських "Карпат" і "Руху" ми бачимо, що наразі нічого, окрім ротації частини лідерів з однієї команди в іншу, не відбулося. Обидва клуби окремо виступали в УПЛ минулого сезону і планують продовжувати це робити в новому. Тобто, поглинання повною мірою так і не відбулося, і невідомо чи буде воно в майбутньому. Водночас не можна не відзначити, що і тут команди мали різне коріння і різні шляхи, а не утворилися як наступники одного клубу в минулому (наш випадок).
Більшість уболівальників усе ще асоціюють головний клуб Харкова з оригінальним брендом "Металіст", тому об'єднання може бути успішно подано як повернення єдиного "великого" старого клубу.
Власники кожного клубу мають свої амбіції, свою політику і свою стратегію розвитку. При цьому, тією чи іншою мірою кожен вважає саме себе "справжнім “Металістом”, а не "копією". Тобто, питання, хто буде головним у підсумку постане ребром.
Основним і найбільш болючим ризиком може стати втрата частини вболівальників. В обох клубів дещо різні аудиторії і багато хто принципово не підтримує опонента (інший клуб). Частина фанатів обох клубів усвідомлюють свою самостійність, і небезпідставно вважають, що їхній клуб уже встиг сформувати нову власну історію та ідентичність. Найбільш радикально налаштована частина вболівальників розглядають опонента як "клона", не визнають його історію, допускають тільки відродження через свій бренд і структуру. Складно уявити, як поводився б кожен із нас, якби з клубом, за який він уболівав із дитинства, трапилося б таке, тому всіх уболівальників можна і потрібно зрозуміти, постаратися максимально увійти в їхнє становище. Щоб уникнути конфлікту інтересів, необхідно будь-що-будь не допустити розколу всередині фан-бази, ймовірність якого має високі шанси, якщо об'єднання буде не добровільним, а формальним або "нав'язаним" зверху.
Проблеми з вирішенням питання, хто буде історичним правонаступником і який клуб отримає всі регалії, титули і бренд, так само доведеться вирішувати. Умовно це може спричинити конфлікти на рівні УАФ та УЄФА, але тут якраз остаточного рішення буде досягти простіше, ніж у делікатному питанні з аудиторією вболівальників. УАФ зазвичай не втручається в питання бренду, якщо дотримано юридичних процедур і є згода сторін, а УЄФА ще більш формальна: для неї головне - наявність однієї юридичної структури, відсутність боргів, "примарних" акціонерів і прозорість структури власності.
Потенційно у виграші міг би опинитися весь Харківський футбол: замість двох різних клубів - один сильний міський флагман, який було б легше просувати в єврокубки, до нього швидше можна було б привернути увагу федерації та не тільки. Сильним міжнародним спонсорам об'єднання також спростило б завдання: завжди легше продавати як бренд один великий клуб, ніж два конкуруючих (та ще й із не зовсім ясними перспективами). Зручніше збільшувати медійність і загалом простіше залучати трансляції, просувати його в соцмережах, підігрівати інтерес у ЗМІ.
Уболівальники також могли б бути у виграші, але тільки за умови, що об'єднання буде справедливим і націлене на відновлення старого/єдиного "Металіста". Такий варіант, практично, гарантує підтримку більшості. Але якщо буде спроба "поглинання" або ігнорування історії одного з клубів - чимала частина фанатів може відвернутися.
Об'єднання може стати потенційно корисним, але сама ідея дуже непроста в реалізації - все залежить від волі власників, настроїв уболівальників та економічних реалій у момент часу.
Для вболівальників об'єднання може стати кроком до повернення "того самого Металіста", якщо процес буде чесним, прозорим і з повагою до обох історій. Сама ідея реставрації єдиного історичного бренду (емблема і жовто-сині кольори традиційного "Металіста") може стати найбільш привабливою як для фанів, так і для спонсорів. Такий ребрендинг сприймався б як повернення до спадщини. У разі використання об'єднання для чиєїсь особистої вигоди, або (боронь Боже) рейдерського захоплення, ризик втрати довіри вболівальників максимальний.
Грамотно проведена медіа-компанія могла б допомогти знову завоювати серця вболівальників через історію та емоції. Її можливі сценарії: "Металіст" - Перезапуск", “Металіст” - раз і назавжди!", "Повернись додому" тощо. Різні варіації, але з обов'язковим під'єднанням легенд клубу: відео з Горяїновим, Рикуном, Пшеничних, найуспішніші кадри з 2006-2014 років, відеоролики про те, як фанати двох команд подають один одному руки, спільне фото фан-секторів, як символ злиття їхніх культур, запуск у соцмережах фото у старій та новій формі під хештегом #ОдинМеталіст і багато іншого.
Для досягнення успіху вкрай необхідна участь у процесі та згода обох сторін, спільний діалог і відкритість - це дасть змогу зберегти ідентичність, історію та гарячу підтримку всіх харківських уболівальників.
