Другий матч київського "Динамо" з "Пафосом" давав надію на іншу гру у виконанні підопічних Олександра Шовковського. Українські вболівальники сподівалися, що після поразки у Любліні "біло-сині" прилетять на Кіпр виключно за перемогою, яка буде здобута на класі, що ще раз підкреслить статус такого східноєвропейського футбольного гранда, як "Динамо" Київ.
На фоні впевненої перемоги в чемпіонаті України над львівським "Рухом" із рахунком 1:5, кияни спокійно готувались до кваліфікаційного матчу, не створюючи зайвого шуму чи інфоприводів. З одного боку, і добре, оскільки вже знаючи результат, ті репліки могли б тільки ускладнити ситуацію та ще більше виставити команду на сміх, але з іншого боку – чому не намагатися створювати тиск на суперника ще до початку матчу, особливо якщо цей матч ви граєте на виїзді, де будете позбавлені належної підтримки та нагоди створити додатковий пресинг.
Саме з тим самим спокоєм "Динамо" розпочало гру, де в атаку з перших хвилин побігли кіпріоти, ніби це їхній команді треба забити якомога швидший м'яч і відігратися. Активний темп та пресинг від "Пафоса" загнав киян у свою штрафну в першій частині першого тайму, старт, який команда в білій формі точно не могла очікувати у виконанні своїх візаві. Нагорода за старання прийшла дуже швидко, і вже на другій хвилині "Динамо" пропустило внаслідок неузгоджених дій захисників та голкіпера Нещерета. Надалі вся захисна лінія українського клубу відіграла жахливий матч з величезними прогалинами за своїми спинами, недотриманням офсайдної лінії та великою кількістю браку у передачах.
Кіпріоти щільно опікали киян, розташовуючись персонально з кожним гравцем у високому пресингу, тим самим провокуючи центрбеків та опорників помилятися, віддаючи їм м'яч. Звичні майстри "Динамо" з просування ігрового снаряду вперед у цій ситуації просто не знали, що робити, завершуючи свій контроль після двох-трьох передач або просто жбурляючи його на чужу половину поля, головне, щоб подалі від власних воріт.
На другий тайм тренерський штаб Шовковського випустив Вівчаренка, який змінив на позиції лівого захисника Дубінчака. Владислав один раз майже "привіз" гол у власні ворота і загалом не діяв упевнено, тож його заміна по перерві виглядала цілком логічно та давала шанс посилити дії українців у захисті.
Одразу перевірити настрій та готовність до гри Костянтина вирішив "Пафос", продовжуючи свої атаки. Не збавляючи темп, підопічні Хуана Карлоса Карседо закидували штрафний майданчик "Динамо" та створювали нагоду за нагодою. Атакувальні півзахисники кіпріотів розрізали оборону киян своїми проникаючими передачами. Гра "на третього", "стіночки", простіше кажучи, звичайні футбольні дії ще з дитячо-юнацького футболу розбивали намагання "Динамо" натиснути на опонентів. На такому фоні деякі дії футболістів "Пафоса" здавались якимись "барселонськими", хоча про що можна казати, це Ліга Чемпіонів – тут не може бути по-іншому.
Другий пропущений м'яч у грі та третій загальний ще більше утвердив думку про діаметрально інший рівень гравців "Пафоса", вони не просто сильніші, вони набагато краще готові фізично, ментально, тактично та емоційно. Вони знали, що здатні перемогти такого суперника – зрештою, вони це і зробили.
Найприкріше констатувати той факт, що "динамівці" не створили жодного реального гольового моменту. Поміж всіх мук українців можна згадати момент Буяльського після передачі Ярмоленка, несильний удар по центру від Бражка зі штрафного та простріл-удар Герерро вже в заключні хвилини гри. Ці епізоди хоч якось схожі на щось небезпечне або принаймні близько до того.
Також була велика кількість атак, які розвивалися внаслідок повторення одних і тих самих дій, дивно, але це проходило, і якби заключні передачі були на високому рівні, "Динамо" могло забити декілька голів, створивши абсолютно "дзеркальні" епізоди зі свого боку. Мова йде про передачі в другий темп з флангу від Тимчика, на допомогу якому ніхто не приходив у зону одинадцятиметрової позначки, враження, що м'яч навмисно тікає від "біло-синіх" під кінець гри, досягло свого апогею.
Київське "Динамо" покидає Лігу Чемпіонів та продовжить свій шлях у наступних відбіркових раундах іншого єврокубку – Ліги Європи. Треба робити висновки та рухатись далі, можна програти за рахунком, але бодай в якомусь аспекті гри забрати своє. У цій грі "Пафос" забрав усе найважливіше собі: боротьбу, удари, підбори, контроль, контратаки, а головне – остаточний рахунок.
Кіпріоти заслуговують святкувати перемогу над українським клубом з рахунком 3:0 за сумою двох матчів.
