З 1 вересня 2025 року в Україні стартував новий навчальний рік. Цьогоріч у Міністерстві освіти та науки затвердили певні нововведення, щоб повернути дітей до очного навчання, а також покращити якість дистанційної освіти для школярів.
"УП.Життя" розповідає, скільки триватимуть уроки, чи будуть ДПА та НМТ, як оцінюватимуть учнів та коли планувати канікули у 2025-2026 році.
Згідно із законом, повну загальну середню освіту можна здобути в Україні за декількома формами:
Під час війни денне навчання в школах проходить і з врахуванням безпекових норм. Втім, у деяких областях України діти можуть навчатися дистанційно, зокрема йдеться про:
У цих регіонах також можливий варіант очного навчання (з дозволу ради оборони області) або змішаного навчання – деякі заняття проходять очно, а інші – дистанційно.
Водночас українські діти, які проживають за кордоном, можуть обрати один із варіантів:
Учні з тимчасово окупованих територій можуть здобувати освіту в українських школах дистанційно, на сімейній формі, за екстернатом або під педагогічним патронажем.
З 1 вересня діти-внутрішньо переміщені особи можуть:
Для школярів початок навчального дня повинен починатися не раніше 8:00 години, а початок занять у другу зміну – не пізніше 14:00 (за вечірньою формою – не пізніше 16:00).
У закладах освіти, які працюють у дві зміни, навчання учнів 1-4 класів, має бути організовано у першу зміну.
У МОЗ розробили рекомендації, що тривалість уроку має залежати від класу, в якому навчається дитина:
У деяких випадках педрада, може запровадити здвоєні уроки, враховуючи вік учнів.
Під час дистанційного навчання тривалість уроків відрізняється:
Тривалість перерв між уроками так само визначається залежно від класу – чим старша дитина, тим менша у неї перерва:
У середині здвоєного уроку обов’язкова активна перерва на 10 хвилин.
Під час щонайменше однієї з перерв учні повинні поїсти та активно відпочити, рекомендовані прогулянки на свіжому повітрі.
МОЗ також дає рекомендації щодо навантаження дітей під час виконання домашніх завдань:
Під час проведення уроків у школах вчителі можуть використовувати технічні засоби (для презентацій, інтерактивних ігор, практичних завдань тощо), але вони повинні дотримуватися встановлених правил.
Навчання дітей за комп'ютером (або іншим гаджетом) має певні обмеження:
Після таких уроків діти виконують руханку та вправи для очей.
У Міністерстві освіти і науки визначили, що система оцінювання учнів залежить від їх класу:
Замість оцінки в балах для учнів 1-4 класів вчителів використовують словесну рівневу оцінку, залежно від знань та досягнень школяра:
На педагогічній раді вчителі визначають, як школяреві доступно донести його рівень знань:
Крім того, педрада також затверджує колір ручки для вчителя початкового класу. Іноді червоні чорнила можуть заборонити для педагогів, адже вони асоціюються з покаранням та помилкою, що може викликати в дитини тривогу та страх. В деяких випадках вчителі користуються зеленими або фіолетовими ручками, лише щоб виправити помилки у роботах учнів 1-2 класів.
Найменші школярі не отримують оцінок у зошити або щоденники (зокрема, електронні), а у їхніх свідоцтвах досягнень вчителі проставляють рівневі оцінки (П, С, Д, В).
Для учнів 3-4 класів, педрада може затвердити 5-бальну, 12-бальну систему оцінювання, або ж залишити рівневі оцінки.
Оцінка є конфіденційною і доступною лише для учнів та їх батьків.
Нова українська школа (НУШ) передбачає, що оцінювання учнів 5-11 класів має чотири рівні, кожний наступний охоплює вимоги до попереднього й додає нові:
З 5 по 8 клас рівень знань учнів оцінюється за групами результатів. Наприклад, за іноземну мову учень отримує оцінку за:
Тобто виставляються три оцінки, але в кінці року школяр отримує одну за предмет (середнє арифметичне з оцінок за групами результатів).
Групи результатів та їхня кількість відрізняються для кожного предмета.
З 9 по 11 клас, оцінкою за 12-бальною системою визначається рівень знань учня – одна оцінка за предмет.
Українські школи визнають результати оцінювання наших учнів за кордоном. Для цього батькам необхідно лише подати заяву та табель з іноземної школи до українського закладу середньої освіти.
Додаткового оцінювання не потрібно, якщо дитина навчалася у формальній системі.
Випускники 9 класу отримають свідоцтво про базову середню освіту з відзнакою, якщо мають оцінки 10-12 балів з усіх предметів за 9 клас та державної підсумкової атестації (якщо вона проводиться у рік випуску). При цьому оцінки за 5-8 класи не враховуються.
Випускники 11 класу отримають свідоцтво про повну загальну середню освіту з відзнакою, якщо мають оцінки 10-12 балів з:
У 2025 році золоті та срібні медалі для випускників шкіл скасували. Натомість відмінники отримують лише свідоцтво про повну загальну освіту з відзнакою. З 2015 року золота або срібна медаль перестала надавати переваги під час вступу до закладів вищої освіти.
У 2025-2026 навчальному році учні шкіл (навіть з-за кордону) зможуть взяти участь у Всеукраїнських олімпіадах, які відбуватимуться в три етапи:
Участь або перемога у Всеукраїнській олімпіаді може враховуватись при оцінюванні навчальних досягнень школяра. Однак, учні не отримають додаткові бали за участь чи перемогу в олімпіадах ні за предмет, ні при вступі до закладів вищої освіти в Україні. Участь або перемога в олімпіаді може бути відзначена грамотою, подякою чи сертифікатом.
Повна загальна середня освіта в Україні є обов'язковою, тобто керівництво не може відрахувати учня за неуспішність, пропуски уроків чи незадовільну поведінку.
Якщо неповнолітній учень відсутній на уроках впродовж 10 робочих днів поспіль з невідомих/без поважних причин, заклад освіти повинен невідкладно звернутися до поліції та Служби у справах дітей.
За пропуски занять батькам таких учнів можуть дати попередження або накласти на них штраф у розмірі від 950 до 1 700 гривень (від 1 700 до 5 100 – за повторне правопорушення).
За нехтування навчанням дитини, дорослих можуть навіть позбавити батьківських прав.
За рішенням педагогічної ради, повторно залишитись тому ж класі можуть учні, які:
Однак, відрахувати учня із закладу середньої освіти можуть лише за заявою батьків.
Шкільна форма не є обовʼязковою в усіх українських школах.
Водночас закон "Про освіту" гарантує організаційну свободу закладів освіти, тобто кожна школа може створити свій внутрішній розпорядок та статут, де вкаже, ходити дітям до школи у формі, чи ні. У таких закладах освіти шкільна форма є рекомендованою, але не обовʼязковою.
Раніше Служба освітнього омбудсмена заявила, що заходи щодо перевірки одягу учнів непотрібні та незаконні у будь-якому випадку.
Заборона на відвідування занять через відсутність "правильної" шкільної форми є порушенням права дітей на освіту. Жодні вимоги щодо стилю, кольору чи інших деталей шкільного гардероба є незаконними, навіть якщо у статуті школи затверджені рекомендації щодо шкільної форми.
Одяг для школи обирають самі учні та їхні батьки. Головні рекомендації – щоб він був охайним, зручним, відповідним до сезону та комфортним під час перебування в укриттях.
Новий навчальний рік в Україні почався 1 вересня 2025 року, і має закінчитися до червня 2026 року.
Кожна школа самостійно формує графік занять та відпочинку, враховуючи безпекову ситуацію, карантинні обмеження, навчальне навантаження та потреби учнів.
Таким чином, дати канікул можуть відрізнятися навіть у межах одного міста.
Орієнтовно канікули відбудуться у такі періоди:
У 2024 році Верховна Рада України ухвалила зміни у вступній кампанії 2025 року та скасувала проведення ДПА для випускників закладів середньої освіти.
У 2025 році нардепи зареєстрували схожий законопроєкт, який скасовує ДПА для випускників 4-х, 9-х та 11-х класів.
Зауважимо, нововведення наберуть чинності лише тоді, коли за документ проголосує парламент, а президент України Володимир Зеленський підпише відповідний закон.
Планується, що у майбутньому учні здаватимуть ДМП у формі ЗНО.
Натомість для вступу до вишу випускники 11-х класів мають обовʼязково здати НМТ з чотирьох предметів:
В умовах повномасштабної війни, учням варто дотримуватися особливих правил під час сигналу "Повітряна тривога":
Під час навчання вчителі повинні також проводити уроки з мінної безпеки, домедичної допомоги, тренінги з евакуації тощо.
