Рівненські лікарі розповіли про унікальний і поки що перший випадок, коли завдяки зданим біологічним матеріалам за життя, у Захисника, вже після його загибелі, народився син.
Мама малюка, Наталя Гордійчук, дружина військовослужбовця Юрія, який загинув 21 травня 2024 року, захищаючи Україну.
Наталія та Юрій свого часу звертались до лікарів-репродуктологів.
«Ми з чоловіком йшли до цієї вагітності понад рік. Боролися, здавали аналізи, поїхали в центр „Благодар“. Він здав біологічний матеріал — сказали через три дні прийти, скажуть результати. Це був березень. А він в березні вже поїхав на „нуль“. Все нормально було, поки той травень не прийшов. 21 травня мені дзвонять і кажуть, що його немає. Я до останнього не вірила, що він загинув, поки не побачила», — поділилась Наталя.
Юрій Гордійчук, стрілець 1-го відділення, 1-го стрілецького взводу стрілецької роти Національної гвардії України загинув біля Сокола на Покровському напрямку на Донеччині.
Наталя заморожені зразки вирішила використати для екстракорпорального запліднення (ЕКЗ).
«Після його загибелі Наталя зробила свідомий, глибоко особистий крок: наважилася подарувати життя їхньому спільному сину. А разом з тим — зберегти частинку Юрія поруч із собою… ” — повідомили виданню «Рівне вечірнє» лікарі.
Жінку підтримувала згадка про слова коханого: «Ти в мене сильна, ти справишся».
За кілька місяців лікарі Наталі повідомили, що вона вагітна. Вона поділилась благою вістю з татом майбутнього малюка:
«Як я плакала. Зразу поїхала до Юри на могилку, йому розказала».
Хлопчик з’явився на світ у репродуктивному центрі «Благодар» у Рівному. Мама назвала його на честь батька Юрієм.
У перинатальному центрі кажуть, що поки що це перший випадок запліднення із використанням біоматеріалу загиблого військового:
«Ця історія про любов, яка сильніша за смерть. Про материнство, натхненне пам’яттю. Про життя, що народжується всупереч усьому».
«Уряд затвердив порядок зберігання репродуктивних клітин військовослужбовців: що треба знати».
«Заморожений біоматеріал загиблих не будуть утилізовувати.
Під час підготовки матеріалу використана публікація видання «Рівне вечірнє»
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»
