У День пам’яті Захисників України у храмі Різдва Пресвятої Богородиці в Дніпрі відбулося прощання з воїном Олександром Сиренковим, позивний «Проф». Йому було 39 років, пише «Наше місто».

Доброволець із 2014-го року, він воював у складі «Правого сектору» та підрозділу «Дніпро-1». Після повномасштабного вторгнення одним із перших став на захист країни у лавах 128-ї бригади територіальної оборони, а згодом – у десантно-штурмових військах.

Разом із ним цього дня прийшли попрощатися побратими, друзі, колеги, рідні та небайдужі дніпряни.

Мешканець Дніпра Віктор, який особисто не знав Олександра, прийшов із дружиною вшанувати Героя:

«Людина велика, людина, яка пожертвувала собою заради того, щоб ми були спокійні, жили та виховували онуків, дітей. Дуже прикро. Нехай світла пам’ять про нього залишиться в наших серцях».

Друг і побратим Володимир, позивний «Таксист», згадує:

«Це була людина з великої літери. Це був справжній націоналіст, патріот, людина, яка любила свою Батьківщину і захищала її не дивлячись ні на що. Він завжди був на позитиві. До нього завжди можна було прийти за порадою чи просто побалакати».

Молодший брат Ігор Сиренков говорить, що для нього Сашко був більше, ніж рідня:

«Ми пов’язані були кров’ю рідною, але ще і дуже потужною чоловічою дружбою. У 2014-му ми воювали разом, а в 2022-му – в один день мобілізувалися до одного підрозділу. 21 жовтня 2022 року ми обидва отримали поранення з різницею у 15 хвилин і проходили евакуацію разом. Ми повсюди були разом».

Прощальне слово виголосив заступник міського голови Дніпра Андрій Денисенко, для якого Олександр був не лише побратимом, а й другом та помічником:

«Це людина унікальної доброти, вродженої інтелігентності, щиро приязна, яка гуртувала і об’єднувала десятки, можливо сотні людей. Я мав честь мати його як помічника у Верховній Раді й в обласній раді. Ці 11 років ми пройшли з ним пліч-опліч. Саша завжди був серед тих, хто будив наш народ, коли багато українців ще мовчали й не готувалися до війни. Він завжди починав із себе, і за кожним його словом стояв вчинок. Я знаю, що він буде дивитися на нас з небес. Він був високим моральним орієнтиром для хлопців 14-го і 22-го року. І Саня, знай – ми є, ми знаємо, що ти поруч. І ми не зхибимо».

У Олександра Сиренкова залишилися батько, мати, рідний молодший брат, дружина та двоє доньок. Для своїх рідних, друзів і побратимів він назавжди залишиться людиною честі, мужності та любові до України. 

Нагадаємо, “Саня, ми знаємо, що ти поруч”: у Дніпрі віддали шану загиблому Захиснику Олександру Сиренкову.

Раніше ми писали: Пам’ятати Героїв поіменно: у Дніпрі  відкрили меморіальну дошку на честь полеглого воїна Дениса Казаку.

Категорія: Війна, Новини Дніпра

Позначки: Війна, Дніпро, Загинув боєць