Ситуація навколо полтавської “Ворскли”, яка після вильоту з УПЛ опинилася перед дилемою самого існування клубу, є класичним прикладом того, як непрофільний актив може перетворитися на серйозний головний біль для власника, особливо коли той перебуває під санкціями, а його ключовий бізнес працює в умовах кризи.
ФК "Ворскла", що асоціюється з Костянтином Жеваго, переживає, можливо, найскладніший період у своїй історії. Виліт з УПЛ, суттєві заборгованості перед гравцями, підрядниками та персоналом, а також трансферний бан від УЄФА, який уже налічує три заборони та, можливо, матиме тенденцію до ескалації, створюють загрозливий прецедент.
У світлі того, що Полтавський ГЗК Ferrexpo працює триденний тиждень, частку Жеваго в ньому передали до АРМА, БЕБ арештувало активи бізнесмена, а сам він перебуває під українськими санкціями з лютого 2025 року, логічним здається бажання "відрізати" проблемний актив. Однак, по-перше, це не єдиний сценарій, а по-друге, з суто прагматичної точки зору це може виявитися значно дорожчим і токсичнішим рішенням, ніж умовна "історія тріумфального повернення".
Жеваго є одним із наймолодших мільярдерів Європи, що самостійно заробив свій статок. Його шлях від фінансового директора до голови ФПГ, а також успішний вихід Ferrexpo на Лондонську фондову біржу свідчать про високий рівень фінансової та стратегічної грамотності, здатність до системного мислення й амбіції виходити за межі національного ринку.
Захист кандидатської дисертації з міжнародних інвестицій лише підкреслює його орієнтацію на економічні показники й аналітичний підхід до бізнесу.
Жорсткі бізнес-реалії, у яких опинився бізнесмен, вимагають рішень, базовних на фінансовій доцільності, мінімізації втрат та ефективному управлінні ризиками.
А тому перший і найбільш очевидний аргумент проти повного банкрутства чи заморожування клубу в першій лізі на мінімальному бюджеті – це неминучі фінансові зобов’язання. Заборгованості перед гравцями та персоналом, а також можливі штрафи й трансферні бани, які накладає УЄФА та ФІФА, не зникнуть самі собою. Навпаки, вони будуть зростати, загрожуючи клубу повним виключенням з усіх змагань, а власнику – значними юридичними витратами та потенційними позовами.
5 березня 2025 року незалежна аудиторська компанія "Скриль і партнери" склала фінансовий звіт ФК "Ворскла" за 2024 рік. Якщо підсумувати всі його показники, то виявиться, що клуб збитковий – мінус 92,3 млн грн.
Тож є ілюзія вважати, що те чи інше юридичне "зникнення" "Ворскли" призведе до позбавлення від цього тягаря. Однак приклад харківського "Металіста", який зник у 2016 році, але судові розгляди через борги якого тягнуться досі й постійно негативно асоціюються з іменем тодішнього власника Курченка, – це приклад того, що навіть дев’ять років – це не час, щоб закрити історію футбольного клубу.
Так само досі тривають суперечки щодо боргів "Дніпра" (за словами його чинного досі директора Стеценка, у розмірі 50 млн дол.), хоча діяльність клуб припинив ще у 2019 році і виключений з усіх змагань. Навряд чи кінцевий власник задоволений такими репутаційними втратами, які явно не сприяють подальшій діяльності, особливо в умовах санкцій. І паралелі з дніпровським клубом, які проводять уже колишні співробітники "Ворскли", раз по раз ударяють і вдарятимуть по реноме й статусу соціально відповідального бізнесмена, яке є у Жеваго завдяки проєктам у Горішніх Плавнях на Полтавщині та в регіоні й Україні загалом із початком війни.
Простіше кажучи, перечекати з цим не вийде. Це – однозначно програшний варіант, що неодноразово доведено.
А ще, за цими оцінками, вартість нецивілізованого припинення існування клубу вимірюватиметься не лише грошима, а й репутаційними втратами, що може вплинути на позицію судів. Ціна цивілізованого розпуску клубу, що включає повне погашення всіх заборгованостей, виплату компенсацій за дострокове розірвання контрактів й уникнення міжнародних санкцій, може бути значно вищою, ніж мінімальний бюджет, необхідний для утримання команди не те що у Першій лізі, а в УПЛ.
Це не гроші, втрати яких можна уникнути – це гроші, які доведеться витратити так чи інакше. Інша історія – причини такого становища клубу. Але для Жеваго питання лише в тому, чи ці витрати будуть контрольованими та з потенційним виходом, чи перетворяться на чорну діру з непередбачуваними наслідками. Це ставить перед ним серйозну дилему, тобто вибір між дорогим і ще дорожчим рішенням. Яке, втім, приймати все ж треба.
А от наявність футбольної школи є тим матеріальним активом, який за належної підтримки може приносити дохід від переходів молодих гравців у майбутньому, приклади чого вже є. Її повне занедбання буде означати втрату потенційного джерела хоч і невеликих, але живих грошей.
Наприклад, саме вихованцем "Ворскли" є Ілля Крупський, 20-річний новачок "Металіста-1925". Він починав займатися футболом у Вінниці, продовжив у Запоріжжі, а в лютому 2021 року почав виступати в юнацьких командах "Ворскли". 16-річним, він уже дебютував за основу. А нині остаточно перейшов до харківської команди за 3 млн євро (за інформацією ЗМІ). Тут варто нагадати, що річні збитки "Ворскли" за сучасним курсом оцінені аудиторами у 2,2 млн дол. Тобто один успішний трансфер перекриває їх усі.
Понад те, Крупський – не єдиний продукт "Ворскли", на якому вдалося чи вдасться заробити. Таких прикладів ще чимало – ті ж основні футболісти Ібрагім Кане і Євген Павлюк (може перейти до "Металіста-1925"), попри інші місця народження й інші молодіжні школи, теж вважаються вихованцями "Ворскли", за виховання яких клуб може отримати компенсації. Лише виліт команди завадив повноцінним трансферам цих гравців.
Усе це підкреслює: участь "Ворскли" саме в УПЛ (а не в першій чи другій лігах, де, звісно, дешевше), по-перше, "світить" гравців перед скаутами, а по-друге, передбачає наявність молодіжних команд, де юнаки набиратимуть форму, а не сидітимуть у запасі. Це дасть змогу "Ворсклі" почати заробляти на гравцях більше і зменшувати збитковість. Але цього не станеться, якщо зараз значно скоротити адміністративні витрати, зокрема, зарплатну відомість спеціалістів і витрати на інфраструктуру.
Тобто наявність самої лише школи при, умовно, команді другої чи першої ліги, не втілить цю стратегію в життя. Для цього "Ворскла" має бути на виду – в трансляціях, новинах, власних піар-проявах, з молодіжними командами, тренерами та доглянутими полями.
Ще один шлях – пошук і продаж іноземних футболістів. І тут у Жеваго теж є успіхи. Наприклад, албанський нападник Таулян Сефері приєднався до "Ворскли" у серпні 2022 року. На момент переходу його з македонського клубу "Работнички" орієнтовна ціна складала 500 тис. євро. У липні 2023 року, зарекомендувавши себе у "Ворсклі" в УПЛ і єврокубках, він був проданий у "Бодрумспор" (Туреччина) – орієнтовно за 1,5 млн євро. І це теж не перший успішний приклад продажу гравця для клубу Жеваго. Такі трансфери будуть можливими надалі, лише коли команда гратиме в УПЛ, а не в першій чи другій лізі.
Є ще один вагомий актив, який може втримати на плаву весь клуб. Мова про жіночу команду "Ворскли". Попри ті самі негаразди, які спіткали клуб, ця команда зуміла виграти чемпіонат, а також вибороти Кубок України, вигравши в харківського "Металіста-1925". Понад те, дівчата зробили це вдруге поспіль, знову вийшовши в Лігу чемпіонів.
Поки що виплати за участь у цих єврокубкових змаганнях непорівнянні з чоловічими – однак вони є, і це теж може бути активом нової "Ворскли". Базовий платіж за участь у груповому етапі, згідно з циркулярними листами УЄФА, становить 400 тис. євро просто за вихід до групової стадії. Двічі "Ворскла" зупинялася в одній грі від нього. І в разі збереження нинішнього складу, мотивації виплатами боргів і його посилення ця задача може бути виконана.
Якщо, знову таки, клуб, його персонал та інфраструктура збережуться на високому рівні, адже конкуренти "Ворскли" в жіночому чемпіонаті посилюються, а фінансово забезпечений "Металіст-1925" запросив до себе колишню тренерку "Ворскли" та збірної України Наталії Зінченко, за якою можуть потягтися і її колишні футболістки з Полтави, якщо відчують погіршення умов тут.
Вагомою тезою цього розділу буде ще один нюанс. Раніше жіноча "Ворскла" мала назву "Житлобуд-2", базувалася в Харкові й підтримувалася однойменною будівельною компанією. З початком великої війни команда, тренери й персонал залишили обстрілюване місто. І прихисток знайшли в Полтаві, де мешкають, тренуються та захищають честь міста й регіону. Буде вкрай негостинним і репутаційно самовбивчим прикрити або скоротити можливість для цих людей грати й заробляти для клубу.
Для Жеваго, репутаційні ризики є не менш, а подекуди й більш значущими, ніж прямі фінансові втрати. Особливо це стосується його статусу під санкціями та потреби маневрувати на міжнародних ринках. Аналіз згадок у провідних українських ЗМІ чітко демонструє, як ФК "Ворскла" може бути потужним інструментом для покращення або ж, навпаки, руйнування його іміджу.
У минулому "Ворскла" неодноразово генерувала позитивні згадки, які опосередковано працювали на імідж Жеваго як соціально відповідального бізнесмена та мецената. Клуб стабільно виступав у вищому дивізіоні з 1996 року, вже після приходу Жеваго завойовував бронзові медалі УПЛ 2018 року та став переможцем Кубка України 2009 року. Участі в єврокубках (групові раунди Ліги Європи УЄФА в сезонах 2011/2012 та 2018/2019) приносили позитивне висвітлення у медіа.
З початком великої війни, фінансовими труднощами основного бізнесу Жеваго та його перебуванням під українськими санкціями, тональність медіазгадок кардинально змінилася. Нинішня ситуація з вильотом з УПЛ, заборгованостями та трансферним баном перетворила "Ворсклу" на джерело системного негативу, що вже безпосередньо асоціюється з Жеваго.
Якщо він оскаржує санкції, юристам потрібні будь-які аргументи, щоб показати його з кращого боку або, навпаки, захистити від нових звинувачень. Публікації, що демонструють його "соціальну безвідповідальність" через "Ворсклу" у вигляді невиплати боргів персоналу, є прямим ризиком для їхньої роботи. Цей контент-аналіз надає конкретні докази того, що проблема клубу вже "світиться" в медіа та може бути використана проти нього.
За останні пів року про "Ворсклу" як клуб було 36 виразно негативних публікацій у провідних десяти українських спортивних медіа (13% загального контенту про клуб). Це дуже багато.
У ситуації, коли Жеваго перебуває під санкціями, а його основний бізнес зазнає труднощів, будь-який негатив, що виходить від "Ворскли", може бути використаний його опонентами для посилення тиску на міжнародній арені. Це може вплинути на його боротьбу за зняття санкцій або на переговори з потенційними інвесторами та кредиторами, адже звинувачення у нехтуванні соціальними зобов’язаннями можуть коштувати мільйони у вигляді зірваних угод або програних судів.
Ми розглянули негативні сценарії – цивілізований, із перебуванням у першій лізі на мінімальному бюджеті, або нецивілізований – зникнення або заморожування "Ворскли". Однак, із прагматичної точки зору, для Жеваго насправді існує три шляхи, а не один чи два:
3. "Оновлення" й повернення в УПЛ за сезон. Це дозволить:
Зараз, з огляду на ризики й нецивілізованого відходу, і навіть цивілізованого підтримання існування, саме третій сценарій виглядає найбільш стратегічно виграшним варіантом. Якщо клуб повністю зникне, його нікому буде передавати, і Жеваго залишиться з усіма юридичними та репутаційними наслідками.
Підтримуючи клуб на мінімальному, але дієвому рівні, він, звісно, зберігає опцію цивілізованого виходу з активу, однак це нічого не дає в майбутньому для фінансових і репутаційних надбань, але опускає клуб у трясовину українського футболу. Проблеми не зникають, а накопичуються.
А от третій сценарій із поверненням команди в УПЛ дозволить не лише зберегти, а й примножити репутаційний потенціал власника поряд зі, скажімо, телеканалом "Еспресо", який входить до переліку якісних українських медіа та залишається таким попри тиск влади.
