Евакуація тварин із прифронтових територій — це не лише про порятунок чотирилапих, а й про людяність, яка залишається навіть серед війни. Домашні улюбленці часто залишаються сам на сам у покинутих селах і містах, без їжі, води та прихистку. Волонтери, які беруть на себе місію їх рятувати, щодня ризикують власним життям — вони виїжджають під обстрілами, долають зруйновані дороги, потрапляють у небезпечні ситуації.
Ці люди — справжні герої тилу, адже рятуючи тварин, вони зберігають життя, любов і надію. Їхня робота нагадує нам: навіть у найтемніші часи ми залишаємося людьми, коли здатні простягнути руку допомоги тим, хто не може захистити себе сам, передає “Наше Місто”
Дарина Кирпа – волонтерка та засновниця моніторингового пабліку “Дніпро Тривоги”. Від недавно долучилась до евакуації тварин з прифронтових зон разом з рухом “Save Animals Ukraine”. Детальніше у програмі “Історії Війни”.
Евакуація відбувається коштом донатів та діяльності волонтерів. Їздять екіпажи не тільки на Донеччину, але і в Запорізьку область та Дніпропетровську – Синельниковський район, Межівська громада, яку ворог щоденно тероризує КАБами. Але найбільш емоційним для Дарини є аспект того, що люди віддають своїх тварин, а самі залишаються. Або гірше – просто кидають їх і їдуть. Дівчина називає це зрадою.
“Я не розумію цих людей, адже врешті вони самі виїдуть. Але інша історія, коли ми привозимо тваринку в нову родину! Нові родини для тварин знаходять за допомогою соцмереж, знайомих та друзів. Волонтери перевіряють нові родини і в майбутньому відслідковують долю тварин – ми просимо фото та відео, не віддаємо тварин на ціпок. Мені запам’яталось, як нещодавно ми привозили велику чорну вівчарку. Її з такою любов’ю чекала нова родина, зустрічали її”, – каже Дарина.
В екіпажі працює троє людей, є і дівчата, але здебільшого – хлопці. Дарина наголошує, що її екіпаж де з нею Сашко та Сергій особливо авантюрний і готовий на будь-які виїзди.
“Ми в певному сенсі “відбиті”, як то кажуть. Готові їхати туди, куди треба, ризикуючи. Прокладається заздалегідь маршрут. Вмикається реб там, де це потрібно. Головне діяти швидко та злагоджено. Бронік та каска обов’язкові”, – каже Дарина.
Дарина – мама двох доньок, адмністраторка в спортивному клубі “Горіх”. Дівчина зазначає, що у родини не було вибору. Вони прийняли її бажання їздити в евакуації.
“Я щодня бачу очі собак і котів, які залишилися самі серед війни та руйнувань. Вони не розуміють, чому їхній дім зник, чому немає господаря поруч. Для них ми — єдиний шанс вижити. Я їжджу на евакуації, рятую тварин і шукаю для них безпечне місце. Як і десятки волонтерів в нашій команді. Це наш вибір і це важливо, бо у тварин нема ані права голосу, ані вибору. Якщо маєте змогу — підтримайте донатом: кожна гривня стає кормом, ліками, перевезенням у безпеку”, – каже волонтерка.
Під час створення цього матеріалу відбулась ювілейна евакуація – вже 3000 тварин, завдяки Save Animals Ukraine / Центр допомоги тваринам знайшли свій дім!
Раніше ми писали, що у Дніпрі через безпритульних собак спалахнув сусідський конфлікт
Категорія: Відео, Війна, Інтерв'ю, Новини Дніпра
Позначки: Волонтери Дніпра, Тварини, Україна Росія війна
