Президент США Дональд Трамп поки не має змоги укласти мирні угоди в Україні та на Близькому Сході. Тому у суботу, 21 червня, він відправив спеціального посланця Кіта Келлога до Білорусі для переговорів з президентом Олександром Лукашенком. Представники держав обговорили американські та європейські санкції проти Білорусі, конфлікти в Україні та на Близькому Сході, а також відносини Білорусі з Росією та Китаєм.
Про це пише The News York Times.
Кіт Келлог, генерал-лейтенант у відставці та посланець Трампа з питань Росії та України, провів переговори з паном Лукашенком у Мінську, столиці Білорусі. Це була перша зустріч між високопосадовцем Білого дому та білоруським лідером за понад 5 років.
Як зазначають аналітики, візит пана Келлога ознаменував різкий поворот від політики адміністрації Байдена, яка намагалася ізолювати та покарати Білорусь шляхом посилення економічних санкцій. Не було жодних негайних ознак того, що Вашингтон послабить санкції проти Білорусі. Але Джон Коул, заступник пана Келлога, заявив, що візит до Мінська забезпечив звільнення 14 політичних в’язнів з білоруських в’язниць.
Серед звільнених ув’язнених, які прибули до сусідньої Литви на машині в суботу вдень, був Сергій Тихановський, дисидент і чоловік лідерки опозиції у вигнанні Світлани Тихановської.
Речниця Лукашенка Наталія Ейсмонт повідомила, що переговори, які розпочалися ввечері в п’ятницю, тривали шість з половиною годин і охоплювали американські та європейські санкції проти Білорусі, конфлікти в Україні та на Близькому Сході, а також відносини Білорусі з Росією та Китаєм.
У NYT пишуть, що на тлі візиту Келлога постало делікатне питання: чи може Вашингтон послабити тісне партнерство між Лукашенком та президентом Росії Володимиром Путіним?
«Саме такою була мета, коли Майк Помпео, державний секретар президента Трампа наприкінці свого першого терміну на посаді, зустрівся з Лукашенком у 2020 році. Ці зусилля провалилися через шість місяців, після того, як білоруський лідер заявив про неправдоподібну перемогу на президентських виборах у серпні та розпочав жорстоке придушення вуличних протестів через результат, який широко вважався сфальсифікованим», — йдеться у матеріалі.
Цілі Келлога виглядають менш амбітними, додають журналісти, зосередженими не стільки на відокремленні Білорусі від Москви, скільки на забезпеченні допомоги Лукашенка у можливій мирній угоді між Росією та Україною.
Білорусь дозволила російським військовим використовувати свою територію як плацдарм для повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році, але чинила опір тиску Кремля щодо введення білоруських військ в Україну.
Балаш Ярабік, колишній дипломат Європейського Союзу, який нещодавно відвідав Мінськ, заявив, що рішення Трампа направити свого спеціального посланця до Білорусі «являє собою серйозне дипломатичне оновлення», засноване на визнанні Білорусі «як відповідного гравця регіональної дипломатії» та відхиленні від попередньої зосередженості на репресивній диктатурі Білорусі.
«Ми живемо в дуже небезпечний час, коли кризи, з якими ми стикаємося, можуть різко загостритися, зростати, якщо ми не будемо мудрими та справедливими», — сказав Келлог Лукашенку на початку їхніх переговорів.
Лукашенко запевнив спеціального посланника пана Трампа: «Ви будете в повній безпеці на території Білорусі» і що «ескалації не буде не лише в Білорусі, а й навколо нас».
Раніше йшлося про те, що Захід намагається з’ясувати позицію Мінська щодо можливого військового загострення після навчань, і водночас попередити про наслідки участі. На думку політолога Вадима Денисенка, білоруський диктатор навряд чи зможе виступити миротворцем у конфлікту Росії та України.
«Я не вірю в історії про Лукашенка-миротворця, який ледве що не стане посередником в переговорах РФ–Україна. Чому? Та тому, що він не може впливати на Путіна. Від слова ніяк», — заявив Денисенко.
Він додає: навіть якщо припустити, що Лукашенко справді захотів би виступити в ролі нейтрального майданчика, після 2022 року Україна категорично відмовляється від будь-якого білоруського посередництва.
