Динамо розпочало новий сезон перемогою на Мальті у 2 раунді кваліфікації Ліги чемпіонів. Перший суперник у сезоні в особі Хамрун Спартанс серйозною перешкодою передбачувано не став, програвши 0:3. Чемпіон спробував проаналізувати цей поєдинок.
У тенісі є поняття невимушених помилок, які зазвичай позначають різницю між спортсменами високого рівня і середнього. У суперництві всередині "вагової категорії" для перемоги потрібно щось іще (пік форми, класна техніка, комбінації) – але топтенісист може обіграти середнього на одних тільки невимушених помилках останнього.
Приблизно такою вийшла перемога Динамо в першому матчі сезону. Кияни, безумовно, далекі від піку форми, вони погано проводили матчі передсезонки, вони не посилилися влітку – але навіть цього вистачило, щоб провести матч із великою перевагою. Матч зі "спартанцями" для Шовковського особистими Фермопілами не став.
Перший матч сезону мотивує ще уважніше вивчати те, що відбувається до першої секунди гри – тобто стартовий склад. І склад Шовковського на дебютну гру сезону вийшов дуже схожим на стандартний поєдинок другої частини УПЛ у сезоні-24/25... за одним винятком.
Шапаренко дивився важливий матч Динамо з лави запасних. Якщо не враховувати відрізки відновлення після травм, то Микола опинявся на цій другорядній ролі давно, дуже давно. Навесні цього року він вийшов в основі на обидві гри з Шахтарем, у єврокубках був безумовним гравцем основи: на лаві розпочав тільки гру з Ромою, де Шовковський у принципі виставив напівдубль.
Якщо дивитися на кваліфікацію Ліги чемпіонів, усе ще переконливіше: із шести ігор кваліфікації минулого сезону, Шапаренко три провів повністю, у двох зіграв 86 і 70 хвилин (із Партизаном за 5:2 і 2:0 лідера можна було й поберегти).
З усім тим. Уже з Галатасараєм Шовковський замінив Миколу в перерві – і Динамо, якщо хто забув, вирвало нічию. Піхальонок дає не менше креативу, ніж Шапаренко, а Буяльський дає незрівнянно більше атлетизму. Грати з двома плеймейкерами Шовковський не наважується навіть проти мальтійців – і так головна зірка цілого покоління Динамо перемістилася в запас.
У випадку з Михайленком в основі і Бражком на заміні навіть здивування особливого немає: цей процес запустився ще наприкінці минулого сезону. Їхати пора молодому опорнику, поки ним хоч хтось цікавиться – Михайленко зайняв позицію серйозно.
Слабка форма на початку сезону, помножена на огидну якість газону і зведена у квадратний ступінь мальтійською спекою, ледве не подарувало Динамо черговий Тюн, Мальме або що там зараз прийнято зараз символом ганебної поразки.
На самому початку гри Нещерет так довго намагався почати атаку, що мало не подарував гол – йому довелося панічно вибивати м'яч в аут. Потім Ярмоленко - нещасливі для нього матчі проти Генрі Бонелло – так спробував відпрацювати в обороні, що подарував суперникові вихід один на один.
Просто жах, просто якась катастрофа як для матчу з командою, яка цілком стоїть як третина Владислава Ваната. Ми всі дожили до моменту, коли навіть дворова мальтійська команда використовує схему гри з високим пресингом – а команда всього життя Валерія Лобановського, одного з перших адептів цієї схеми у світовому футболі, виявляється до цього не готова.
На щастя, явний ляп в обороні Хамрун Спартанс дозволив Динамо відкрити рахунок. Для Владислава Ваната це всього четвертий м'яч у єврокубках – і один із найпростіших у кар'єрі. Стільки часу на обробку м'яча не дають навіть аутсайдери УПЛ.
Отже, Динамо швидко повело в рахунку – і, здається, саме це і помножило на нуль усю видовищність гри. За перші 13 хвилин глядачі могли побачити приблизно стільки ж гостроти, скільки за решту 80+. Динамо "дрібнило", намагалося розіграти м'яч до вірного – а на це досить складно розраховувати на полі такої низької якості. Другий гол прийшов після рикошету, а всім комбінаціям Динамо чогось не вистачало для голу.
Шапаренко, наприклад, міг забивати після виходу на заміну, але його удар на лінії воріт заблокував захисник. Зате він зміг проявити себе в улюбленій ролі асистента, коли викотив м'яч Волошину на порожні ворота.
До речі, в тій ситуації атаку з глибини розігнав Ванат – можливо, йому комфортніше, коли на полі більше гравців атаки, і він зайнятий не тільки завершенням.
Будемо сподіватися, що такий перфоманс Динамо пов'язаний із високими навантаженнями, під якими перебувають кияни на зборах, – і що сам матч Шовковський розглядає як частину міжсезонної підготовки.
Тому що вже на наступній стадії, якщо починати так само вальяжно (на не менш спекотному Кіпрі, якщо доведеться грати з Пафосом), це може принести великі проблеми.
