Звільнення з роботи – це завжди непроста ситуація, яка потребує чіткого розуміння своїх прав та обов’язків. Одним із ключових аспектів, що забезпечує фінансову підтримку працівника в цей період, є вихідна допомога. Ця державна гарантія покликана захистити людину, яка втрачає роботу, та допомогти їй адаптуватися до нових умов, поки вона шукає нове місце працевлаштування. Які категорії працівників мають право на таку допомогу, як розраховуються виплати та що робити, якщо роботодавець порушує ваші права, – про це розповідає «Трибуна-Бровари» з посиланням на Кодекс законів про працю України.

Вихідна допомога – це грошова компенсація, передбачена законодавством або трудовим чи колективним договором, яка виплачується працівнику в разі звільнення за певних умов. Вона не залежить від обсягу чи якості виконаної роботи, а визначається самим фактом припинення трудових відносин із причин, що не залежать від ініціативи працівника. Метою такої виплати є забезпечення фінансової стабільності людини на період пошуку нової роботи.

Основні випадки, коли працівник має право на вихідну допомогу:

Водночас, якщо звільнення відбувається за згодою сторін, законодавство не передбачає обов’язкової виплати вихідної допомоги. Проте сторони можуть домовитися про компенсацію, прописавши це в трудовому договорі.

Розмір вихідної допомоги залежить від підстави звільнення та регулюється нормами КЗпП. Законодавство встановлює мінімальні розміри виплат, які роботодавець не має права зменшувати. Ось ключові аспекти:

Середній місячний заробіток розраховується на основі зарплати за останні два місяці роботи. Якщо працівник відпрацював менше, враховується період із моменту працевлаштування до дня звільнення.

У день звільнення роботодавець зобов’язаний провести повний розрахунок із працівником. Окрім вихідної допомоги, працівник має право на:

Компенсація за невикористану відпустку розраховується на основі середньоденного заробітку, помноженого на кількість невикористаних днів. Роботодавець зобов’язаний письмово повідомити працівника про всі нараховані суми перед виплатою.

Якщо роботодавець не виконує своїх зобов’язань щодо виплат у день звільнення, законодавство передбачає механізми захисту прав працівника. За відсутності спору про розмір виплат підприємство зобов’язане виплатити середній заробіток за весь період затримки, але не більше ніж за шість місяців (стаття 117 КЗпП). Це правило діє, якщо затримка сталася з вини роботодавця.

Для працівників, які перебувають за кордоном або не можуть особисто отримати кошти, виплати можуть здійснюватися через банківські перекази чи поштові відправлення. У такому разі витрати на переказ покриває роботодавець за письмовою згодою працівника.

Якщо роботодавець відмовляється виплачувати належні суми, працівник має право звернутися до суду або Державної служби України з питань праці для захисту своїх прав. Важливо зберігати всі документи, пов’язані з трудовими відносинами, зокрема трудовий договір, наказ про звільнення та розрахункові листи.

Щоб уникнути проблем під час звільнення та отримати всі належні виплати, працівникам варто:

Вихідна допомога – це не просто фінансова підтримка, а й інструмент захисту прав працівників. Розуміння своїх прав і обов’язків роботодавця допоможе уникнути конфліктів і забезпечити справедливий розрахунок. Якщо у вас виникли труднощі з отриманням належних виплат, не зволікайте – звертайтеся за професійною допомогою, щоб відстояти свої інтереси.

Компенсації для роботодавців і ФОПів: як отримати до 120 тисяч гривень на інклюзивне робоче місце

Працівникам та роботодавцям: ключові аспекти норм робочого часу в Україні у 2025 році

Повістки на роботі: як каратимуть роботодавців за порушення правил мобілізації

Роботодавці зможуть отримати компенсацію за працевлаштування людей із інвалідністю