Російський лідер Владімір Путін хоче, щоб Україна відмовилася від своєї суверенної території й стала фактично васальною державою Росії. Такими були його вимоги до того, як Дональд Трамп повернувся в Білий дім у січні, і такими вони залишаються й сьогодні.
Після майже восьми місяців гучних заяв Трампа і шаленої дипломатії європейських союзників, включаючи створення коаліції країн, готових розгорнути війська для гарантування безпеки України після укладення будь-якої мирної угоди, правда полягає в тому, що ми повернулися до вихідної точки. Остаточне врегулювання — або навіть тимчасове перемир'я — залишається таким же недосяжним сьогодні, як і до політичного відродження Трампа, вважає Девід Блер, головний коментатор з питань закордонних справ у The Telegraph.
Коментатор додає, що два незаперечні факти пояснюють нерозв'язність цієї війни. По-перше, Путін дотримується своїх максималістських вимог. 5 вересня він засудив ідею відправки західних військ в Україну, попередивши, що вони будуть вважатися "законними цілями".
Крім того, Путін наполягає на набагато більшому, ніж збереження території, яку він контролює: він хоче, щоб Україна віддала великі території, які російські війська не змогли захопити. Путін, ймовірно, буде задоволений, якщо Зеленський відмовиться від територій Донецької та Луганської областей, які все ще утримуються українськими військовими.
Жоден український лідер не міг погодитися на ці умови, особливо з огляду на те, що земля, яку хоче Путін, включає важливі укріплення. Щоб змусити Путіна зменшити свої територіальні вимоги, знадобиться надзвичайний тиск з боку США, включаючи "руйнівні" санкції, якими погрожують союзники Трампа.
"Це підводить нас до другої причини відсутності прогресу. Мало хто вірить, що Трамп все-таки може чинити такий тиск. Він гнівається і обурюється, але не збирається тиснути на Путіна", — зазначає Блер.
Натомість Україна перебуває під постійним тиском США. Трамп постачає зброю українським збройним силам, але лише за повну оплату на комерційних умовах. Кожна одиниця зброя, що прибуває, є джерелом важеля впливу США на Зеленського, що пояснює, чому Київ зараз прагне зменшити свою залежність від Вашингтона.
Єдина істотна зміна полягає в тому, що тепер Трамп готовий обговорити можливу гарантію безпеки України з боку США після укладення будь-якої мирної угоди. Обіцянка супердержави захищати Україну — це те, чого Зеленський прагнув з самого початку.
Але якою буде ця обіцянка? Нечітким формулюванням чи залізною гарантією за зразком статті 5 договору НАТО? Все, що не відповідає останньому, ймовірно, буде марним.
"Оскільки це вирішальне питання досі залишається без відповіді, реальність така, що лінія фронту на землі майже не змінилася з січня. Єдиний висновок полягає в тому, що найкривавіша війна в Європі за 80 років буде тривати, а останні вісім місяців, схоже, були галасом навколо нічого", — підсумував Блер.
Нагадаємо, кореспонденти NBC News повідомляли, що Трамп дедалі песимістичніше ставиться до перспективи закінчення війни між Росією та Україною. Більш похмурий погляд Трампа на досягнення мирної угоди підкреслює, як далеко він просунувся з часу передвиборчої кампанії 2024 року, коли він зухвало передбачив, що закінчить війну протягом 24 годин після вступу на посаду. Пізніше Трамп визнав, що війна виявилася більш затяжною проблемою, ніж він очікував.
