Андрій Павлов став на захист Батьківщини у перший день повномасштабного вторгнення. Воював у лавах 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка. Був молодшим сержантом, командиром стрілецького відділення взводу. У надскладних умовах разом із побратимами стримував ворога на найгарячішому – авдіївському напрямку фронту. Свій останній бій прийняв 24 травня 2022 року. Життя воїна обірвалося у 40 років.

Як повідомляє Вінницька міська рада, народився Андрій Олександрович 26 січня 1982 року в селі Строїнці Тиврівського району. Після закінчення Тиврівського ліцею опанував спеціальність хіміка-біолога у Херсонському державному університеті. Працював у відділі досліджень матеріалів, речовин і виробів Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

«Андрій дуже переймався за долю країни. Ще до великої війни намагався, хоч якось підтримати наших оборонців на передовій. Зокрема, із паракорду виготовляв для воїнів «браслети виживання». А щойно розпочалось велике вторгнення, похапцем зібрався й пішов боронити країну сам, – розповідає дружина Небесного Воїна Олена. – Він був відданим сином Батьківщини. З тих, хто вміє приймати рішення, тримати слово та чинити по совісті…»

Жінка каже, що загибель Андрія незагойною раною залишиться у серці всіх, хто його любили – батьків, рідних, близьких. Найважче змиритися із втратою дітям: синові, який перейняв найкращі якості татка та продовжує службу у Збройних силах України, а також доньці, для якої усе життя він був янголом-охоронцем.

Церемонія прощання із Андрієм Павловим розпочнеться 25 липня об 11:00 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.

Чин поховання воїна відбудеться о 12:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Висловлюємо співчуття рідним та близьким.

Вічна пам’ять Захиснику України.