Вінниця 22 серпня проводжає останньою земною дорогою двох воїнів – Богдана Кривенка та Дмитра Єгорова.

Про це повідомили на сайті Вінницької міської ради.

Богдан Кривенко за покликом серця пішов захищати Україну. З 2023 року воював у лавах 425-го окремого штурмового полку «Скала» на донецькому напрямку. Виконував бойові завдання на посаді навідника відділення. Понад півтора року воїн вважався безвісти зниклим. І лише днями рідним надійшла звістка про його загибель. Свій останній бій Богдан прийняв поблизу села Перемога (до 2025 року – Побєда) Покровського району 19 лютого 2024 року. Йому було 36 років.

Народився Богдан у Вінниці 10 липня 1987 року. По закінченні 13-ї загальноосвітньої середньої школи здобув освіту у Вищому професійному училищі №11. Працював газоелектрозварювальником на 45-му експериментальному механічному заводі, пізніше – складальником меблів на одному із підприємств міста.

«Богдан був дуже добрим та роботящим. Змалку допомагав матері виховувати молодшого брата, практично замінивши йому батька. Біля їхньої хатини у селі порався по господарству. Саме звідти у нього особлива любов до землі, – розповідає тітка полеглого воїна Наталя. – Як справжній чоловік мріяв посадити великий сад на батьківщині матері, облаштувати копанку та у шлюбі виростити багато дітей…»

Церемонія прощання з Богданом Кривенком о 9:15 у селі Пеньківка Літинського району – за адресою: вул. Березова, 3 (виїзд із ритуального центру «Реквієм» – вул. Батозька, 12 о 8:30) та об 11:10 у Вінниці – за адресою: вул. П. Тичини, 19.

О 12:00 поминальну панахиду за воїном відслужать у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.

Поховання: Алея Слави Сабарівського кладовища. Початок о 13:00.

Дмитро Єгоров з перших днів повномасштабного російського вторгнення добровольцем долучився до територіальної оборони міста. А вже у 2023 році став у стрій 59-ї окремої штурмової бригади імені Якова Гандзюка. У званні старшого сержанта на посаді командира відділення боронив Батьківщину на донецькому напрямку. Після бою 28 березня 2024 року поблизу села Первомайське (тепер Авдіївське) Покровського району Донецької області воїн вважався зниклим безвісти. Увесь цей час батьки чекали, сподіваючись, що він у полоні. Втім, підтвердилось найгірше. Оборонцю навічно залишилося 42 роки.

Народився Дмитро Єгоров 28 січня 1982 року у місті Миргород Полтавської області. Невдовзі його батька – військового льотчика перевели на службу до Вінниці, куди переїхали всією родиною. Тут Дмитро закінчив 31-шу загальноосвітню школу, одне із професійних училищ та заочно – факультет «Фізичне виховання та спорт» Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Свого часу займався підприємницькою діяльністю, а до великої війни працював у компанії з виготовлення металоконструкцій.

«Водночас чільне місце у житті Дмитра посідав спорт. Він займався різними видами карате, боксом. Прагнув бути сильним, щоб захищати слабших і робив це завжди. Його поважали за міцність духу та любили за доброту, щирість, людяність усі, хто знали: тут і на війні, – розповідає мати полеглого Героя Галина Володимирівна. – Після перемоги Дмитро хотів стати на рушник зі своєю коханою дівчиною, дітей. А також відкрити власну спортивну секцію, в якій навчати юних вінничан бути фізично загартованими, впевненими в собі й за потреби готовими стати на захист України».

Церемонія прощання з Дмитром Єгоровим відбудеться 22 серпня за адресою: Батозька, 12 – «Реквієм», колонна зала №2 (11:00-12:00).

Поховають воїна на Алеї Слави Сабарівського кладовища. Початок о 13:00.

Висловлюємо співчуття рідним та близьким.

Вічна пам’ять полеглим Захисникам України.