Столичні підприємці отримали перші “проміжні” успіхи в судовій справі щодо оскарження Положення, що регулює всі питання розміщення в Києві тимчасових споруд (ТС, кіоски, МАфи), засобів пересувної торгівлі, станцій зарядки електромобілів, платіжних пристроїв, вендингових автоматів тощо. Нещодавно суд першої інстанції скасував три його пункти, якими було передбачено, що столична влада не продовжуватиме терміни дії договорів на встановлення існуючих ТС. У суді визначили, що Київрада, приймаючи відповідне рішення у 2024 році, порушила вимоги Кабміну, який ще на початку повномасштабного вторгнення наклав мораторій на “утиск підприємців” до кінця війни. Але на цьому підприємці не збираються зупинятися – вони планують в судовому порядку скасувати рішення міськради повністю, бо, на їхнє переконання, воно суперечить здоровому глузду – міська влада, ігноруючи вимоги законодавства і процедури відведення землі, де-факто вирішила передавати під вуличну торгівлю земельні ділянки під виглядом “оренди елементів благоустрою”. Не виключено і те, що в разі остаточної перемоги власники ТС ініціюватимуть судові позови щодо компенсації їм збитків, адже міська влада, не чекаючи рішень по цій справі, вже демонтувала всі або майже всі кіоски у чотирьох районах Києва.
Як стало відомо КВ, 10 липня 2025 року Київський окружний адмінсуд (КОАС) частково задовольнив вимоги громадської організації (ГО) “Союз підприємців України” у справі №320/45873/24 щодо визнання протиправним і скасування рішення Київради №915/8881 від 13 червня 2024 року, яким було затверджено нове Положення, що регулює всі питання розміщення на території Києва ТС, засобів пересувної торгівлі, станцій зарядки електромобілів, платіжних пристроїв, вендингових автоматів тощо.
Відповідачем у цій справі виступає столична міськрада, яка, за наявними даними, вже готує апеляційну скаргу на програшний для себе судовий вердикт. Згідно з прийнятим рішенням, КОАС визнав протиправним і скасував три пункти вищезгаданого рішення Київради – 6.4, 6.5 і 6.6. І якщо “Союзу підприємців України” у кінцевому підсумку вдасться оскаржити хоча б вказані пункти, це дозволить фактично “застрахувати” від демонтажів багатьох власників діючих ТС майже з усіх районів Києва – як для тих, чиї кіоски були встановлені за договорами пайової участі, так і для тих, чиї споруди були встановлені за паспортами прив’язки (це – “паралельні” механізми легалізації ТС, які існували у минулі роки). У свою чергу, якщо рішення буде скасовано повністю, на чому наполягає ГО “Союз підприємців України”, міській владі доведеться знову “мудрувати” стосовно того, як реформувати сферу вуличної торгівлі у Києві.
Так, відповідно до вищезгаданого пункту 6.4, столична влада вирішила не продовжувати з власниками ТС дію договорів пайової участі, укладених протягом 2014-2015 років – це означає, що підприємці повинні або самі “прибирати” свої кіоски, або ж це зробить керівництво міста руками КП “Київблагоустрій”. При цьому, нагадаємо, для різних районів столиці спірним рішенням було визначено різні “дедлайни”, коли столична влада не буде пролонгувати такі угоди: з 1 червня 2024 року – для підприємців з Печерського району, з 1 грудня 2024-го – Оболонського району, з 1 червня 2025-го – Подільського і Святошинського районів, з 1 грудня 2025-го – Солом’янського і Шевченківського районів, з 1 червня 2026-го – Голосіївського, Дніпровського, Дарницького і Деснянського районів.
У свою чергу, пунктом 6.5 було передбачено, що міська влада не продовжуватиме дію паспортів прив’язки для ТС у Печерському районі, а пунктом 6.6. – обмежуються строки продовження дії таких документів для підприємців Солом’янського, Шевченківського (обидва – до 1 грудня 2025 року), Дарницького та Деснянського (обидва – до 1 червня 2026 року) районів.
Нагадаємо, вказаним рішенням Київрада планувала повністю врегулювати процеси встановлення в столиці різних торгових об’єктів (ТС, пересувна торгівля тощо). Фактично міська влада вирішила передавати підприємцям право тимчасового користування (оренди) “окремими елементами благоустрою” (частинами покриття вулиць, доріг, тротуарів, пішохідних зон, бульварів тощо) під встановлення ТС та інших торгових точок. Згідно з цим рішенням, отримати таке право підприємці можуть через аукціони у системі “Prozorro.Продажі”, організатором яких стало новостворене КП “Київ.Прозоро”.
Позовні вимоги “Союзу підприємців України” обґрунтовані, зокрема, тим, що ніякими нормативно-правовими або законодавчими актами не передбачено повноважень органів місцевого самоврядування (у даному випадку – Київради) своїми рішеннями затверджувати якісь положення про тимчасове користування окремими елементами благоустрою (а фактично – земельними ділянками) комунальної власності для розміщення ТС. Йдеться про те, що українським законодавством не передбачено, що місцева влада може в обхід Земельного кодексу України і без дотримання вимог щодо відведення ділянок в оренду передавати підприємцям “шматки” землі для встановлення кіосків.
Також у ГО вважають, що спірне рішення Київради є таким, що було прийняте без врахування принципів державної регуляторної політики – йдеться про те, що столична влада при його прийнятті не врахувала усі зауваження Державної регуляторної служби. Крім того, у громадській організації наголосили, що оскаржуване рішення суперечить постанові Кабінету Міністрів України №314 від 18 березня 2022 року «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану», якою місцевим владам де-юре заборонили під час війни і через три місяці після її закінчення не продовжувати дію паспортів прив’язки для ТС.
“На думку позивача, незаконні обмеження прав суб’єктів господарювання для здійснення підприємницької діяльності, особливо в умовах війни, є неприпустимими, оскільки негативно впливають на здійснення підприємницької діяльності та економіку країни в цілому”, – зазначено в рішенні КОАС від 10 липня 2025 року.
У Київраді виступали проти задоволення таких вимог. Так, її юристи вказали на те, що ГО “Союз підприємців України» взагалі не може подавати такі позови, адже, мовляв, де-юре не є потерпілим від прийняття міськрадою такого рішення – йшлося про те, що воно стосувалося не громадської організації, а підприємців. Також у Київраді підкреслили, що, мовляв, паспорти прив’язки не є документами дозвільного характеру або ліцензіями, а тому на них не поширюються вимоги вищезгаданої Постанови Кабміну №314. Втім, як зазначалося вище, у результаті суд зайняв сторону “Союзу підприємців України” – хоч і частково.
Зокрема, на думку судді Аліни Діски, Київрада не змогла обгрунтувати, чому вона вирішила не продовжувати договори пайової участі, укладені саме в 2014-2015 роках. Так, у міськраді зазначили, що такі документи видавалися столичною мерією лише у вказаний період часу, однак у Департаменті містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) повідомили суду, що ним насправді все ж укладалися договори пайової участі і після 2015 року. У зв’язку з цим суд дійшов висновку, що відповідний пункт оскаржуваного рішення створює таку ситуацію, коли “одні особи (підприємці, які укладали договори пайової участі у 2014-2015 роках) зазнають обмеження у реалізації та користуванні правами і свободами порівняно з іншими особами (власники ТС, які укладали договори в інші періоди).
Також суд назвав необгрунтованими посилання представника Київради, як на підставу правомірності спірних пунктів рішення, на те, що певна кількість ТС були розташовані з порушенням благоустрою (у цьому випадку, вочевидь, міська влада акцентувала увагу на тому, що спірним рішенням буде демонтовано низку ТС. – КВ). Однак, на переконання судді Аліни Діски, замість прийняття спірного рішення столична влада могла б виправити власні ж помилки, допущені під час оформлення і видачі паспортів прив`язки на такі споруди – або шляхом вжиття різних заходів для приведення місця їх розміщення у відповідність вимогам законодавства, або ж відмовивши їхнім власникам у продовженні строку дії таких дозвільних документів і у подальшому розміщенні кіосків.
Голова “Союзу підприємців України” Олександр Мельник розповів КВ, що, на його думку, КОАС не став скасовувати спірне рішення Київради в цілому, тому що ним міська влада фактично започаткувала процедури для розміщення інших об’єктів торгівлі та надання послуг, встановлення яких раніше не було якось регламентовано і врегульовано. Разом з тим, за словами очільника громадської організації, наразі нею готується апеляційна скарга, в рамках якої “Союз підприємців України” проситиме апеляційний суд “повністю” скасувати рішення міськради. Більше того – як зазначає Олександр Мельник, його ГО готова “битися до кінця”, тобто судитися аж до касаційної інстанції, адже спірне рішення керівництва Києва не витримує жодної критики з точки зору законодавства.
“Суд дійшов висновку, що документи у підприємців були призупинені незаконно. Тобто, орган самоврядування повинен продовжувати ці документи на підставі загальних законних процедур. Хоча ми вважаємо це рішення міськради у цілому незаконним, але суд, я б так сказав, не захотів розібратися, що таке “елемент благоустрою”. Тому що Київрада придумала такий “термін” і своїм рішенням започаткувала процес його здачі в оренду. Згідно із Законом України “Про благоустрій населених пунктів”, елементами благоустрою є дороги, парки тощо. Але директор КП “Київ.Прозоро” пояснив, що вони на аукціони виставляють земельні ділянки. При цьому, у нас є Закон “України “Про оренду землі”, тому міська влада повинна була б передавати земельні ділянки відповідно до цього закону. Більше того – є Закон України “Про оренду державного і комунального майна”, і ним передбачена оренда конкретно виділеного майна, а не якогось собі віртуального елемента благоустрою”, – розповів Олександр Мельник.
Також голова ГО зазначає, що міська влада при розгляді цієї справи поводила себе м’яко кажучи неетично. Зокрема, за словами Олександра Мельника, представники Київської міськдержадміністрації (КМДА) здійснювали тиск на активного підприємця, одну з власниць декількох ТС у Святошинському районі Земфіру Торохтій – щоб вона ініціювала відкликання позову “Союзу підприємців України”. При цьому, після того, як громадська організація відмовилася від задоволення таких вимог, усі кіоски вказаної підприємиці були демонтовані в рамках реалізації спірного рішення, а сама підприємиця на фоні пережитих стресів потрапила до лікарні з інсультом.
Також, як зазначив Олександр Мельник, столична влада тиснула і на суддю – зокрема, за словами голови ГО, цим займався директор Департаменту територіального контролю КМДА Михайло Буділов, який відвідував судові засідання по цій справі. До слова, за інформацією голови “Союзу підприємців України”, саме юристи вищезгаданого департаменту “ведуть” цю справу в суді, хоча де-юре даний підрозділ столичної мерії не є стороною у даному спорі.
“Ми зверталися до столичної влади і просили, щоб демонтажі проводилися вже після того, як суди приймуть рішення по нашому спору. Але міська влада діє бандитським способом: поки розглядалася судова справа, були демонтовані усі ТС у Печерському і Оболонському районах, а на Подолі та Святошино – чимала кількість. У свою чергу, наша заява про забезпечення позову шляхом призупинення дії спірного рішення Київради не була задоволена судом першої інстанції, а суддя апеляційного суду, яка мала розглядати нашу скаргу щодо цього, пішла у відпустку. Тому ми не змогли добитися, щоб рішення “не працювало”, поки триває розгляд нашого позову. Але якщо ми виграємо судову справу, то підприємці заявлятимуть цивільні позови до столичної влади щодо відшкодування збитків, нанесених їм у результаті демонтажів їхніх ТС”, – зазначив голова ГО “Союз підприємців України”.
За його словами, власники ТС у цілому не проти того, щоб сплачувати більше коштів до міського бюджету, як цього вимагала столична влада, приймаючи спірне рішення. Але, на думку Олександра Мельника, керівництво столиці обрало не дуже вдалий спосіб “реформування” цієї сфери у такий важкий для країни період. Наслідком цього, як зазначає голова “Союзу підприємців України”, стане витіснення малого бізнесу з кіосків – замість них цю сферу “окупують мережевики”, тобто власники великих бізнесів, які мають бажання вести свою діяльність у ТС і які можуть вкладати сотні тисяч і навіть мільйони гривень для участі в аукціонах, у встановлення нових споруд, їхнє облаштування, підключення до електромереж тощо. Олександр Мельник припускає, що це можуть бути у тому числі мережі “Київхлібу”, “A-8”, “Т-кіоски” тощо, які останнім часом активно відкривають нові торгові точки саме в тимчасових спорудах.
“Бізнес у ТС – це та ніша, де можна з відносно невеликими витратами почати свою справу. Це дуже важливо, наприклад, для тих підприємців, які приїхали до столиці з тимчасово окупованих територій і не мають коштів для ведення інших видів бізнесу. Держава платить внутрішньо переміщеним особам допомогу в розмірі 2 тис. гривень на місяць. Хіба можна на ці гроші прожити? Також майже всі власники ТС донатять на армію, адже у багатьох воюють родичі. Тобто, ТС і годують людей, і допомагають економіці столиці, і підтримують армію. Міській владі не було чим зайнятися, і вона вирішила “реформувати” цю сферу у важкий для країни період. Підприємців, які вклали сотні тисяч гривень у свої ТС, знищили, і тепер податки ними не платяться. Хіба це краще для Києва? Якщо керівництво столиці хотіло отримати від підприємців більше коштів, то, на мою думку, був інший спосіб, як це зробити – наприклад, шляхом збільшення розміру пайових внесків або виділення землі за “платним” сервітутом (обмеженим правом користування комунальною ділянкою, коли у землі вже є інший користувач. – КВ)”, – підкреслив Олександр Мельник.
Схожі думки з приводу цієї ситуації має і голова ГО “Київський міський комітет порятунку бізнесу” Тетяна Петренко. До слова, її організація також подавала аналогічний позов щодо оскарження вказаного рішення Київради, але після консультацій з адвокатами було вирішено підтримати вимоги “Союзу підприємців України” в рамках його справи. За словами Тетяни Петренко, столична влада фактично вирішила “вигнати” одних підприємців, а на їхні місця “завести” інших. Справа в тому, що, за спостереженнями голови “Київського міського комітету порятунку бізнесу”, КП “Київ.Прозоро” вже оголосило аукціони в системі “Prozorro.Продажі” щодо передачі майже усіх локацій, з яких раніше були “прибрані” кіоски.
При цьому, вочевидь, про вирішення проблеми “торгівельного хаосу”, про яку міська влада “кричала з усіх екранів”, приймаючи спірне рішення, у даному випадку не йдеться – кіосків у майбутньому як мінімум буде не менше. Так, за словами Тетяни Петренко, відповідно до оскаржуваного рішення, КМДА мала б підготувати адресні переліки для встановлення нових ТС. Але проблема в тому, що чіткого переліку та кількості локацій наразі немає: столична міськдержадміністрація спочатку видає “початкові” розпорядження щодо затвердження адресних переліків, а потім регулярно вносить зміни до таких розпоряджень, збільшуючи кількість локацій. Так було, наприклад, з переліками місць у Печерському і Оболонському районах.
“Логіка цього рішення Київради для мене абсолютно незрозуміла. Можливо, Віталія Кличка вводили в оману, розповідаючи про купу плюсів від цього рішення. Але у соцмережах багато негативу з приводу його реалізації з боку підприємців та звичайних громадян. У Оболонському районі були яскраві приклади: коли демонтували якісь ТС, у яких працювали кав’ярні або канцелярські магазини, а вже через тиждень на таких місцях заливали бетонні майданчики під нові споруди. Тому чимало киян не розуміють: навіщо демонтувати тих, хто “стояв” по двадцять-тридцять років, а потім передавати ці місця іншим підприємцям. Виглядає це так, як “одних прибрали, а інших поставили””, – розповіла КВ Тетяна Петренко.
У Департаменті містобудування та архітектури КМДА, з яким підприємці раніше укладали договори пайової участі для встановлення ТС, повідомили, що станом на грудень 2024 року ним не було продовжено 689 таких угод (тут і далі – інформація з відповідей столичної мерії на запити ГО “Київський міський комітет порятунку бізнесу” та різних підприємців. – КВ). У свою чергу, за даними Департаменту територіального контролю КМДА, підпорядковане йому КП “Київблагоустрій”, станом на січень 2025 року демонтувало 161 споруду.
Що стосується аукціонів на розміщення ТС, то, за інформацією КП “Київ.Прозоро”, станом на 26 червня 2025 року ним було оголошено 21 такий аукціон, за результатами яких було вже укладено 12 договорів з терміном дії 5 років. Усього підприємці перерахували за цими угодами 880,8 тис. гривень, з яких по 440,4 тис. гривень пропорційно отримали бюджет Києва і КП Київ.Прозоро”. Загальна же сума коштів, отримана за результатами оренди “окремих елементів благоустрою” (тобто, не тільки ТС, а й інших споруд і торгових точок), складає 1,5 млн гривень – ці кошти також розподілені між вказаним КП та столичною скарбницею “50 на 50”.
Як неодноразово повідомляла КВ, скандали у сфері вуличної торгівлі у останні п’ять-шість років стали для столицею буденним явищем.
Наприклад, власники кіосків регулярно звинувачують у корупції чиновників КМДА, які відповідальні за розміщення ТС. За словами підприємців, київські можновладці, руками комунальних служб, нерідко демонтують легальні споруди з усіма дозвільними документами та лобіюють встановлення ТС наближеними до влади особами на місці знесених кіосків без жодних офіційних погоджень з КМДА.
Один із останніх прикладів – ініціатива щодо знесення ТС, що розташовані у півкілометровій зоні біля станцій метрополітену, яку столична влада пояснювала необхідністю убезпечити мешканців Києва від ракетних обстрілів.
Читайте: Торгівельні центри або кіоски: з чим столичній владі треба боротися під час війни
Усе це нерідко призводить до мітингів та акцій протесту під стінами КМДА. Навесні 2022 року, на фоні вищезгаданих демонтажів, підприємці навіть поскаржились Президенту України Володимиру Зеленському, Уряду та іншим держорганам на столичну владу. Представники малого та середнього бізнесу зазначали, що керівництво міста в умовах воєнного стану почало масово демонтувати законні ТС, але разом з тим – не чіпало незаконні кіоски, які з’явилися вже під час активної фази війни з росією. На той час “кіоскери” заявляли, що команда Віталія Кличка фактично спонукає їх до протестів, проведення яких під час режиму воєнного стану заборонено.
Читайте: Команда Кличко несподівано почала демонтувати в Києві законні кіоски та створила критичну протестну ситуацію
Суперечками супроводжувалася й ініціатива щодо впровадження процедури продажу місць для всіх видів вуличної торгівлі через систему Prozorro.Продажі, яка обговорювалася у стінах Київради і КМДА не один рік.
Так, спочатку чиновники і депутати планували в якості “генеральної репетиції” запровадити такий механізм для пересувної та сезонної торгівлі (ще декілька років тому місця під такі об’єкти продавалися низкою столичних КП через товарні біржі), а вже потім розширити цю реформу і на тимчасові споруди (право на розміщення кіосків вже давно погоджується Департаментом містобудування та архітектури КМДА фактично “у ручному режимі”).
Свою позицію по цьому питанню представники столичної влади завжди пояснювали необхідністю впровадити прозорі механізми розміщення таких об’єктів. Крім того, чиновники та окремі депутати вказували на те, що така процедура дозволить краще наповнювати бюджет Києва – заявлялося, що, за рахунок конкуренції між підприємцями на електронних аукціонах буде значно зростати вартість кожної локації.
Читайте: “Компромисс реален, и мы должны его найти”, – Алексей Бусаев о столичной реформе размещения временных сооружений
Столичні підприємці у свою чергу регулярно заявляли про свою незгоду з такою ініціативою. Серед іншого, вони вказували на те, що запропонована міською владою процедура може знищити малий бізнес столиці, адже власники однієї-двох торгових точок не зможуть конкурувати на електронних торгах з “мережевиками” – тими, хто має десятки таких об’єктів. Крім того, підприємці раніше висловлювали думку, що система “Prozorro” – вже давно “не є прозорою”: буцімто співробітники цього майданчика надають деяким учасникам аукціонів потрібну інформацію про їхніх конкурентів та “неофіційно” консультують їх стосовно “правильної” подачі заявок. Також підприємці вказували на те, що Київраді та КМДА потрібно спочатку розібратися з “хаотичним” демонтажем ТС, корупцією серед тих посадовців, які контролюють дану сферу тощо, а вже потім “щось масштабно реформувати”.
Читайте: У Києві вирішили реформувати вуличну торгівлю під час воєнного стану
Столична влада як мінімум двічі – в 2018 та 2021 роках – готувала проєкти рішень щодо запровадження процедури реалізації місць під розміщення кіосків через систему Prozorro.Продажі. Але в обох випадках підприємцям спільно з громадськими активістами вдавалося зупинити таку реформу ще на стадії її обговорення. Одним із їхніх найголовніших аргументів був той факт, що наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №244 від 21 жовтня 2011 року (цей наказ затвердив в Україні Порядок розміщення ТС для провадження підприємницької діяльності) не передбачене проведення будь-яких торгів на право розміщення кіосків.
Читайте: Масштабная реформа: столичные власти запланировали продавать право на размещение киосков через Prozorro
Втім, улітку 2022 року влада Києва знову активізувала роботу в цьому напрямку. Результатом стало те, що у квітні 2023 року Київрада за ініціативи депутата Дмитра Білоцерковця (фракція “УДАР”), якому активісти та підприємці не перший рік приписують значні інтереси у сфері вуличної торгівлі, погодила впровадження торгів на право розміщення об’єктів пересувної та сезонної торгівлі через систему “Prozorro”. Тоді було визначено, що ця процедура поки є тимчасовою – КП “Міський магазин”, який виступав організаторів торгів через біржі, буде проводити відповідні аукціони до кінця дії воєнного стану.
Введення такого механізму пояснили декількома факторами. Зокрема – змінами в законодавстві України, через які стало неможливо продавати локації для вуличної торгівлі саме через біржі, як це було раніше. А через рік, 11 квітня 2024-го, Київрада погодила створення вищезгаданого КП “Київ.Прозоро” на базі нефункціонуючого КП “ЛІК” та скандально відомого КП “Міський магазин”. Саме на “Київ.Прозорро” тоді було покладено зобов’язання щодо організації усіх видів вуличної торгівлі.
Читайте: Вулична торгівля в “одних руках”: у столиці створили КП “Київ.Прозорро”
Врешті-решт, як зазначалося вище, у червні 2024-го Київрада затвердила нове Положення щодо встановлення об’єктів вуличної торгівлі. При ухваленні відповідного проєкту рішення у КМДА заявляли, що це забезпечить прозорість всіх процесів, залучить до них більше підприємців і збільшить надходження до бюджету міста до 2 млрд гривень на рік. Втім, учасники ринку та окремі депутати міськради озвучували свій скепсис стосовно такої ініціативи. Серед іншого, вони вказували на те, що представники малого бізнесу, які наразі легально працюють в кіосках, не матимуть коштів для участі у таких торгах, що фактично призведе до їхнього “банкрутства”. Вже тоді від підприємців лунали заяви щодо готовності оскаржувати рішення міськради у судовому порядку.
Читайте: Ризики прозорості: Київрада ввела нові правила вуличної торгівлі
Зазначимо, що КП “Київ.Прозоро” очолює Ігор Горобець – він керує підприємством з жовтня 2023 року, коли воно ще називалося КП “ЛІК”. Це підприємство підпорядковане Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА, яким з 1 грудня 2020 року керує Володимир Костіков. Діяльність цього структурного підрозділу столичної мерії контролює заступниця голови КМДА Ганна Старостенко.
Департамент територіального контролю КМДА, який було утворено у липні 2023 року шляхом “реорганізації” Департаменту міського благоустрою КМДА та управління (інспекції) самоврядного контролю КМДА, з моменту його заснування очолює вищезгаданий Михайло Буділов. Останній також відомий як депутат минулого VIII скликання Київради від “ВО “Свобода”.
