Вплив мікропластику на здоров’я людини знову опинився в центрі уваги після публікації дослідження Віденського медичного університету, яке вперше виявило прямий зв’язок між мікропластиком і злоякісними змінами в клітинах легень.

Про це пише видання The Cool Down.

Хоча раніше мікропластик уже пов’язували з проблемами дихальної системи — запаленням, оксидативним стресом і порушенням функцій легень, — тепер австрійські вчені вперше змогли безпосередньо простежити, як ці частинки запускають механізми, що потенційно ведуть до розвитку раку.

У дослідженні, опублікованому в журналі Journal of Hazardous Materials, вивчалась дія мікро- та наночастинок полістиролу — одного з найпоширеніших видів пластику — на різні типи клітин легень. Полістирол використовується у виробництві контейнерів для їжі, пакування і пінопласту, і широко поширений у побуті.

Результати вразили: після контакту з мікропластиком у здорових клітинах легень починалися процеси, характерні для онкогенезу — зокрема, пошкодження ДНК, посилена міграція клітин, стрес на клітинному рівні та активація сигнальних шляхів, що сприяють росту та виживанню пошкоджених клітин. Ці процеси, як зазначають автори, є ранніми маркерами розвитку пухлин.

“Здорові клітини легень, як показує експеримент, реагують у спосіб, який не можна ігнорувати. Це серйозний привід для занепокоєння”, — заявив керівник дослідження Балаж Деме.

Мікропластик уже давно становить загрозу не лише для людей, а й для дикої природи. Його частинки виявляють у тканинах морських мешканців, птахів і наземних тварин, де вони викликають запальні реакції, проблеми з травленням і навіть смерть. Тварини часто приймають пластикові відходи за їжу або стають жертвами пасток із покинутих сіток.

Попри глобальний масштаб забруднення, вчені й інженери активно шукають рішення. Одним із прикладів є технологія від британської компанії Cleaner Seas Group, яка розробила фільтр Indi для побутових пральних машин. Він відловлює мікропластик, що вимивається з одягу під час прання, перш ніж частинки потраплять у каналізацію та водні ресурси.

Однак експерти попереджають: навіть за найоптимістичніших сценаріїв технологічні рішення мають супроводжуватися змінами в поводженні з пластиком — на рівні споживання, виробництва та державної політики. Адже мікропластик, як показує наука, — це не лише екологічна, а й серйозна медична проблема.