Сім з половиною місяців – стільки пропрацював Гінтаутас Палуцкас на посаді прем’єр-міністра Литви. Такої короткої прем’єрської каденції у Литві не було з 1990-х.
Показово, що про відставку голови уряду стало відомо не від нього, а від президента Гітанаса Науседи. "Сьогоднішня новина полягає в тому, що Палуцкас зателефонував зранку й оголосив про свою відставку", – заявив він.
Відставка голови уряду може привести до переформатування керівної коаліції. Принаймні, про таку можливість вже заявив президент. За його словами, "литовська соціал-демократична партія, яка виграла парламентські вибори й має більшість у Сеймі, почне консультації щодо формування потенційної коаліції".
Останнє – вкрай важливий момент для України.
Заради призначення Палуцкаса соціал-демократи погодилися на входження до коаліції популістської та недружньої до України партії "Зоря Німану". Тепер є всі шанси, що при переформатуванні коаліції місце популістів займе більш проукраїнська політсила.
Гінтаутас Палуцкас не мав очолювати уряд Литви. Адже успіх соціал-демократів на парламентських виборах 2024 року пов’язувався не з ним, а з першим номером виборчого списку – євродепутаткою Вілією Блінкявічюте. А відповідно – саме вона мала стати новим прем’єром.
Втім, дещо несподівано Блінкявічюте відмовилася від цього призначення, пославшись на проблеми зі здоров’ям.
Після чого і виникла кандидатура колишнього голови партії Палуцкаса.
Така заміна вже тоді виникала чимало питань – зрештою, виборці голосували за соціал-демократів, розраховуючи на призначення прем’єром саме Блінкявічюте, а не Палуцкаса.
А головне – багато питань викликала кандидатура самого Палуцкаса, зокрема, його судимість у 2010 році.
Існували побоювання, що частина соціал-демократів не підтримають цю кандидатуру, а тому було вирішено максимально розширити коаліцію, запросивши до її складу вкрай суперечливу партію "Зоря Німану", лідер якої на той момент вже знаходився під слідством.
За таких обставин від нового уряду Литви від самого початку очікували купу гучних скандалів і не виключали дострокове припинення його повноважень.
Так воно і сталося. За виключенням того, що фатальними виявилися не скандали навколо "Зорі Німану", а самого голови уряду.
Останніми тижнями литовські ЗМІ почали один за одним публікувати результати розслідувань щодо дій голови уряду.
Зокрема, як виявилося, Палуцкас досі не сплатив штраф у сумі 16,5 тис. євро, призначений судом у справі 2010 року – тоді було доведено, що працюючи у мерії Вільнюса він навмисно завдав збитків державі, закупивши за завищеними цінами послуги зі знищення щурів.
Також голову уряду звинуватили у тому, що він купив земельну ділянку у столиці, яку напередодні було незаконно виведено із лісового фонду – і цим виведенням займався колишній підлеглий Палуцкаса.
Ще один скандал стосувався кредиту на суму 200 тис. євро, який отримала у державному банку пов’язана із прем’єром компанія Garnis.
І нарешті, один скандал вже привів до розслідування прокуратури. Мова про компанію Sagerta, придбану Палуцкасом у 2013 році. Ця компанія хоч і працювала збитково, проте отримала понад 233 тисячі літів у вигляді позик акціонерів.
Скоріш за все, жоден із цих скандалів не здатний сам по собі привести до відставки прем’єра. Тим більше – голова уряду відкинув усі звинувачення і заявив, що ці розслідування є частиною "скоординованої атаки опозиції".
Проте ці скандали почали з’являтися занадто часто, що створило вкрай негативне тло навколо Палуцкаса. І в якийсь момент це стало неприйнятним для учасників коаліції.
Президент Науседа формально не є дотичний до роботи уряду. Втім, добре відомо, що він підтримував соціал-демократів під час парламентських виборів, а також активно сприяв формуванню нинішньої коаліції.
Тож, нинішній скандал може вдарити й по голові держави. І щоб цього не сталося, президент був змушений діяти.
Для початку 24 липня президент Науседа звернувся до прем’єра із закликом або відповісти на всі запитання, пов'язані із звинуваченнями на його адресу, або "розглянути подальші варіанти щодо виконання обов'язків голови уряду".
Проте у відповідь Палуцкас провів засідання політради своєї партії, на якому отримав підтримку своїх дій як прем’єра. А потім – оголосив, що бере двотижневу відпустку.
30 липня політична криза вийшла на новий рівень.
Каталізатором кризи став спікер литовського Сейму та лідер коаліційної партії "Демократичний союз "В ім'я Литви" Саулюс Скверняліс. Він пішов ва-банк, заявивши, що не бачить жодної можливості для Палуцкаса продовжувати роботу в уряді.
Більш того – Скверняліс напряму заявив, що якщо коаліція не змінить голову уряду, то демократи покинуть більшість. "Подальша співпраця навряд чи буде можлива",– додав він.
Перша реакція соціал-демократів на цей демарш була дуже різкою. Там нагадали, що "демократи" є найменшою фракцією чинної коаліції, а головне – що у випадку їх виходу коаліція все одно не втратить більшості.
Проте ближче до вечора критичні голоси почали лунати і зсередини керівної партії. Впливові соціал-демократи почали робити заяви, що скандали навколо голови уряду вже серйозно вдарили по рейтингах партії, а відмова від зміни голови уряду може взагалі добити ці рейтинги. .
Зрештою, це й привело до рішення прем’єра Палуцкаса, не виходячи з відпустки, повідомити президента про своє рішення подати у відставку. А разом він покинув і посаду керівника Соціал-демократичної партії.
"Я людина і мушу визнати, що у своїй попередній діяльності я зробив багато помилок – ще раз перепрошую всіх за це. Однак, як прем'єр-міністр, я не відчуваю, що припустився якихось фундаментальних помилок чи правопорушень – я виконував свої обов'язки прем'єр-міністра чесно, як розумів і міг", – згодом заявив сам Палуцкас, підтвердивши інформацію про свою відставку.
"Найближчим часом ми скликаємо засідання президії партії, яка має повноваження згідно зі статутом обговорювати кандидатів та висунутих кандидатів на посаду прем’єр-міністра та міністерські посади. Ми зробимо це якомога швидше", – заявив Міндаугас Сінкявічюс, який зараз тимчасово очолює литовських соціал-демократів.
При цьому Сінкявічюс не приховує, що претендує на посаду лідера партії, а разом – і на прем’єрську посаду.
Втім, такий план має один недолік – Сінкявічюс також має за плечима судимість, що робить його кандидатуру неприйнятною для значної частини суспільства.
Тож, існує висока ймовірність, що соціал-демократам доведеться пропонувати посаду прем’єра іншому кандидату. Зокрема, називається ім’я нинішнього першого заступника спікера Сейма Юозвса Олекаса – відомого мікрохірурга, а в минулому – міністра охорони здоров’я та міністра оборони. Як зазначається, ця кандидатура була позитивно сприйнята в Офісі президента Литви.
Ще один можливий кандидат – нинішня міністерка соціального захисту та праці Інга Ругінене.
Втім, важливим буде не тільки кандидатура нового голови уряду, а й формат керівної коаліції.
Запрошення до коаліції популістської партії "Зоря Німану" вважається особистою ініціативою Палуцкаса. Однак цей крок сам по собі став проблемою для уряду.
То чи не захоче новий кандидат у прем’єри переформатувати коаліцію? А якщо так, то хто увійде до неї замість популістів. Чи країною буде керувати уряд меншості?
В "Зорі Німану" вже заявили про готовність покинути коаліцію. Натомість про готовність увійти до коаліції наразі заявили лише в Союзі селян і зелених Литви.
Ця партія також має не найкращу репутацію та асоціюється з олігархом Рамунасом Карбаускісом. Проте їх імідж все одно не настільки поганий, аніж у популістів.
Інші варіанти наразі виглядають малоймовірними.
Зокрема, соціал-демократи послідовно спростовують можливість коаліції із консерваторами – попередньою партією влади "Союз Вітчизни-Литовські християнські демократи".
А опозиційний "Рух лібералів", який наприкінці минулого року не виключав можливості входження у коаліцію, зараз такої можливості для себе не бачить. За словами лідерки партії Вікторії Чміліте-Нільсен, такому альянсу перешкоджає не лише присутність "Зорі Німану" в коаліції, але й низка рішень нинішнього уряду.
Проте, хай там як, нинішня політична криза дає литовській коаліції шанс на оновлення.
І якщо керівні соціал-демократи скористаються цим шансом – це піде й на користь Україні.
редактор "Європейської правди"
