Українські вчителі, які працюють у невеликих школах, можуть зіткнутися із втратою роботи, якщо їхні заклади освіти закриють – від вересня 2025 року уряд не фінансуватиме з державного бюджету їхню зарплату.
Заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова розповіла в ефірі телемарафону, що в такому випадку робити педагогам.
"Такий ризик (втрати роботи – ред.) теоретично є, але ми пропрацьовували його з усіма областями і маємо оптимістичну картину", – заявила посадовиця.
Через припинення фінансування місцеві органи самоврядування можуть почати самостійно оплачувати працю вчителів із місцевих бюджетів або припинити роботу закладу освіти. Крім того, школі можуть понизити ступінь – із державного бюджету продовжуватимуть платити педагогам закладів початкової освіти.
За словами Кузьмичової, якщо влада на місцях вирішила понизити ступінь закладу або припинити його діяльність, вчителям, які там працювали, мають запропонувати роботу в іншій школі в тій же громаді або за їхнім місцем перебування (для вчителів із категорії внутрішньопереміщених осіб – ВПО).
На випадок відсутності вакансій у МОН пропонують педагогам долучитися до кадрового резерву, який уряд запускає з 1 вересня 2025 року. При цьому освітяни зможуть щомісячно отримувати середню заробітну плату та підвищувати кваліфікацію для роботи з подолання освітніх втрат.
Раніше у відомстві пояснювали, що вчителі з кадрового резерву зможуть, зокрема, працювати на деокупованих територіях.
Нагадаємо, з нового навчального року уряд припиняє фінансувати зарплати вчителям зі шкіл, де вчаться менше ніж 45 дітей. Ще через рік кошти із держбюджету не отримуватимуть заклади із менше ніж 60 учнями.
У МОН рішення пояснили тим, що в малокомплектних школах часто не формують класи, тому діти навчаються на індивідуальній формі або у з’єднаних класах. Через це школярі "не отримують належного рівня взаємодії одне з одним".
Крім того, у таких школах бракує вчителів – педагоги можуть викладати непрофільні дисципліни, аби набрати достатню кількість годин.
Міжнародне дослідження PISA-2022 показало, що учні із сіл відстають за навчальними результатами від своїх однолітків із міст на 4,5 роки.
