Спільнота освітньої фундації GoGlobal "Покоління Перемоги" – це молодь, яка живе, творить і вже зараз реалізує соціально важливі проєкти в Україні попри війну, стрес і небезпеку.
Це учні старших класів, які мотивовані бути корисними своїй країні і гостро відчувають свою відповідальність за розвиток країни. Їм допомагають дорослі. Одна із форм такої підтримки – молодіжні простори Ko_Laba, організовані GoGlobal у 12 українських містах.
Ця розповідь – про молодіжний простір Ko_Laba у прифронтовому Чугуєві, що на Харківщині. Наскільки важливу роль він відіграє у соціалізації тамтешньої молоді.
Підтримайте активну молодь Чугуєва своїми донатами, їхні ідеї та проєкти.
Коли 24 лютого 2022 року о п'ятій ранку в Чугуєві почалися обстріли, Вікторія Мірошникова стояла перед важким вибором. Директорка Чугуївського будинку дитячої творчості, мати двох синів 13 і 17 років, мала всі підстави евакуюватися з прифронтового міста. Однак Вікторія вирішила залишитися у громаді.
У громаді були сім'ї, будинки яких зруйнували обстріли вже в перші дні війни. Їх відселили у підвальні приміщення інших багатоповерхівок. На третьому тижні війни, як пригадує Вікторія, стало зрозуміло, що з дітьми, які жили там, потрібно щось робити. Разом з деякими колегами, які також залишились у місті, вони почали їх відвідувати та організовувати дозвілля.
"Ми швидко відкрили будинок творчості, взяли папір, фарби і пішли до дітей. Малювали з ними, танцювали, руханки проводили", – згадує Вікторія.
У грудні 2022 року за підтримки Чугуївської міської ради Вікторія з колегами змогли організувати у підвалі навіть новорічне свято. Поступово діти адаптувалися. З'явилися кіновечори, під час яких фільми показували на стіні з проєктора, попкорн, ігрові програми. Але Вікторія розуміла: для малюків це працює, а що запропонувати старшокласникам?
Відповідь народилася в роботі з учнівським парламентом – об'єднанням старшокласників зі всіх шкіл громади. Саме вони стали аніматорами для молодших дітей, але їм самим потрібен був власний простір.
Так народилася ідея проєкту "Територія" – простору для спілкування підлітків. Однак коштів на це у громаді не було. Не вдалося залучити і грантові гроші.
Згодом Вікторія дізналась про проєкт "Покоління Перемоги" від освітньої фундації GoGlobal. Саме представники освітньої фундації запропонували створити не звичайний молодіжний центр, а ESTEAM-простір – поєднання підприємництва, науки, технологій, інженерії та мистецтва.
У травні 2024 року з мінімальним обладнанням, серед якого були 3D-принтер, лазерний різак, такий простір запрацював. А ще згодом, у жовтні, в новому приміщенні відкрився повноцінний ESTEAM-простір для молоді під назвою Ko_Laba. Його облаштували у підвалі однієї з багатоповерхівок міста.
Одного разу до цього простору зайшов підліток з проханням попрацювати з 3D-принтером: зробити корпус для однієї деталі. Це був Роман Жалковський – 16-річний хлопець з Чугуєва, який мріяв стати інженером.
"Він сказав, що розбереться з принтером сам. Прийшов наступного дня, цілий день просидів у підвалі, але наприкінці показав детальку – корпус, який зробив", – розповідає Вікторія.
Через кілька тижнів Роман знову звернувся з проханням ще попрацювати з принтером. Вікторія запросила його до табору GoGlobal у Києві, де збирали підлітків, зацікавлених технологіями. Після повернення Роман став одним з трьох резидентів Ko_Laba – тих, хто має доступ до простору постійно.
Восени 2024 року відбувся фінал всеукраїнського конкурсу Steam House від Фонду освітніх ініціатив, в якому команди з молодіжних просторів Ko_Laba брали участь та представляли свої проєкти.
Роман об'єднав навколо себе ще трьох друзів, і їхня команда "4Real" з проєктом "SMART система керування вуличним освітленням" стала переможцем у номінації "Ефективне технологічне рішення". Проєкт посів одне з чотирьох призових місць.
Його ідея народилася з особистого досвіду Романа.
"Він жив на околиці громади, де не було світла. У центрі вже з'явилося вуличне освітлення, а у них – нічого", – пояснює Вікторія.
Команда працювала над проєктом два тижні, вирізаючи деталі з фанери лазерним різаком. Найскладніше було знайти матеріали. Фанеру потрібної товщини шукали по всьому місту. Дорослі здебільшого виконували роль координаторів.
"Ми тільки питали: хлопці, що треба? А вони все робили самі – десь навчилися, щось почитали, комусь подзвонили", – розповідає Вікторія.
Сьогодні молодіжний простір Ko_Laba у Чугуєві став справжнім "технологічним вуликом".
"У нас в кожному куточку щось відбувається – тут йде графічний дизайн, хтось грає у VR, там друкує 3D-принтер, лазерний різак працює. А хтось просто чай п'є і спілкується", – описує Вікторія буденний день простору.
Особливе місце займають дискотеки для 9-11-класників, які проводять тут раз на місяць. На них збирається до півтори сотні підлітків. Після заходу міська влада організовує автобуси, щоб розвезти дітей по мікрорайонах.
Вікторія зазначає, що головним питанням, яке вирішує молодіжний простір Ko_Laba, – це соціалізація молоді.
"Уявіть: три роки карантину, потім війна. Коли ми під час ігрової програми кажемо: станьте в коло, діти губляться. Головна проблема зараз – це соціалізація дітей, підлітків. Вони повинні спілкуватися, тримати один одного за руку, чути", – пояснює Вікторія.
Сьогодні діти з Ko_Laba беруть участь у конкурсах і привозять призові місця, тренуються в підвалах під час тривог, ставлять вистави.
"Не буває дня, щоб тут нікого не було. Хтось просто привітатися прийшов, хтось поспілкуватися, хтось зустрітися", – розповідає Вікторія.
Історія Ko_Laba в Чугуєві – це розповідь про те, як в умовах війни можна створити острівець нормальності та розвитку. Вікторія Мірошникова довела: коли є розуміння потреб дітей, підтримка влади та готовність докладати зусиль, можна перетворити підвал на простір, де народжуються майбутні інженери.
Сьогодні Роман та його команда продовжують розробляти технологічні рішення для громади. А Ko_Laba залишається тим місцем, де підлітки прифронтового міста можуть мріяти, навчатися та будувати майбутнє – навіть коли воно здається невизначеним.
