Тисячі українських захисників щодня повертаються з війни додому — і для багатьох мирне життя стає випробуванням. Ветеран із Дніпра Максим Шункін знає це з власного досвіду. Після поранення він не лише знайшов у собі сили жити далі, а й почав допомагати іншим ветеранам повернутися до життя, пише “Наше місто”.
– До повномасштабного вторгнення я був власником бізнесу, працював з продажами, був активним у соцмережах, – розповідає він. – І саме соцмережі на початку війни стали одним з інструментів допомоги. Через них я організовував евакуацію дітей, жінок і літніх людей з Харкова на захід України.
Згодом Максим Шункін мобілізувався, став бойовим командиром.
– Мобілізація пройшла дуже швидко, я не проходив ВЛК, просто записався і пішов, – пригадує Максим. – Я був на Запорізькому напрямку. Відповідав і за бойову роботу, і за бойову підготовку, і сам безпосередньо брав участь у бойових діях.
Він підкреслює, що об’єктивне розуміння ситуації допомагало йому відчувати свою корисність. Але травма змінила все.
– Коли отримав поранення і просто фізично не зміг продовжувати свій бойовий шлях, отут почалася велика депресія, – зізнається ветеран. – Я звик жити війною, виживанням на війні, допомогою іншим хлопцям боротися, знищувати ворогів максимально якісно.
Адаптація до цивільного життя виявилася справжнім випробуванням. Ветеран зазначає, що цивільні не уявляють стресів фронту.
– Ситуація була важкою у тому, що цивільне життя повністю відрізняється від життя військових, – додав Максим. – У цивільному житті немає уяви, як живуть військові, в якому стресі перебувають, з якими проблемами стикаються.
Повернувшись додому, Максим стикався з несправедливістю, нерівністю, агресією. Фізичні обмеження додавали болю.
– Ти хочеш бути активною людиною, займатися спортом, але у тебе немає здоров’я, – додає Максим. – І ти лежиш і просто починаєш плакати від того, що немає сил. Дуже важко проходити лікування і реабілітацію, тому що ти бачиш людей, яким ще гірше ніж тобі.
Поштовхом до відновлення стала внутрішня робота над собою.
– Мені допомогло самостійно прийняте рішення, що треба відмовитися від війни, яка у мене в голові, – каже Шункін. – Потрібно навпаки сісти і планувати своє життя надалі. На день, на тиждень, на місяць.
Розширення оточення, самонавчання та аналіз допомогли. Повернувшись до бізнесу, Максим віддав сили соціальній роботі: був і амбасадором проєкту ТитаниUA, і радником начальника ГУНП.
– Зараз я – позаштатний радник міського голови міста Підгороднього з питань ветеранської політики, – розповів Максим. – Просто на волонтерських засадах займаюсь тим, що створюю інфраструктуру для ветеранів, намагаюсь створити ветеранський простір, об’єднати ветеранів для підтримки захисників, які тільки будуть повертатися.
Один з лайфхаків Максима – щоденні заняття, які заповнюють життя новими сенсами.
– По понеділках я займаюсь бігом, намагаюсь підтягуватись на турніках, – ділиться він. – По вівторках я почав займатися великим тенісом. В середу – більярд. У четвер я все ж таки займаюся військовою бойовою підготовкою. У п’ятницю ходжу в театри, музеї чи на зустрічі. У суботу в мене кінний спорт. Неділя – день для родини.
Особливе місце у житті ветерана посідає іпотерапія. Спілкування з тваринами стало своєрідним лікуванням для самого Максима та його оточення.
– Так склалося, що довелося вивезти коней з Синельниківської громади, яка зараз знаходиться під вогнем, – пояснив Максим. – І я перевіз їх до себе і організував догляд за цими тваринами. У процесі такої роботи я захопився. Тому що вони, по суті, почали лікувати мене і моїх родичів, знайомих. Цей проєкт не є комерційним, він повністю благодійний. Я за власні кошти, за свою пенсію по інвалідності утримую цих коней.
Щодня центр приймає 10-30 родин, планується розширення проєкту та навчання верхової їзди.
Історія Максима Шункіна – не лише про особисте відновлення, а й про те, як ветерани можуть стати опорою для інших. Війна змінює людей, але з підтримкою – від родини, громади чи навіть коней – повернення до життя можливе.
Фото з архіву Максима Шункіна.
У Дніпрі стартує грантова та освітня програма для ветеранів і ветеранок: як долучитися.
Категорія: Війна, Інтерв'ю, Новини Дніпра, Райони Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра, Тема дня
Позначки: Ветерани, Війна, Головне, Допомога у Дніпрі, ЗСУ, Тварини
