В ході підготовки до саміту президента України Володимира Зеленського і російського диктатора Володимира Путіна розглядається ціла низка локацій.
РБК-Україна розповідає, які міста є у списку, які у них переваги та недоліки.
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан має хороші відносини з Путіним і Трампом, але вкрай погані – з українським керівництвом. До столиці Угорщини як місця зустрічі двох лідерів схиляються у США, які виступають посередником у переговорах, повідомляє Politico.
На користь Будапешта – близькість до України. Водночас це й мінус. Путіну необхідно буде летіти через інші країни ЄС. Зокрема, це Чехія, Польща або Німеччина, які теоретично можуть примусово посадити борт з російським диктатором.
Водночас для України це місто пов'язане негативними конотаціями із підписанням сумнозвісного Будапештського меморандуму. Тому ймовірність зустрічі Зеленського і Путіна там дуже низька.
Про свою готовність провести зустріч заявила Австрія, запропонувавши для цього Відень. Австрія залишається нейтральною країною – не входить до НАТО, але є членом Євросоюзу, що грає їй у плюс. Мінуси Відня – складність логістики для російського диктатора, за аналогією з Будапештом.
Також проблема полягає в тому, що Австрія ратифікувала Римський статут про створення міжнародного кримінального суду. МКС видав ордер на арешт Путіна. Втім, керівництво країни обіцяє вирішити це питання.
"Якщо переговори відбудуться у Відні, ми зв’яжемося з МКС через наші угоди про штаб-квартиру з міжнародними організаціями у Відні (...), щоб забезпечити участь президента Путіна", – зазначив прем'єр-міністр Австрії Крістіан Штокер.
Білорусь готова організувати зустріч Володимира Путіна та Володимира Зеленського, "якщо це потрібно". У Мінську вже приходили дві зустрічі України та Росії за посередництва Німеччини і Франції у 2014-2015 роках. Столиця Білорусі має зручне географічне положення – близько до України та РФ. Водночас, країна у війні відверто підтримала російську агресію, а "мінські переговори" щодо Донбасу у 2015-2021 роках не дали результату, завершившись повномасштабною російською агресією. Тому Мінськ є однозначно неприйнятним для Києва.
16 серпня під час виступу перед журналістами Путін запропонував Трампу провести наступну зустріч у Москві. Президент США спочатку ухилився від прямої відповіді, але згодом назвав цю ідею "цікавою", водночас припустивши, що може отримати критику за такий крок. Як зазначає AFP, Путін під час переговорів з Трампом 18 серпня запропонував організувати в Москві двосторонню зустріч також із Зеленським.
Український президент, який на той момент перебував у Білому домі з європейськими лідерами, відповів "ні". Москва як майданчик є найменш ймовірною, адже там Путін буде почуватися господарем становища.
Найбільше місто Туреччини вже було майданчиком для переговорів між українською і російською делегаціями протягом останніх місяців. Країна, хоч і є членом НАТО, але намагається зберігати партнерські відносини з Росією. Стамбул, як і більшість інших локацій, знаходиться близько до України і Росії.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган готовий гарантувати Путіну особисту безпеку в контексті ордеру на арешт Міжнародного кримінального суду. Разом із тим, у Москві сприймають позицію Туреччини радше як проукраїнську, що є аргументом проти вибору Стамбула. До того ж, Кремль не хотів би зайвий раз додавати Ердогану балів на міжнародній арені, адже у цілій низці регіонів Росія і Туреччина ведуть жорстку боротьбу за вплив.
Швейцарія є взірцем нейтральності у світі. Країна не входить ні до ЄС, ні до НАТО, і навіть до ООН приєдналася лише у 2002 році. Зрештою, саме там відбулася зустріч Путіна з Джо Байденом, тодішнім президентом США – за декілька місяців до повномасштабного вторгнення РФ.
Як і більшість інших країн Європи, Швейцарія ратифікувала Римський статут, але готова надати Путіну імунітет, якщо він приїде для переговорів про мир в Україні.
Водночас міністр закордонних справ країни Ігнаціо Кассіс заявив, що Росія "охолола" до Швейцарії, бо вона вирішила приєднатися до санкцій, запроваджених Євросоюзом після 2022 року.
Серед можливих локацій для зустрічі розглядаються і близькосхідні – у Саудівській Аравії, Об'єднаних арабських еміратах або Катарі. Ці країни напряму не стали на бік, ні Росії, ні України. Саудівська Аравія має робочі відносини з РФ через об'єднання країн-експортерів нафти ОПЕК+. ОАЕ останнім часом стали головним офшором для Росії, через який російська еліта комунікує із зовнішнім світом. А Катар є посередником між Україною і РФ щодо повернення українських дітей.
Всі ці країни мають досвід організації переговорів на найвищому рівні. У саудівському місті Джидда вже відбулося декілька раундів переговорів між США, Україною і РФ. Разом з тим, вони знаходяться відносно далеко від Києва та Москви, а також готові гарантувати безпеку Путіну. Хоча в останні дні ймовірність проведення саміту саме в цьому регіоні ніби стала нижчою.
Традиційно однією з локацій для зустрічі розглядається Ватикан. Святий престол підтримує контакти з Києвом та Москвою – поряд з Катаром долучений до повернення українських дітей з Росії. Але Ватикан знаходиться у Західній Європі і для його залучення потрібна згода Італії. До того ж, новий Папа Римський – Лев XIV – вирізняється відносно жорсткішою риторикою щодо Росії, порівняно зі своїм попередником Франциском.
Ймовірно, це не вичерпний список можливих місць для зустрічі Зеленського і Путіна. Є й інші міста-кандидати: від Гельсінкі, де вже відбувалися зустрічі Трампа і Путіна до Баку, яке зручно розміщено, але останнім часом Азерюайджан конфліктує з Росією. В кінцевому підсумку, переговорний майданчик обиратимуть, не лише виходячи з логістичних та політичних причин, а й зважаючи на символізм локації.
