Сьогодні дивують гарні зміни на міському пляжі, який в народі називали «балтською купальнею». Раніше тут росли бур’яни, було кілька дерев’яних місточків та вежа – з них стрибали у воду хлопці. А ще підвальний магазинчик з морозивом та водою і так звані роздягальні, збиті з дощок.
Свого часу на березі річки міська влада планувала створити привабливу набережну зі спортивними та дитячими майданчиками, пляжною зоною, контактним зоопарком тощо. Вже був розроблений план. Але ковід та велика війна змусили цю справу відкласти.
І ось кілька років тому купальня стала перетворюватись на комфортну зону відпочинку – тут з’явилася молода хазяйновита команда. Згуртували її Олег Паламарчук та Євген Бойчук.
– Спільними зусиллями з міською владою та за її активної підтримки нам вдалось це зробити, – діляться радістю підприємці.
Зона відпочинку на березі річки тепер називається Sun Rise, що означає «схід сонця». Назва цілком логічна, адже в усі часи саме тут випускники зустрічали схід сонця.
Тут продумано все: від громадських вбиралень та душових до дитячих майданчиків та зон сімейного відпочинку. Встановлено також пандуси для людей з особливими потребами.
Коли Балтський міський голова Сергій Мазур запропонував Євгену Бойчуку та Олегу Паламарчуку створити на березі річки зону відпочинку та спробувати розвивати тут бізнес, вони погодились.
– Ми ділились ідеями. Вимальовувався новий формат зони відпочинку. Кожен етап обговорювали з Сергієм Мазуром, його заступником Федором Молодцем, комунальниками. Разом шукали найкращі варіанти, – згадує Євген.
Поєднання ідей стало результатом початку життя оновленого міського пляжу. Згодом мета навести лад і облаштувати зону відпочинку перетворилася на соціальний проєкт.
– В Україні триває війна і чимало наших воїнів повертаються з фронту з різними ступенями ушкодження та з інвалідністю. Звичайно ж, їм хочеться відпочити із сім’єю чи з друзями на березі Кодими. Тож ми це враховували. Звели громадський туалет з кабінкою для тих, хто має проблеми з опорно-руховим апаратом, – тут можна скористатися душем, туалетом, помити руки. А потім ми з Євгеном вирішили встановити пандус для того, щоб всі мали доступ до води, – каже Олег Паламарчук.
Хлопці запросили для консультації голову Балтської організації осіб з інвалідністю Надію Лєнц. За її пропозицією було облаштовано душову в туалеті, розширено вхід до кабінок роздягальні, який виявився вузьким для колісного крісла.
– Євген з Олегом оперативно все виправили за тиждень. Крім того, ще й встановили для зручності лавку та вчепили гачки на зручній висоті. Подбали і про безпечний доступ до води, установивши пандус в річку, – ділиться Надія Лєнц.
Команда Sun Rise знаходить спільну мову з відвідувачами міського пляжу не через заборони, а через жартівливі рекомендації та гарні висловлювання. Так тут з’явилися цікаві написи: «Будь сильним: донеси недопалок до урни», «Люди, будьте взаємно красивими», «З думкою про майбутнє покоління» та інші.
– Багато було у піску недопалків, сміття. А це забруднює середовище, є небезпечним для дітей, також для жителів річки. Ми з командою вирішили замовити таблички, які б нагадували людям про необхідність дбайливого ставлення до навколишнього середовища. І знаєте, вони працюють. Люди почали менше смітити, – каже пан Євген.
Взагалі, тут все робиться із дбайливим ставленням до природи. Наприклад, лавки виготовлені з відсортованого пластику, як і сміттєві баки. До речі, тут першими почали сортувати сміття – контейнери встановив Балтський ЖКГ.
– Люди приходять відпочивати цілими родинами чи компаніями, – каже пан Євгеній. – Тому ми відкрили павільйон, щоб відпочивальникам було де перекусити або купити прохолодних напоїв. І люди задоволені, і малий бізнес працює.
Адже важливими є розвиток локального туризму, утримання молоді в місті через забезпечення її робочими місцями (колектив літнього кафе – це активна молодь) та соціальні ініціативи: толоки, благодійні концерти, екологічні проекти, серед яких сортування сміття, встановлення годівничок для лебедів на пляжі, підтримка бездомних тварин тощо.
Команда Sun Rise впродовж тривалого часу активно підтримує, ініціює та допомагає втілювати проєкти для забезпечення армії необхідним. Збір коштів триває постійно, і до нього може долучитися кожен.
Отже, давайте прогуляємось берегом річки та поспілкуємося з любителями води і сонця.
– Нашу «купальню» ми змалечку проходили з друзями вздовж і впоперек. Колись давно тут були містки, пісок, кілька грибочків від сонця та дерев’яна вежа, з якої ми у воду стрибали. З плином часу наша річка ставала занедбаною. А зараз її не впізнати. Відчувається хазяйська рука. Ми з дружиною віддаємо перевагу відпочинку на нашій Кодимі, – ділиться враженнями житель Балти Віктор Козаченко. – Я щодня тут сонце зустрічаю.
Анна Куплевацька виїхала з рідного міста п’ятдесят років тому за направленням після медичного училища до Костянтинівки, що на Донеччині. З початком великої війни жінка змушена була залишити Костянтинівку та переїхати до сестри в Балту. Тепер вони разом ходять на річку.
– Ми тут після випускного балу схід сонця зустрічали. Чудова була пора, мирна. Вже третій рік ходжу сюди. Тут є де сховатися від сонця, безпечно можна зайти у воду, бо є пандус з перилами, що дуже добре для людей мого віку, – не приховує задоволення пані Анна.
А ось Людмила Войчук не наважилась залишити Одесу. Сьогодні її син разом із побратимами захищає Вітчизну, а пані Людмила з невісткою та онуками чекають його вдома. Вона з синовою дружиною та онуками їздить відпочивати на свою батьківщину.
– Море від нас за кілька метрів, та ходити на берег небезпечно, тим паче купатися, – каже пані Людмила. – А діти хочуть до води. Тому приїжджаємо до брата в Балту. Діти тішаться різним заходам, які тут влаштовуються для них, бавляться на гойдалках, милуються лебедями та качками. Тут дуже гарно.
– Тут зробили дуже зручний пандус. Він потрібен не лише людям з інвалідністю, а й людям старшого віку і тим, хто потребує додаткових зручностей. У мене наразі болить нога, то завдяки пандусу я можу дати собі раду без сторонньої допомоги, – розповідає житель Балти Євген Килимник.
А матусі задоволені дитячими гойдалками поруч із просторими альтанками.
– Все зроблено з думкою про людей, сучасно і дуже вдало. Знаєте, є таке гарне слово в нашій мові – людяність, – каже бабуся чотирьох онуків балтянка Людмила Калініна. – Воно напрочуд пасує Олегу та Євгену і всім причетним до цієї справи.
Тому зовсім не дивує, що сьогодні сюди на відпочинок їдуть люди не тільки з усієї Балтщини, а й із Подільська, Кодими, Ананьєва та навіть Одеси.
