В Україні існує така силова структура, як Бюро економічної безпеки. З’явилося це Бюро на світ у травні 2021 року. Тоді ж отримало свого першого керівника – Вадима Мельника, який пропрацював на посаді менше як два роки і 11 квітня 2023-го був звільнений. Звичайна історія – скажете ви. Так, звісно. Але далі починається не дуже історія не дуже звичайна. Бо з того моменту, понад два роки (тобто більше половини часу існування) БЕБ є без повноцінного керівника.
Чому ж так? Чому Бюро економічної безпеки, «центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави», понад два роки не може отримати очільника? Причому це не просто собі якісь два роки – це роки повномасштабної війни, коли кожна копійка на вагу золота. Що ж такого відбувається, що БЕБ досі без голови?
Відповідь на це запитання, можливо, ховається в нинішній історії. Історія, яка практично завершилася хепіендом у вигляді призначення очільником Бюро детектива НАБУ Олександра Цивінського. Практично завершилася – бо розумні / поінформовані люди вже тоді писали про те, що Кабінет Міністрів, який має формалізувати питання призначення, прокине його. А точніше – міжнародних представників комісії, які одноголосно підтримали кандидатуру Цивінського.
І от воно сталося. Кабмін на своєму засіданні відмовився ухвалювати рішення про призначення Цивінського, знайшовши в біографії обраного комісією кандидата справжнісіньку зраду. В Олександра Цивінського, виявляється, є родичі в Російській Федерації! А це, значить, містить ого-го які безпекові ризики. Добре, що Служба безпеки України виявилася, як завжди, на сторожі й розкопала цю мегаважливу інформацію…
…Але виникає інше запитання. Куди дивилася Служба безпеки України, коли Володимир Зеленський призначав не якимсь там очільником якогось там БЕБу, зовсім ні – а цілим головнокомандувачем Збройних сил України генерала Олександра Сирського, у якого не просто якісь там родичі, а батьки є громадянами країни-агресорки? Це що, не містить жодних безпекових ризиків? А те, що батько головнокомандувача ЗСУ був не просто військовим, а офіцером (полковником) армії, підпорядкованої Кремлю?
А ще є такий персонаж, як Михайло Подоляк. Який не займає жодних державних посад, але працює радником самого Андрія Єрмака, що важливіше за будь-які посади. Так-от, рідний брат цього персонажа не просто був громадянином Російської Федерації, а працював у тамтешніх спецслужбах, мало не в самій ФСБ. Чи треба нагадувати про те, що за поребриком не буває колишніх кадебістів (про що говорив колись і сам Путін)? І чи не є такі родинні зв’язки безпековими ризиками?
А ще є такий Антимонопольний комітет України. Який очолює Павло Кириленко. Той самий Павло Кириленко, який з 2019 по 2023 роки очолював Донецьку обласну адміністрацію. А його рідний брат – не просто громадянин Росії (точніше, зараз уже може і громадянин, але головне не це), це було б уже нецікаво на тлі Сирського й Подоляка. Ні-і-і, цей брат, Євген Кириленко – колишній український силовик, який зараз працює в «міністерстві державної безпеки» «Донецької народної республіки». Тобто фактично є чинним працівником донбаської філії ФСБ, якщо називати речі не російським новоязом, а своїми іменами. Ще раз, якщо не до всіх відразу дійшло – до і вже під час повномасштабної війни рідний брат керівника частково окупованої росіянами області працює на головну російську спецслужбу.
А ще є такий дипломат Ігор Прокопчук, посол України в Румунії. Його старший брат Алєксандр – генерал-майор поліції. Російської поліції. І працював не десь у провінції, а на посаді керівника Національного центрального бюро Інтерполу Міністерства внутрішніх справ РФ (а ще намагався стати керівником усього Інтерполу; ні, не в Росії, а на планеті Земля).
Усі ці – і вони напевно не єдині – факти родинних зв’язків не є загрозами національній безпеці України? Очевидно, ні. Бо Сирський як командував усіма Збройними силами України (які після зміни головкома в основному, крім уже завершеної Курської операції, відступають), так і командує. Подоляк як радив Єрмаку, так і радить. Кириленко як очолював Антимонопольний комітет, так і очолює. І Служба безпеки України чомусь не помітила нічого підозрілого чи небезпечного.
Зате як тільки дійшло до призначення головою БЕБ персонажа, незалежного від нинішньої влади – так тут же знайшлися родичі в Росії, які, виявляється, є неймовірними безпековими ризиками…
…Хоча, якщо перестати гратися в цю гру, то треба говорити чесно. Як, наприклад, нардеп Железняк. Який прямо сказав, що призначення Цивінського зриває Офіс президента через побоювання, що БЕБ при новому керівникові займеться тими схемами, у яких зав’язані як не самі люди з Банкової, так їхні «добрі знайомі». Тому і СБУ раптом знайшла родичів у Росії, і Кабмін тут же став на сторожі, і т.д.
І все це, можливо, не мало б якогось вікопомного значення, якби не одне «але». Міжнародні члени комісії, звісно ж, повідомлять нашим західним донорам – за кошти яких і живе Україна зараз, під час війни – про всю цю історію. А через кілька місяців підійде час формувати державний бюджет на 2026 рік. Бюджет, який живиться не в останню чергу коштом цих самих донорів, які можуть і поставити Зеленському і Ко неприємні запитання. А відповідь на них для українців виглядатиме як старий і забутий уже анекдот: «Діти, у мене для вас погана новина: горілка подорожчала. – То ти тепер будеш менше пити? – Ні, діти, тепер ви будете менше їсти».
