Великий обмін полоненими: що кажуть військові та їхні родичі (фото, відео)
Обмін полоненими / © СБУ
Напередодні завершився останній третій етап великого обміну у форматі тисяча на тисячу. Про нього українська та російська сторони домовилися в Туреччині в середині травня.
На підготовку цієї масштабної операції були фактично лічені дні. Цей обмін уже називають сліпим: списки на обмін не узгоджувалися заздалегідь і складалися фактично в процесі. Вдома — рівно тисяча людей: 120 з них цивільні, 880 — військові. Серед військових — бійці ЗСУ, нацгвардійці і прикордонники, всі — сержанти та рядові. Цього разу офіцерів серед звільнених не було. Переважна більшість — чоловіки: жінок вдалося звільнити лише трьох.
Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Неллі Ковальської.
Анатолій — один з перших звільнених останнього етапу цього обміну. Зараз в нього єдине бажання — швидше отримати можливість зателефонувати.
Анатолій — в групі тяжкопоранених, їх традиційно привозять на обмін окремо, першими. Втім, в Координаційному штабі кажуть — здоровим з російських тюрем ще ніхто не повернувся.
«Ми бачимо проблеми з опорно-руховим апаратом, недоїдання, брак вітамінів, брак прогулянок, і звісно, це щоденні тортури, приниження і намагання стерти національну ідентичність», — каже Петро Яценко, керівник пресслужби Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
Віталій та Олена на свою зустріч чекали місяці, а зустрілися несподівано. Вона тут не вперше. Зазвичай приїжджала з плакатом в надії бодай щось дізнатися про чоловіка. Цього разу нарешті отримала обійми і поцілунки коханого.
Про свій новий статус звільнений з полону Олександр не знає — і рідні сперечаються, хто саме оголосить новоспеченому діду головну новину. Вже вільні хлопці — миються, обідають та переодягаються.Родичі зниклих безвісти та тих, хто перебуває у полоні, використовують будь-яку можливість для того, аби дізнатися бодай якусь інформацію про те, де їхні близькі або як вони почуваються.
Обмін полоненими / © ТСН
Валерій та Наталя приїхали сюди вперше. Вони шукають сина Віктора.
«Він пішов добровольцем у перші дні війни і зник безвісти 2 травня 2024 року», — кажуть вони.
Поки їхній пошук не дав результату. Натомість Інна дізналась, що її син живий. Попри хороші новини вона не може стримати сліз.
Альона, що дочекалась свого Станіслава, каже, так і не придумала, що особливого йому сказати.
«Я люблю тебе — і все! І ми просто обіймались хвилин 15 чи, мабуть, 20. Ми просто мовчали», — каже вона.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Новини ТСН 12:00 28 травня. ЖАЛОБА НА ЖИТОМИРЩИНІ! Зеленський про ТАУРУСИ! П'яний СКАНДАЛ у Дніпрі