Вчені виявили, що пара муміфікованих тварин віком понад 14 тисяч років, яких знайшли у вічній мерзлоті, є вовченятами, а не собаками, як вважалося раніше. До того ж, вони є рідними сестрами.
Надзвичайна збереженість останків дозволила науковцям не лише вивчити їхню ДНК, а й вміст шлунків, кістки, зуби та тканини.
Результати свого дослідження Міжнародна група вчених на чолі з археологинею Анною Катріне Рунге з Йоркського університету (Велика Британія) опублікувала в журналі Quaternary Research, пише LiveScience.
Вовченята віком від 14 100 до 15 000 років були знайдені у 2011 та 2015 роках поблизу селища Тумат у північному Сибіру. Раніше дослідники припускали, що ці тварини могли бути одними з найдавніших одомашнених собак, адже поруч із ними виявили кістки мамонта зі слідами людської обробки.
Крім того, в шлунку одного з "цуценят" було м’ясо шерстистого носорога, що також підтверджувало припущення про взаємодію з людьми.
Однак нові генетичні дані доводять: ці тварини належали до вже вимерлої популяції вовків, яка не пов’язана з сучасними собаками. Тести також показали, що вовченята були сестрами, їм було по кілька місяців, і вони харчувалися не лише молоком матері, але й м’ясом, зокрема трясогузки та шерстистого носорога. Мамонта серед їхнього раціону не виявлено.
"Знайти таких добре збережених вовченят із льодовикової доби – рідкісна удача. А ще більша удача – дізнатися, що вони були сестрами, й навіть з’ясувати, що саме вони їли перед смертю", – зазначила Катріне Рунге.
Причина загибелі тварин досі невідома. Оскільки на тілах немає пошкоджень, дослідники припускають, що вони могли загинути внаслідок обвалу нори, у якій перебували. Водночас дослідники вважають, що у вічній мерзлоті можуть залишатися інші вовченята з того самого виводка.
Це відкриття допоможе дослідникам краще зрозуміти екосистему та життя хижаків у льодовикову добу, і те, наскільки стародавні вовки були схожими на своїх сучасних нащадків.
Раніше вчені знайшли докази канібалізму у стародавньому людському племені Європи.
