В Україні чоловіку пересадили серце / © ТСН
Три з половиною тисячі українців стоять в черзі на донорські органи і дочекатися свого донора шанси не в усіх. Щоб привернути увагу до важливості донорства та трансплантації органів — щорічно 6 червня весь світ відзначає день трансплантології. Цей день є даниною пам’яті донорам органів та їхнім сім’ям за самовідданість та пожертву, яка дає шанс іншим.
Кореспондентка ТСН Валентина Доброта знайшла одну родину, яка десять років жила в очікуванні донорів. А завдяки унікальній технології — нове чуже серце відразу почало битися як своє.
На нові серця вони чекали удвох — Віталій Самар та його старший брат. Це була спадковість, про яку вони дізналися випадково.
Віталій Самар — поліціянт, щороку проходив медкомісію. Але дві перенесені на ногах застуди — все його життя перевернули з ніг на голову.
«Починалася все задишка з’являлася. Кабінет був на п’ятому поверсі. І в 2018 році. Я до другого поверху дійшов, почув здавлення в груді, наче збилося дихання, мене черговий викликав з посту швидку допомогу і привезли вже сюди», — каже Віталій Самар.
Серце було збільшено в кілька разів, відмовляли нирки та печінка. А ходити більше не міг.
«Спав сидячи, тому що в легенях була вода і на боки не можна було лягти, а на спині довго не пролежиш, бо починав теж задихатися», — каже він.
На той момент він уже втратив брата, який так і не дочекався донорського серця і його очікування також було занадто довгим.
«На листку очікування був близько трьох років. Раз за три вже мене викликали. Але то не підходило серце, то в останній момент рідні відмовлялися надавати донорське серце», — каже Віталій Самар.
Віталій Самар. / © ТСН
Коли 38-річного пана Віталія хірурги готували до трансплантації, інша бригада медиків уже везла донорське серце.
Цю трансплантацію, каже кардіохірург Олег Журба — вони вперше робили за новою методикою резервації серця. Його не охолоджували, як зазвичай, до температури двох градусів. І таким чином, замість чотирьох годин донорський орган може жити удвічі довше. Це розробка одного з американських медцентрів, світового рекордсмена із трансплантації серця, де і навчались українські кардіохірурги.
«Оця перевага, яка дуже необхідна в країні, в якій йде війна. Це дає можливість доставити органи там, де ми раніше відмовлялись. Ну, по часу з’являються органи, ми туди не встигнемо доїхати ніяк. Для чого це потрібно? Тому що Черкаська область, вона достатньо велика по дистанції. Наприклад, від Умані до Черкас 200 кілометрів, що займає багато часу по доставці. Тому також ми можемо забирати органи із сусідніх областей», — каже Буряк Роман, кардіохірург.
Раніше, кажуть кардіохірурги, донорське серце під час перевезення викладали на лід. Переохолоджений орган у поєднанні з гарячою кров’ю важко запускався. А тепер завдяки боксу з гелем замість льоду — цього контрасту температур немає.
«Ми бачимо, що відбувається всередині, ми бачимо, можемо говорити про те, що змінюється температура, поспішати чи не поспішати. Це трохи інше, але це таке надбання напівсекретне. Плюс цієї методики в тому, що температура тіла підібрана, температура серця таким чином підібрана, що вона дозволяє серцю якомога швидше відновитися після того всього. І серце не знаходиться за межею тоді, коли воно просто, грубо говорячи, перемерзає. Тоді, коли воно дуже знижена температура тіла, знижена температура серця, воно починає погано працювати», — каже Олег Журба.
Пан Віталій згадує: до операції шкіра та очі були кольору його теніски. Він навмисне її вдягнув для протиставлення. А вже після і він сам, і лікарі побачили, як швидко відновлюється організм.
«Знаєте, мене пустили на перший день, коли він проснувся, ну як, до нього не пустили, але пустили через скло. І він був такий щасливий, такий радий, він мені показував, мама, що серце працює», — каже мати Марія Самар.
Для пані Марії порятунок Віталія — був останньою надією. Через хворобу серця пішли з життя її чоловік і старший син. Як пережити ще одну втрату — вона не уявляла.
У листі очікування на донорський орган нині понад три тисячі вісімсот людей. І для них пересадка це питання життя та смерті. За три місяці цього року зроблено 134 трансплантації. Дві третини — від посмертного донора, рідні яких дали на це обов’язкову згоду.
Та дочекатись органу, який ідеально підійде, зможуть не всі. У десяти областях, не враховуючи тимчасово окуповані, за три місяці жодного засвідчення смерті мозку. Тож — і жодного посмертного донора.
Дмитро Коваль каже: констатація смерті мозку доволі складний процес. І він не відкидає, що найближчим часом організовуватимуть для лікарів навчання на місцях. Як саме правильно робити таку процедуру.
Коли лікарі рятували Віталія Самара — від того самого донора ще трьом людям пересадили нирки та печінку. Вони всі дістали шанс на геть інше, ніж було до цього, життя.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: ТСН ГОЛОВНІ НОВИНИ за 6 червня! | УСІ ВИПУСКИ НОВИН ТУТ! Останні Новини НАЖИВО
