Прощання з полеглими захисниками України відбулося біля одеського Дому офіцерів, на вулиці Пироговській. На церемонію прийшли сотні одеситів – родичі, друзі та однокурсники.
«Сьогодні ми відправляємо на небеса ангелів. Їхня мужність, готовність захищати Батьківщину – приклад для всіх нас. Бути курсантами сьогодні – це мужність і відвага, це означає бути на передовій у служінні рідній землі та бути готовими до самопожертви заради свободи та миру в Україні», – сказав у своєму прощальному слові військовий капелан Василь Вірозуб.
Іван Бондаренко – уродженець Сарати. У вересні йому мало виповнитися 21 рік. Він з юності обрав шлях служіння Україні. Його друзі та викладачі відзначали наполегливість, дисципліну та ініціативність курсанта. Він користувався авторитетом серед товаришів і був справжньою душею колективу. Мріяв досягти висот у військово-морській справі та рішуче йшов до своєї мети, залишаючись сильним і цілеспрямованим.
Миколаївцю Микиті Ластовецькому назавжди залишиться 25 років. До вступу в інститут він проходив службу в одній із частин ВМС України та брав участь у боях за Маріуполь. Друзі та колеги згадують його як людину з великим серцем, відданого чоловіка та люблячого батька. У нього залишився чотиримісячний син.
21-річний Олександр Попов розпочав свій шлях ще в Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна, а згодом продовжив навчання в інституті ВМС. Викладачі та товариші по службі згадують його як дисциплінованого, цілеспрямованого та відповідального курсанта. Олександр проявляв щирість і відкритість до людей, завжди умів підтримати та вислухати товаришів.
Після церемонії панахиди труни з героями накрили державними прапорами України та відправили до місць поховання.
Як повідомлялося раніше, у ніч на четвер, 28 серпня 2025 року, у дельті Дунаю в Одеській області російські окупаційні війська вдарили морськими дронами по розвідувальному кораблю «Сімферополь» – одному з кораблів Військово-морських сил ЗСУ.
