Минуло 42 дні з того часу, як президент США Дональд Трамп поставив Росії ультиматум, щоб вона погодилася на припинення вогню в Україні або зіткнулася з "дуже серйозними наслідками", і 229 днів з того часу, як він обійняв посаду, вихваляючись, що може закінчити війну за 24 години. Результат на сьогодні: жорстока ескалація російського вторгнення.
То що ж потрібно, щоб Трамп виконав свої неодноразові погрози, висловлені знову минулого тижня, і почав використовувати не тільки пряник, а й батіг у своїх відносинах з Владіміром Путіним?
Можна було б подумати, що цей момент наближається. У Пекіні Путін, здається, підколював Трампа, спостерігаючи за військовим парадом китайської техніки, явно спрямованої проти Тайваню та його американського захисника. Для повного ефекту він запросив Кім Чен Ина з Північної Кореї проїхатися в його броньованому лімузині Aurus Senat, наслідуючи жест Трампа всього кілька тижнів тому на Алясці, коли той влаштував подібну поїздку для російського лідера в 10-тонному президентському Cadillac, стверджує оглядач Bloomberg Марк Чемпіон.
Судячи з реакції Трампа в соціальній мережі Truth Social, це його роздратувало, і це цілком зрозуміло. Протягом вихідних Путін пішов ще далі, випустивши рекордну серію з понад 800 дронів і ракет по Україні й вперше завдавши удару по головній урядовій будівлі в Києві. Від часу своєї інавгурації Трамп надав Путіну майже все, чого той прагнув в Україні. Він лестив йому, звинувачував власну країну у необґрунтованому вторгненні Росії, скоротив фінансування військової допомоги Києву і навіть — навмисно чи ні — сприяв Росії у поверненні втрачених територій, обмеживши доступ України до американської розвідки в критичний момент.
То що ще може спробувати Трамп, перш ніж визнати те, що мало бути зрозумілим з самого початку: Путін не зацікавлений у мирі, якщо це не передбачає капітуляцію України та відступ Європи?
Тепер, коли президент США знову заявляє, що йому потрібно "почекати й подивитися", чого насправді хоче Путін, Росія, за словами президента Володимира Зеленського, зосередила військових для нового наступу на стратегічне місто Покровськ у Донецькій області. Оглядач додає, що все це передбачалося ще раніше.
Як повідомляється, Трамп висловив розчарування тим, що Європа все ще купує нафту у Росії. Він закликав їх припинити це і тиснути на Китай, щоб той зробив те саме, так само як США тиснуть на Індію штрафними тарифами. Це дивно з кількох причин.
"По-перше, хоча правда, що Європа досі купує російську нафту, лазівку з переправленням поступово закривають, і більшість нафти тепер купують безпосередньо лише дві країни — Угорщина та Словаччина — завдяки винятку, який вони отримали в обмін на те, що не блокуватимуть заборону ЄС. Обидві країни очолюють популістські, проросійські лідери, ворожі до більшості країн ЄС і близькі до Трампа. Якщо хтось і зможе переконати Віктора Орбана та Роберта Фіцо відмовитися від дешевої російської нафти з трубопроводу, то це 47-й президент США", — пише Чемпіон.
Так само Трамп не намагався змусити Китай припинити імпорт російської нафти, оскільки, як він любить повторювати, у нього немає для цього важелів впливу. У перших раундах тарифної війни з Пекіном він уже переконався, що президент Сі Цзіньпін має занадто багато способів для відповідних заходів. Якщо США не мають достатньої сили, щоб змусити Сі діяти, то Європа, безсумнівно, теж її не має, і Трамп це добре знає.
Але якщо все це лише виправдання бездіяльності, то чим можна пояснити обережність Трампа у стосунках із Москвою?
Одне з пояснень (якщо відкинути теорії змови) полягає в тому, що він просто загнав себе в кут, так само, як це сталося зі справою Епштейна. Підбурюючи своїх прихильників твердженням, що демократи приховують список людей, яким Джеффрі Епштейн надавав неповнолітніх дівчат, Трамп заплатив політичну ціну, коли його адміністрація заявила, що шукала скрізь і не знайшла жодного такого списку.
"Трамп також створив власну версію історії про Україну. За його наративом, це корумпована, далека країна, яка не має значення для інтересів США і рано чи пізно змушена здатися, бо Росія нібито більша й сильніша. Більше того, у конфлікті винні всі, крім Росії", — додає оглядач.
Його почали НАТО, колишній президент США Джо Байден або самі українці, обирайте будь-кого, лише не Путін, який віддав наказ на вторгнення. За цією похмурою фантазією, США даремно витратили величезні кошти платників податків, потрібні всередині країни.
Чемпіон вважає, що на якомусь рівні Трамп розуміє, в яку пастку він потрапив. Саме тому він підвищив мита проти Індії, посилаючись на її закупівлю російської нафти. У вихідні він також заявив журналістам, що готовий перейти до другого етапу санкцій проти Росії.
Проте президент США не дав жодних вказівок щодо того, коли і як він планує це зробити, а також не дав зрозуміти, що для зміни розрахунків Путіна необхідна широка зміна його стратегії, яка виходить далеко за межі економічного тиску.
Трамп як і раніше вважає за краще відійти від України та залишити її Європі, бо, схоже, вірить — як свого часу колишній держсекретар США Джеймс Бейкер на початку югославських війн 1990-х — що США "не мають жодного відношення до цього конфлікту".
"Якщо так, то він, як і Бейкер, помиляється. Як показують та війна, Перші та Другі світові війни, втручання Північної Кореї в Україну та минулотижневий саміт із військовим парадом у Пекіні, те, що відбувається в Європі, рідко залишається лише в Європі", — підсумував Чемпіон.
Нагадаємо, Трамп заявив, що на початку цього тижня кілька європейських лідерів відвідають Вашингтон для обговорення шляхів врегулювання війни Росії проти України. Водночас він не уточнив, хто саме із глав держав чи урядів планують прибути у Сполучені Штати. Американський президент також заявив, що найближчим часом проведе переговори з російським диктатором Владіміром Путіним.
