У травні 2025 року львівська лікарка приватної клініки Ori-Dent Ірина Пода вирішила мобілізуватися до ЗСУ. Ця історія могла залишитись поза увагою суспільства, якби анестизіологиня не була підозрюваною у неналежному виконанні обовʼязків, що спричинило смерть 5-річного хлопчика на після видалення молочних зубів. Зараз у цій справі триває судовий розгляд, а родині хлопчика вдалося добитися, аби суд не зупинив провадження через мобілізацію підозрюваної.
Однак ця історія радше виняток, аніж норма, адже в суді перебувають кілька десятків тисяч справ, зупинених через мобілізацію обвинуваченого до війська. Опція мобілізації до війська на етапі слідства – цілком законна для підозрюваних за всіма статтями і часто обвинувачені користуються цією лазівкою в законі, аби затягнути справу чи уникнути покарання. І саме суспільний розголос таких справ часто допомагає не перетворити мобілізацію на покарання.
ZAXID.NET розповідає кілька показових історій, коли підозрювані різних у кримінальних злочинах вирішили мобілізуватися, а також поспілкувався з юристами та адвокатами й пояснює, чому це можливо та як це можна змінити.
Рік тому досі непублічний колишній львівський прокурор 31-річний Ростислав Ільницький вирішив одружитися із експрацівницею Держбюро розслідувань Роксоланою Москвою. ЗМІ облетіли фото з їхнього пишного весілля завдяки величезному торту, на який і звернули увагу журналісти. Зʼясувалося, що пишне весілля відвідали близько 800 людей, серед яких чиновники, депутати, прокурори та судді.
Далі події розвивались як у кіно: вже за кілька місяців поліція оголосила Ростислава Ільницького в розшук, оскільки зʼясувалося, що його підозрюють у підробці документів для виїзду за кордон. Через пів року, в липні 2024 року, скандального експрокурора правоохоронці затримали під час обшуків на горищі вдома в його тещі Богдани Москви, яку, в свою чергу, підозрюють у отриманні хабаря за ухилення від мобілізації.
Наступного дня після затримання Яворівський РТЦК та СП мобілізував Ярослава Ільницького, як тоді зазначили, до однієї з новостворених бригад. Та вже в травні 2025 року стало відомо, що колишній прокурор працевлаштувався в Закарпатський обласний ТЦК та СП, де він лише рахувався, а служив у Хусті.
«Тепер з обласного ТЦК його перевели в якусь іншу частину. Вже, здається, два місяці як він не в Закарпатті. Його переводили в частину – у Вінницьку або Хмельницьку область», – розповів керівник Хустського РТЦК Степан Христонько.
Де зараз служить Ростислав Ільницький – не відомо, адже він не виходить на контакт із журналістами та ще не подав декларацію з нового місця роботи.
За даними Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, пів сотні звинувачених у корупційних злочинах мобілізувалися до ЗСУ після направлення справи до суду. Серед них і двічі викритий на хабарях 47-річний суддя Турківського районного суду Лука Кріль. Вперше його затримали на хабарі у грудні 2019 року, коли він вимагав 1000 євро хабаря за закриття справи про нетверезе водіння.
Вдруге Луку Кріля викрили на хабарі у січні 2020 року, коли він отримував другу частину грошей за непритягнення підсудного до адміністративної відповідальності. Наприкінці березня 2025 року Вищий антикорупційний суд отримав інформацію від однієї з військових частин у Львівській області про те, що 10 березня Лука Кріль мобілізувався. Зараз він долучається до судових процесів онлайн, однак терміни давності розгляду справи за статтею про хабарництво спливають за 3-5 років.
Під час воєнного стану медики також підпадають під загальну мобілізацію, однак добровільно. Всі вони, не залежно від статі, зобов'язані перебувати на обліку. Львівська анестезіологиня Ірина Пода працювала у приватній клініці Ori-Dent, що на вул. Голубовича, 34. Пізніше клініко-експертна комісія департаменту охорони здоров’я Львівської ОВА визнала, що анестезіологиня не мала відповідної кваліфікації для ліікування дітей.
У грудні 2023 року Віктор Пашник із дружиною Маріанною відвели 5-річного сина Велеса в клініку Ori-Dent, аби видалити два молочні зуби. Хлопчик дуже боявся лікарів і усі спроби стоматологів допомогти йому у звичний спосіб не допомогли. Тоді лікарі запропонували видалити зуби під загальним знечуленням. Під час операції в хлопчика зупинилось серце, його госпіталізували в реанімацію дитячої лікарні. Хлопчик кілька тижнів перебував у глибокій комі, а 14 січня 2024 року помер.
Після розголосу поліція розпочала кримінальне провадження за ч. 2 ст. 140 ККУ (неналежне виконання лікарем своїх професійних обов'язків, що спричинило тяжкі наслідки для неповнолітнього). Лише в лютому 2025 року Ірині Поді повідомили про підозру. Прикметно, що у цій справі перевіряли й стоматологиню Вікторію Карнаухову, яка безпосередньо видалила дитині зуби, однак підозру вона не отримала й у справі тепер не фігурує. Експертна комісія визнала, що Вікторія Карнаухова не мала ліцензії на дитячу стоматологію.
1 травня 2025 року Ірина Пода мобілізувалась до ЗСУ. Вона служитиме в стабілізаційному пункті як медикиня. Адвокатка родини Пашників Ірина Сенюта та прокуратура домоглися, аби анестизіологиня могла брати участь у судових засіданнях й суд не зупинив провадження.
«Окрім патріотичних мотивів, один із мотивів, який став переломним моментом у житті, чому Ірина Пода все-таки вирішила мобілізуватися, це теж смерть хлопчика. Вона дуже тяжко переживає, що не змогла його врятувати. Вона сказала мені, прокурору, що загубивши одне життя, хоче це спокутувати, врятувавши життя десятків», ‒ розповідав її адвокат Євген Швадченко у коментарі «Радіо Свобода».
Натомість рідні загиблого хлопчика вважають інакше. Адвокатка Ірина Сенюта розповіла ZAXID.NET, що батьки померлого Велеса Пашника переконані, що мобілізація Ірини Поди через рекрутинговий центр є спробою уникнути відповідальності за злочин і справедливого покарання.
«Військова частина отримала заяву від Ірини Поди 16 квітня, тобто, коли вона вже перебувала в статусі підозрюваної та до неї був застосований запобіжний захід – нічний домашній арешт. Ухвала Львівського апеляційного суду від 8 квітня про застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту не була виконана, а 28 квітня до Залізничного районного суду надійшов обвинувальний акт. Уже 23 травня захисник Ірини Поди клопотав суд зупинити провадження у зв’язку з її мобілізацією до ЗСУ», – розповіла Ірина Сенюта.
Однак суд відмовився задовольнити клопотання, а військова частина зобов’язалась забезпечити учать лікарки в судових засіданнях.
«Для батьків Велеса це була чергова травмуюча новина, – спочатку відчуття безвиході, але далі знову активна боротьба за права. Не могло залишитись не поміченим, ні для суду, ні для прокуратури, ні для адвокатів, ні, звісно, для батьків, що глибокий патріотизм виник чомусь раптом 16 квітня. Але віра в справедливість, активна робота представників потерпілих, принциповість у позиції органів влади та висвітлення трагічної історії медіа слугували тому, що кримінальне провадження продовжує розглядатись судом. Батьки покійного Велеса вірять, що в цій кричущій трагедії буде поставлена справедлива крапка і винні нестимуть відповідальність. А ще вірять, що в державі будуть змінені підходи до ліцензування медичної практики, до контролю за діяльністю закладів охорони здоров’я та ФОП, які проводять господарську діяльність з медичної практики. Мораторій на перевірки бізнесу не може стосуватись медичного бізнесу, бо ціною його неналежного ведення є життя і здоров’я людей, зокрема дітей», ‒ додала адвокатка Ірина Сенюта.
Мобілізація підозрюваного на етапі слідства чи судового розгляду не заборонена, а навіть навпаки. Стаття 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» містить перелік підстав відстрочки від призову. Серед них відсутня підстава не бути мобілізованими для тих, хто має статус обвинуваченого у кримінальному провадженні чи мають судимість.
Крім цього, стаття 355 Кримінально-процесуального кодексу передбачає можливість зупинити судове провадження через мобілізацію в особливий період. Таким періодом із лютого 2022 року є військовий стан.
Така лазівка в законі зʼявилась завдяки ухваленому 4 квітня 2022 року закону, яким внесли зміни до ст. 355 КПК. Ця стаття передбачає, що якщо обвинувачений не зʼявився в суд через призов для проходження військової служби, то в такому випадку суд зупиняє провадження до його демобілізації.
Керуючий партнер у Адвокатське об'єднання «Мицик, Кравчук і Партнери» Олег Мицик пояснює, законодавство дозволяє мобілізацію обвинувачених за всіма статтями ККУ. Тоді як, наприклад, умовно-дострокове звільнення для служби в ЗСУ за ст. 81-1 ККУ передбачає, що вийти з увʼязнення в звʼязку з мобілізацією можуть лише ті засуджені, які не причетні до вбивства двох і більше людей, особливо тяжких корупційних злочинів, порушення ПДР у стані сп’яніння тощо.
«Незважаючи на те, що підставою внесення законодавчих змін до ст. 335 КПК України було врегулювання питання здійснення кримінальних проваджень в умовах воєнного стану, на жаль, це також стало способом для ухилення окремими особами від потенційної кримінальної відповідальності, оскільки, відповідно до ст. 49 ККУ, призов під час мобілізації не є підставою для зупинення перебігу строків давності. Тому у випадку мобілізації обвинуваченого важливим є судовий контроль за проходженням військової служби обвинуваченим, щодо якого зупинене провадження», – пояснює адвокат.
Він додає, що, зупинивши провадження, суди періодично скеровують запити до військової частини, щоб перевірити, чи обвинувачений справді проходить там військову службу і чи не зʼявилась в нього можливість брати участь у засіданнях. Також, каже адвокат, є випадки, коли перед закінченням термінів давності розгляду справи, суди поновлюють кримінальне провадження, зупинене через мобілізацію підозрюваного, аби закінчити його в межах строків.
Наразі нардепи ініціювали зміни до законодавства, які можуть зменшити ризики мобілізації підозрюваних лише в корупційних злочинах. У травні 2025 року керівниця антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасія Радіна разом із низкою нардепів зареєстрували законопроєкт №13284, що пропонує змінити законодавство, яке дозволяє мобілізацію обвинувачених у корупції. У пояснювальній записці вказано, що ці зміни унеможливлять практику необґрунтованого зупинення судового провадження через формальну мобілізацію.
Серед іншого, законопроєкт пропонує зупиняти провадження лише щодо тих, хто справді служить у зоні бойових дій, а також передбачає можливість відновлювати строки давності справи після демобілізації обвинуваченого.
Свої рекомендації щодо вдосконалення законодавства висловила й організація Transparency International. Там також пропонують зупиняти судове провадження лише на час, коли обвинувачений безпосередньо виконує бойові завдання, бо тоді вони обʼєктивно не можуть брати участі в засіданнях, і відновлювати їх, коли він перебуває в більш безпечних умовах. Також організація пропонує змінити підхід до підтвердження можливості брати участь у судових засіданнях. Наприклад, це можна робити через захищені державною таємницею документи.
В Transparency International вважають, що підстави для зупинення строків давності варто додатково розширити, а також перенести момент їх завершення.
«Важливо, аби до ухвалення наказу про призов на військову службу під час мобілізації ретельно перевірялись дані осіб, зокрема, чи особа, яка звернулась до рекрутингового центру, не є під слідством, чи застосований до неї запобіжний захід та чи виконує вона його. Процедура призову на військову службу під час мобілізації є незворотною. Тому це "державне сито" має працювати ефективніше, а не просто виконувати мобілізаційний план. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності не є реабілітуючою обставиною, тому притягнення до юридичної відповідальності, а саме цивільно-правової, матиме місце в будь-якому випадку», – додає Ірина Сенюта.
Адвокат Олег Мицик зазначає, що суди мали б ретельніше стежити за справами, в яких підозрюваний мобілізувався, перевіряти, чи не змінились обставини і чи не може він тепер брати участь у засіданнях, що б дозволило відновлювати провадження.
Наразі законопроєкт №13284 перебуває на розгляді в комітеті з питань правоохоронної діяльності. ZAXID.NET намагався взяти коментар у кількох нардепів-членів цього комітету, однак на момент публікації вони не відповіли.
Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини
