Свято Успіння традиційно вважалося межею між літом і осінню. Цей день сповнений народних прикмет, які пов’язують із погодою, врожаєм, майбутньою зимою та сімейним добробутом. За спостереженнями предків, саме після Успіння починалися помітні зміни в природі. Про основні природні прикмети на успіння пише Oboz.UA.

Після Успіння Пресвятої Богородиці, за повір’ями, настає бабине літо, яке триває приблизно до кінця вересня. У народі говорили: «Успіння проводжай – осінь зустрічай», адже саме з цього дня завершувалися літні жнива, і розпочинався останній активний період збору врожаю.

Вважалося, що якщо до Успіння встигнути розорати землю, можна ще раз зібрати сіно або зерно – «ще одну копицю пожати». У цей день у полі ставили останній сніп, символічно завершуючи хліборобський сезон. До церкви селяни приносили насіння та колосся на освячення й благословення нового хлібного року.

З природних явищ у цей день спостерігали за веселкою, її поява на небі віщувала теплу осінь. Натомість сонячна, безвітряна погода на Успіння вважалася ознакою прохолодного бабиного літа. Якщо в повітрі з’являлося багато павутини, це сприймали як знак того, що зима буде морозною та майже без снігу.

У народному календарі з Успіння також починався сезон збору грибів та горіхів. Господарі активно заготовляли їх на зиму, вважаючи, що після свята ліс щедро ділиться своїми дарами.

Серед побутових прикмет побутувала й така: якщо на Успіння не вдалося познайомитися або приглянути нареченого, то з великою ймовірністю зиму дівчина проведе без пари. Також вважалося небажаним сваритися з родичами чи близькими, адже це могло накликати негаразди на всю осінь.