Саміт НАТО 2024 року. / © Associated Press
На тлі ескалації між Ізраїлем та Іраном і залученням США до конфлікту, Київ знижує свої очікування від саміту НАТО, що стартує цього тижня. Лідери країн альянсу намагаються уникати гострих тем, пов’язаних з Україною, і натомість роблять акцент на зростанні оборонних витрат, аби не викликати напруження у відносинах із президентом Дональдом Трампом. Це різкий контраст із риторикою останніх років після повномасштабного вторгнення Росії.
Президент Володимир Зеленський планує бути присутнім на дводенному заході, який розпочнеться у вівторок. Проте наразі немає підтвердження, що йому вдасться зустрітися з Трампом. Людина, поінформована про ситуацію в українському уряді, припускає, що така зустріч малоймовірна через фокус Вашингтона на близькосхідній кризі. До того ж візит Зеленського взагалі перебував під питанням, оскільки без гарантій серйозного діалогу з США він міг виявитися неефективним.
Генсек НАТО Марк Рютте запевнив, що на саміті прозвучить чітка підтримка України, і Зеленський братиме участь у низці зустрічей. Водночас офіційно в Києві поки що не підтвердили його участь — один із посадовців уточнив, що рішення ще не остаточне.
Минулого тижня Трамп достроково залишив саміт G7, але до того встиг зустрітися із Зеленським у Канаді. Як пояснили в Білому домі, пріоритетом тоді стала операція США проти ядерної інфраструктури Ірану. На запитання про можливу зустріч із Зеленським у межах саміту НАТО посадовець адміністрації Трампа уникнув прямої відповіді, лише підкресливши головну мету президента — добитися 5% витрат на оборону від країн-членів альянсу.
Саміт відбувається в умовах нової хвилі атак Росії на Україну. Незважаючи на заклики Вашингтона до припинення вогню та початку перемовин, Москва навпаки активізувала наступ. Зокрема, минулого тижня Київ зазнав однієї з наймасштабніших атак за останній час.
Попри обмежені ресурси, Київ, ймовірно, буде представлений за столом перемовин. За даними з німецького уряду, Зеленський має взяти участь у вечері лідерів у вівторок. Водночас три європейські дипломати припускають, що прориву у вигляді нових рішень щодо поставок зброї чи систем ППО навряд чи варто очікувати — навіть від тих країн, які традиційно підтримують Україну.
Попри низькі очікування від саміту НАТО цього року, для Києва навіть часткова присутність — краще, ніж ігнорування. Один з європейських посадовців, коментуючи ситуацію, наголосив, що повне виключення України з порядку денного було б ще сильнішим негативним сигналом.
Торік Україна наполягала на чіткому запрошенні до альянсу, але тепер головна мета — зберегти бодай уже озвучені формулювання щодо “незворотного курсу” до членства. Генсек НАТО Марк Рютте, виступаючи напередодні саміту, підтвердив прихильність до цієї риторики, хоча перспективи реального запрошення наразі нульові. У майбутньому ж, за словами Гедрімаса Єглінскаса, голови оборонного комітету литовського парламенту, є шанси.
У контексті скорочення американської безпекової допомоги Україна прагне добитися від адміністрації Трампа хоча б дозволу на купівлю американської зброї за власні та європейські кошти. Джерело, знайоме з переговорами, зауважує, що американський арсенал для України фактично спорожнів, а нових постачань найближчим часом не передбачається.
Крім того, Київ хотів би бачити жорсткіші санкції проти Москви як відповідь на її відмову від мирного плану Трампа. Проте, з огляду на позицію американського президента, це навряд чи станеться. На саміті G7 Трамп прямо заявив, що санкції коштують Сполученим Штатам надто дорого, і навіть припустив можливість повернення Росії до формату G8.
Колишній посол США в Україні Вільям Тейлор радить Києву не зациклюватися на позиції Вашингтона. За його словами, європейські партнери більш стабільно підтримують Україну, і саме на них слід зробити ставку. Тейлор переконаний, що українська сторона разом із союзниками повинна проявити креативність і використати цей саміт для демонстрації реальної підтримки — через окремі заяви, обіцянки чи нові формат.
