Сьогодні День Державного прапора України. На загальнодержавному рівні це свято встановлено указом Президента України від 23.08.2004. Сьогодні інтерес до одного з головних національних символів у Дніпрі постійно зростає. Про історію українського прапора та його значення в нашому житті розповість «Наше місто».
Щодо українського прапора існує чимало міфів. Зокрема, доволі часто можна почути оповідь про нібито перевернутий український прапор: що спочатку він був жовто-блакитним, а синьо-жовтий з’явився лише після втручання гетьмана Скоропадського.
– Насправді ж у 1917 році не існувало єдиного порядку кольорів: уживалися різні назви — «жовто-блакитний», «блакитно-жовтий», «синьо-жовтий», — які не визначали чітко розташування смуг, – зазначає Антон Кістол, науковий співробітник Дніпропетровського національного історичного музею. – Ситуація змінилася 27 січня 1918 року, коли Центральна Рада ухвалила закон про флот УНР і закріпила державний стяг із верхньою блакитною та нижньою жовтою смугою. Чутки про «закон від 22 березня 1918 року» на користь жовто-блакитного варіанту є вигадкою — жодних підтверджень у джерелах немає. Гетьман Скоропадський нічого не перевертав: затверджений ним військовий прапор 16 липня 1918 року також містив у крижі синьо-жовтий стяг. Такий самий варіант ухвалила й ЗУНР восени 1918-го. Тож легенда про перевертання — лише пізніша вигадка, яку підживлюють прихильники конспірологічних теорій та езотерики.
Взагалі як символ боротьби українців за незалежність, прапор в різні часи ставав предметом ворожої спекуляції і дезінформації.
– І у 1990-ті, і навіть зараз домислів вкидається чимало, – розповідає Олександр Сухомлин, доктор філософії, старший викладач кафедри історії та теорії держави і права Університету митної справи та фінансів. – Один із таких міфів стверджує, що нібито кольори нашого прапора мають суто галицьке походження, а отже, не можуть бути загальнодержавними. Це неправда, оскільки синій та жовтий кольори, як і їхнє поєднання, активно використовувалися у гербах і прапорах української козацької держави – Гетьманщини, особливо у XVIII столітті. Справді, фігура золотого лева, що піднімається на скелю і обернена вправо, на синьому тлі – це історичний герб Львова, відомий ще з часів короля Данила, і пізніше використовувався як герб Королівства Русі. А чи пам’ятаємо ми, що 1240 року тоді ще князь Данило долучив Київ до своїх володінь і став великим князем київським? Таким чином, теперішні захід і центр України в середині ХІІІ століття перебували (на жаль, дуже короткий час) в кордонах однієї держави – Галицько-Волинського князівства, що з 1253-го, з коронацією Данила, стане відомим як Королівство Русі. От і відповідь на питання наскільки загальнодержавними і історично обумовленими є кольори нашого прапора.
Особливого значення наш прапор набув після початку війни з росією і особливо після початку повномасштабного ворожого вторгнення.
– Коли Україна була окупована, вона не мала можливості мати свій прапор, його нав’язувала владна адміністрація, – вважає Кирило Дороленко, офіцер ЗСУ, історик. – Наприклад, під час совєтської окупації у нас не було свого власного прапора, він був типу а-ля Українська Совєтська Соціалістична Республіка. А люди, які вивішували синьо-жовтий прапор, отримували досить серйозні терміни, їх переслідували НКВС, МГБ, КДБ. Зараз цей прапор – символ нашої державності. Він підкреслює присутність українського духу. Під час війни з росією українські прапори у всьому світі вивішують люди, які навіть не мають жодного відношення до України. Таким чином вони висловлюють підтримку нашій країні.
День українських захисників національний прапор – символ нашої державності, незалежності та свободи. Поряд із жовто-блакитним нашим прапором на фронті популярний і червоно-чорний прапор УПА. Для багатьох бійців ці прапори стали талісманами, оберегами, з якими вони ніколи не розлучаються.
– У ЗСУ в більшості військові використовують або синьо-жовтий прапор, або прапор бригади чи прапор частини, в якій вони служать, – розповідає Кирило. – Деякі хлопці, які мали відношення до націоналістичних організацій, зберігають червоно-чорні прапори. Наприклад, наш земляк Антон Головченко, відомий у правому русі міста як «Череп», серед особистих речей мав такий прапор. Коли у травні 2022 року у Лиманському лісі Антон загинув, ми його опізнали саме по цьому прапору. Уявіть собі, в 2022 році він загинув, а тіло повернули лише у 2025-му. І коли серед речей ми побачили червоно-чорний прапор, зрозуміли: це наш побратим, який дуже багато зробив для того, щоб Дніпро був справжнім українським містом.
Повага до державних символів України, в тому числі до національного прапора, стала невід’ємною частиною патріотичного виховання молоді Дніпра.
Наприклад, юні художники зображають прапори на своїх картинах. Виставка таких чудових робіт відбулася у сквері Хільського просто неба. В іншому куточку міста для вихованців художніх шкіл Дніпра підготували майстер-клас – розмалювання гільз. До нього долучилась, зокрема, юна художниця Аліса Московцева.
– Мені дуже було цікаво спробувати власноруч помалювати на гільзі і стати частиною тих, хто допомагає нашим воїнам, – каже майстриня. – Тож я із задоволенням долучилась до майстер-класу. На своїй гільзі зобразила петриківський розпис і, звісно, додала елементи прапора України.
Важливість нестандартного підходу у виховній роботі зазначив Сергій Луденський, в.о. директора департаменту молодіжної політики, української національної та громадянської ідентичності Дніпровської міської ради.
– Державний прапор України сьогодні присутній у кожному закладі освіти, культури чи молодіжного простору — і це не просто добра традиція, а вимога закону, – каже керівник департаменту. – Але для нас він має значення набагато глибше, ніж формальність. Синьо-жовтий стяг є частиною повсякденного життя наших установ: він супроводжує уроки, спортивні старти, культурні заходи, патріотичні акції. Для дітей і молоді це не лише атрибут урочистостей — це символ їхньої причетності до країни та відчуття відповідальності за її майбутнє. Прапор об’єднує покоління, нагадує про силу єдності й формує цінності, які передаються далі.
Інтерес до історії українського прапора зростає і серед дорослих. Все частіше дніпряни хочуть відвідати тематичні екскурсії, присвячені національному символу.
– Безперечно, державний прапор України є символом нації , її історії, боротьби за незалежність та єдності, – підтверджує Ольга Стасенко, начальниця Туристично-інформаційного центру Дніпра. – Він втілює в собі такі цінності, як свобода, гідність, патріотизм і незламність духу українського народу. У Дніпрі, звісно, є об’єкти, які пов’язані з символом державного прапора, а також пам’ятки , які відображають символіку та історію міста. Про це розповідають і гіди на своїх екскурсіях, наприклад , “Козацькому роду нема переводу”. Протягом заходу учасники дізнаються не тільки історію міста, але й об’єднуються символами України та співають патріотичні пісні. Популярність таких екскурсій с кожним місяцем тільки збільшується.
Фото Валерія Кравченка та із архівів спікерів
Категорія: Війна, Влада, Новини Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра, Тема дня
Позначки: Головне, Дніпро, Новини Дніпра, Україна Росія війна
