Порожній гаманець / © Pexels

Україна може зіткнутися зі ще глибшою фінансовою кризою вже наступного року, якщо Росія продовжить активні бойові дії, а уряд не реалізує заплановані реформи, яких вимагають міжнародні донори, попереджають аналітики.

Більша частина доходів держбюджету України спрямовується на фінансування оборони держави, тоді як соціальні та гуманітарні потреби покриваються за рахунок зовнішньої фінансової допомоги. За офіційною інформацією, від початку вторгнення країна отримала вже 139 млрд дол. зовнішньої підтримки.

За словами голови Національного банку України Андрія Пишного, наразі лише третина з 65 млрд дол., необхідних на 2026-2027 роки, має підтвердження. Переговори щодо залишку тривають.

Опитування, проведене київським аналітичним центром Centre for Economic Studies серед восьми економістів, показало: 2025 року Україна потребуватиме від 39 до 58 млрд дол. зовнішніх ресурсів. Ситуація потребує термінових рішень.

«Ключове завдання для уряду зараз — знайти ще 10-15 мільярдів доларів на додаток до вже обіцяної партнерами допомоги на 2026 рік», — зазначають в аналітичній записці компанії Investment Capital Ukraine.

Продовження перемовин із донорами може ускладнитися через те, що Україна не виконала кілька ключових зобов’язань — серед них призначення суддів та інших топпосадовців.

Додаткову напруженість викликали дії президента України Володимира Зеленського, який посилив контроль над антикорупційною інфраструктурою. Згодом глава держави скоригував свою позицію та вніс до Верховної Ради новий законопроєкт, у якому пообіцяв забезпечити незалежність антикорупційних інституцій, навіть на найвищому рівні. Розгляд законопроєкту заплановано на 31 липня. Проте, за словами експертів, ситуація вже завдала певної шкоди.

«Європа навряд чи відмовиться від підтримки України, але подальша фінансова й військова допомога буде ретельніше перевірятися, що може спричинити затримки, які Україна собі дозволити не може», — каже Євгенія Слепцова з Oxford Economics.

Для того щоб отримати наступні транші довгострокових програм фінансування від Євросоюзу та МВФ, Україні слід виконати низку реформ. Серед них — доукомплектація Вищого антикорупційного суду, оновлення Агентства з розшуку та менеджменту активів та призначення керівника Бюро економічної безпеки.

Як повідомили два обізнані з ситуацією джерела видання, у першому кварталі цього року Україна не досягла кількох показників, передбачених чотирирічною програмою Ukraine Facility обсягом 50 млрд євро. У другому кварталі Київ запитав 3 млрд євро замість запланованих 4,5.

У Міністерстві економіки запевняють, що країна виконує всі зобов’язання, попри виклики, спричинені війною. Очікується надходження близько 3 млрд євро у серпні, а ще 1,45 млрд — згодом.

Крім того, діє угода з МВФ на 15,5 млрд дол., і плануються перемовини про нову кредитну програму.

17 липня відбулося оновлення складу уряду — прем’єр-міністром стала Юлія Свириденко. Це перша зміна на цій посаді за п’ять років, і вона покликана посилити економічну стабільність.

Минулого року ВВП України зріс на 2,9%, однак цьогоріч Нацбанк знизив прогноз до 2,1% — через погіршення очікувань щодо завершення війни, на що раніше натякав президент США Дональд Трамп.

«Раніше ми вважали, що 2026 рік буде легшим, але тепер очікуємо продовження війни й наступного року», — зазначає Олександра Бетлій з Інституту економічних досліджень.

Серед найвразливіших секторів — гірнича промисловість і сільське господарство. Внаслідок російських обстрілів на Донеччині Україна втратила важливі об’єкти, включно з єдиною коксохімічною шахтою біля Покровська. Крім того, пошкоджено газовидобувну інфраструктуру.

Навіть якщо цього року буде досягнуто перемир’я, Україна не зможе істотно зменшити оборонні видатки 2025-го, вважають фахівці. Тим часом Росія суттєво збільшила власні військові бюджети.

Цього року Україна витратить на оборону рекордні 2,6 трлн грн — приблизно 62 млрд дол. — що становить близько 31% ВВП.

Нагадаємо, як повідомило видання Frankfurter Allgemeine Zeitung, Єврокомісія надіслала сигнал керівництву України про те, що фінансування в межах Ukraine Facility може бути повністю зупинене, якщо надалі триватиме тиск на ключові антикорупційні інституції.

Також стало відомо, що Євросоюз тимчасово утримує 1,5 млрд євро із загального фонду у 4,5 млрд євро, призначеного для України. Усе через те, що Києву слід досягти певних стандартів належного врядування.

Своєю чергою Свириденко назвала «повністю контрольованою» ситуацію із зовнішнім фінансуванням України. За її словами, цього року у межах Ukraine Facility передбачена допомога у 12,5 млрд євро. За словами прем’єрки, для отримання цих грошей держава виконала 14 із 16-ти індикаторів, спрямованих на реформування тієї чи іншої галузі. Ще два індикатори перебувають на фінальній стадії виконання.