Зовсім нещодавно російський наступ у Донецькій області розвивався такими темпами, що її втрата здавалася цілком реальною. Однак поступово ЗСУ вирівняли ситуацію і зірвали плани кремля щодо «обміну територіями».
Про це «ФАКТАМ» розповів військовий експерт Дмитро Снєгирьов, за словами якого швидкість просування російської армії в Україні суттєво знизилася — за останній тиждень війська рф захопили всього 75,7 кв. км, що є найменшим показником за все літо. Для порівняння: за попередні літні тижні російські сили зазвичай займали від 92 до 225 кв. км.
Зокрема, просування здійснювалося:
1. Покровський напрямок: основне просування противника — близько 32 кв. км, однак ЗСУ провели низку успішних контратак у районі Добропілля і повернули близько 12 кв. км;
2. Сватівський напрямок: росіяни просунулися ще на 20 кв. км, зокрема, взяли село Зелений Гай Харківської області. Примітно, що окупанти повідомляли про його захоплення ще у липні, але відео з російською ганчіркою в цьому населеному пункті було оприлюднено лише нещодавно. Втім, Сили оборони повернули Зелений Гай під контроль України;
3. Дніпропетровська область — Генеральний штаб підтверджує, що українські військові ведуть бої в районі сіл Запорізьке та Новогеоргіївка Дніпропетровської області, але запевняють, що ці населені пункти ще не окуповані. Інформація про окупацію росіянами обох цих населених пунктів не відповідає дійсності.
За словами голови Головного управління розвідки МО України Кирила Буданова, по контурах області, як мінімум з південно-східного напрямку, дійсно існує загроза і тривають запеклі бої.
«Однак, якщо говорити про небезпеку для обласного центру — міста Дніпра, то її не існує. Єдине, що загрожує місцевим жителям — ракетно-дронові удари країни-агресора», — зазначив він.
- Противник буде намагатися вирішити два ключові завдання. По-перше, встановити контроль над тими частинами Донецької області, які залишаються під контролем ЗСУ, а також розширити фронт, зокрема, в напрямку Дніпропетровської області, — прогнозує найближчі плани ворога Дмитро Снєгирьов.
Крім того, головною метою наступу є захоплення таких важливих населених пунктів, як Покровськ, Костянтинівка, а також Сіверськ. Особливу увагу ворог приділяє спробі взяти Костянтинівку протягом літнього періоду.
Ситуація на Костянтинівському напрямку залишається складною через те, що російські війська контролюють панівні висоти в районі Торецького і Часового Яру. Фактично місто, і не тільки місто, оперативні тили перебувають під фланговими обстрілами. Тобто вони володіють можливістю впливу на логістику, причому навіть з використанням ствольної артилерії.
Складною залишається ситуація і в районі Торецького.
Також зверніть увагу і на активізацію дій росіян в районі Лиману. Цей напрямок не надто представлений в інформаційному полі, проте у військовому плані має значення.
Ще один напрямок активізації дій окупантів — район Дворічної в Харківській області. Там спостерігається розширення зони присутності противника з потенційною загрозою подальшого просування вздовж Осколу в бік Слов’янсько-Краматорської агломерації.
Російські війська діють одразу на кількох напрямках, проте їхня головна мета — вийти на Костянтинівку з загрозою подальшого прориву — Дружківка, на Слов’янськ.
Водночас за словами експерта, перспектива захоплення міста для рф не очевидна: Костянтинівка — велике промислове місто, набагато більше, ніж навіть Бахмут, тим більше Часів Яр. І історична перспектива його захоплення окупантами досить туманна.
- Росіяни чудово розуміють, що «пухнастий звір» підкрався не те, що неочікувано, а досить очікувано. Вони розуміють, що Слов’янсько-Краматорська агломерація — це чотири великих промислових міста. Бахмут для них коштував 100 000 особового складу. Аналогічна ситуація була і під час боїв за Курахове. Там втрати окупантів склали, за різними оцінками, до 30 тисяч особового складу. З урахуванням цих величезних втрат і неможливості їх компенсації зараз рф робить все можливе, щоб мінімізувати подібний негативний сценарій в цьому напрямку — невдало. За даними ГУР МОУ, тільки на Покровському напрямку щодобові втрати окупантів — до 500 особового складу. Це санітарні та безповоротні втрати, — говорить Дмитро Снєгирьов про проблеми, які чекають на ворога.
Втім, як підкреслює експерт, навіть втрата Костянтинівки не створить критичної ситуації в Донецькій області, оскільки місто розташоване в низині, а Слов’янськ — на панівних висотах, що полегшує його захист.
Одним із ключових чинників, що зупинили російський наступ, експерт називає успішні дії Сил оборони України. Саме вони не дозволили реалізувати політичну складову російського наступу — створення буферних зон в глибину просування до 20 км, причому як на території Харківської, Сумської області, а також і аналогічні плани щодо Дніпропетровської області. Те ж на Запорізькому напрямку, де вдалося значною мірою стабілізувати ситуацію після низки спроб росіян поліпшити тактичне становище в районі Малої Токмачки із загрозою виходу на Оріхове. Ці сценарії були прораховані Генштабом ЗСУ.
Також експерт підкреслив особливо важливе значення Покровська для рф як місця максимальної концентрації корисних копалин: село Шевченко — це літій, у районі — найбільші в Європі поклади коксівного вугілля, яким забезпечували українську металургію. Взяття під контроль шахтоуправління «Покровське» російськими окупантами знизить випуск готової продукції металургійних заводів у Запорізькій та Дніпропетровській областях. За оцінками фахівців, виробництво продукції може зменшитися з 7,5 до 2,5 мільйона тонн, а це ненадходження до бюджету і соціальна напруга на контрольованих ЗСУ територіях, тому що металургійні заводи — це робочі місця для десятків тисяч українців.
Після окупації Шевченка і Котлино, росія використала тиск на Покровськ, щоб реалізувати не стільки військову, скільки політичну мету — продемонструвати США здатність саме військовим шляхом вийти до адмінкордону Дніпропетровщини.
- Водночас, не варто відкидати і політичний фактор уповільнення російського наступу — його визнають навіть самі представники країни-окупанта. Примітно, що в кремлі політичний тиск адміністрації Трампа розглядають виключно як повторення попередніх сценаріїв. Але саме завдяки успішним діям Сил оборони України, в поєднанні з міжнародним фактором, вдалося зірвати плани російського командування щодо так званого «обміну територіями» і фактичного ультиматуму українському політичному керівництву. І загрози подальшого просування в глиб промислових районів Донецької області, — підкреслює експерт.
Ситуація на фронті останніх тижнів створила нові умови для міжнародного переговорного процесу щодо завершення війни в Україні, вважає Дмитро Снєгирьов, і цей фактор дозволяє вже на міжнародній арені просувати власне бачення закінчення війни. Якщо бути точним, по лінії бойового зіткнення, а не як хотіли росіяни — повний контроль над територіями Донецької області, що є основним висновком цих подій останніх двох тижнів.
Як раніше повідомлялося, контрнаступальні дії корпусу ЗСУ «Азов» зірвали наступ окупантів на Донбасі.
