На початку травня Україна та США підписали угоду про створення американсько-українського Інвестиційного фонду відбудови. Сторони будуть вкладати кошти у спільні проекти в Україні, в тому числі і з видобутку критичних мінералів.
На якому етапі на сьогодні перебуває запуск фонду, коли слід очікувати перших проектів та які перепони стоять на шляху західного капіталу в українські надра – у матеріалі РБК-Україна.
Важливі кроки для запуску роботи фонду плануються у вересні цього року. У наступному місяці має відбутися перше засідання інвестиційної ради фонду, повідомив 18 серпня міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев.
Під час засідання цієї ради будуть оголошені технічні рішення про запуск фонду.
"Є домовленості зі США про наповнення фонду з їх і нашої сторони першими грошима. Зараз ми напрацьовуємо перелік інвестиційних проектів, в які фонд може інвестувати", - прокоментував міністр.
Він додав, що у вересні в Україну прибуде делегація від уряду США для відвідання різних локацій у нашій країні та оцінки проектів, в які можуть бути інвестовані кошти фонду.
"Ми сподіваємося, що цього року вже буде зрозуміло про перші інвестиції Фонду зі США", - додав Олексій Соболев.
Фото: Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев розповідає про етапність запуску інвестиційного фонду (Віталій Носач. РБК-Україна)
Говорячи про інвестиційні умови, які необхідно створити для успішної реалізації великих проектів, міністр сказав, що в парламенті на сьогодні є кілька законопроектів для стимулювання великих інвестицій, також є програма для розвитку геологорозвідки.
Коли фонд почне інвестувати у проекти із видобутку корисних копалин, в тому числі критичних, які так цікавлять США, він стикнеться з рядом проблем. Наприклад, інвесторам потрібно буде виділяти кошти на проведення додаткової геологорозвідки, адже багато матеріалів, отриманих ще у радянські часи, або не збереглися або оформлені у паперовій документації.
"Будь-яке родовище треба буде добурювати, щоб отримати достатню кількість проб і в подальшому правильно оцінити рівень запасів відповідно до міжнародних стандартів", - сказав РБК-Україна начальник Управління податкового адміністрування ресурсних, рентних та місцевих податків з юридичних осіб Державної податкової служби Олександр Шумський.
Співрозмовник РБК-Україна, який спеціалізується на питання оподаткування та діяльності в сфері надрокористування, додав, що західному інвестору треба буде підготувати так зване "банківське техніко-економічне обгрунтування" (англ. feasibility study), яке буде оцінене в подальшому власниками капіталу, комісією з цінних паперів США, тобто західним фінансовим ринком.
Фото: Інвестори у видобуток корисних копалин мають підготувати проект, який буде сприйнятий фондовим ринком США (Getty Images)
В цьому документі має міститися достовірна інформація про геологічні запаси, технічну можливість їх вилучення, економічну доцільність та екологічність цього процесу.
"У нас нічого немає, у нас є паперова інформація і все. Треба буде брати нові проби, везти зразки у сертифіковані лабораторії, щоб потім отримати від них інформацію, яку буде визнавати західний ринок капіталу", - сказав Шумський.
Українським державним органам необхідно зосередити увагу на тому, щоб створити компаніям-надрокористувачам всі умови, щоб вони могли провести підготувати такої документації для розробки певного родовища. Тривалість лище такої підготовчої стадії, оцінюється в 5 і більше років.
"Банківське техніко-економічне обгрунтування за 5 років – це реалістичний термін для інвестора. Саме на підготовці декількох реальних проектів, таких техніко-економічних обґрунтувань і має бути зосереджена вся робота. Це основна задача і реальна перспектива на найближчі роки", - додав спікер.
Отримавши такий маркетингово-гірничий проект, інвестора зможе розпочати пошук фінансового партнера, який надасть капітал для промислової розробки родовища, будівництва кар'єру, збагачувального комбінату.
Фото: В інвестиційному проекті має бути прорахована економічна доцільність будівнитцва кар'єру та збагачувального комбінату (Getty Images)
Ще однією проблемою в Україні є висока вартість електроенергії для промислових підприємств. Цей фактор, вважає Шумський, значно знижує інвестиційну привабливість будівництва переробних потужностей (гідрометалургійного заводу), що послаблює перспективи України постачати на світовий ринок не лише сировину (концентрат руд), але й продукцію з більшою доданою вартістю.
Механізм угод про розподіл продукції, який передбачає передачу інвестором державі частини видобутого матеріалу або грошей, має бути суттєво доопрацьований. "В таких угодах мають бути наступні вимоги до інвестора: проведення мінімальних робіт для підготовки маркетингового гірничого проекту, тобто документів для отримання західного фінансування в проект", - сказав Шумський, додавши, що інші вимоги включати в такі договори не варто.
Нагадаймо, 1 травня міністр фінансів США Скотт Бессент та міністр економіки Юлія Свириденко підписали "Угоду про надра". Згідно цієї угоди був створений інвестиційний фонд. Фонд буде інвестувати кошти у видобуток корисних копалин та інфраструктурні проекти у нашій країні. Він буде управлятися представника США та України на паритетних засадах. Обидві сторони будуть робити внески коштів у цей фонд, який може інвестувати у видобуток рідкоземельних металів, енергоресурсів (нафти, газу, уранових руд), інфраструктурні проекти.
На початку серпня Свириденко повідомила, що фонд має запустити перші три проекти протягом півторароку. Також вона обговорила з американською стороною можливість інвестицій фонду у оборонно-промисловий комплекс.
В інтерв'ю РБК-Україна "Україна сама не зробить F-35, але у нас є сировина для Заходу" засновник та керівник титановидобувної компанії Velta Holding Андрій Бродський сказав, що вартість електроенергії в Україні є значно вищою, ніж, наприклад, для промислового підприємства в США. Він додав, що на сьогодні в Україні є лише два готових банківських техніко-економічних обгрунтування у сфері видобутку критичної сиворини, тобто є значний дефіцит готових проектів для залучення в них капіталу.
