Оскільки росія посилює атаки, не звертаючи уваги на погрози Трампа, Київ шукає нові способи дати відсіч. Україна продемонструвала, що її передові безпілотники можуть знищувати цілі глибоко всередині російської території, на відстані понад 1000 км від українського кордону. І вона вже виробляє та використовує сімейство ракетних систем під назвою «Нептун», «Паляниця», «Пекло» та «Рута». За даними Києва, виробництво зросло у вісім разів між 2023 і 2024 роками, і на цей рік заплановано ще більше зростання. Зеленський заявив, що Україна має намір виробити 3000 крилатих ракет та ракет для безпілотників у 2025 році, пише видання The Independent.
Крилата ракета Р-360 «Нептун», пустивша на дно російський флагман «Москва», зі 150-кілограмовою бойовою частиною була модифікована, за словами Зеленського, для покращення дальності польоту. Однак «Нептуни» та інші українські ракети мають вибухове корисне навантаження, яке становить лише частину — іноді десяту частину — від того, що несуть російські ракети.
Українські інженери зосереджені на ракетах великої дальності, здатних завдати росії такого ж болю, який вона щодня завдає українцям. Одна з них називається «Барс», про яку вперше публічно згадав на українській виставці зброї у квітні минулого року міністр стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін.
Мізерна інформація, що з'явилася, свідчить про те, що це гібрид між далекобійними безпілотниками та крилатими ракетами з турбореактивним двигуном, що забезпечує йому велику швидкість та дальність польоту 700−800 км з боєголовкою 50−100 кг вибухівки. Але невідомо, чи є «Барс» тими ракетами, на які Україна покладає свої надії. Корисне навантаження всього 100 кг дає йому набагато слабшу ударну силу, ніж у російських ракет, які часто оснащені боєголовками вагою в одну тонну.
Зеленський минулого року натякнув на успішне випробування двигуна для балістичної ракети. Військові експерти припускають, що це нащадок оперативно-тактичної ракетної системи «Сапсан», також відомої як «Грім» та «Грім-2», яка була задумана на початку 2000-х років, але не була реалізована через проблеми з фінансуванням та браку політичної волі. Її було відроджено після вторгнення росії у Крим та на Донбас у 2014 році.
Джерело, яка не побажало називати своє ім'я та працює в оборонній промисловості, розповіло The Independent, що інформація про розробку ракет, ймовірно, є найсуворішою таємницею України. Інсайдер сказав: «Усім, навіть високопосадовцям, заборонено говорити на цю тему. Якщо ви це зробите, вас, ймовірно, заарештують. Єдина людина, якій дозволено щось розкривати, — це президент Зеленський».
Міністр стратегічних промислових галузей Сметанін очолює зусилля щодо збільшення виробничих потужностей країни зброї. Радник міністерства Юрій Сак сказав, що Україна почула тривожні дзвіночки після того, як США вперше припинили підтримку восени та взимку 2023−2024 років:
«Ми усвідомили, що нам потрібно почати рухатися до самодостатності, і в результаті нашому міністерству було доручено практично реанімувати оборонну промисловість України. Ми почали розробляти плани на випадок надзвичайних ситуацій, які зараз у нас є. Незважаючи на війну, незважаючи на ракетні атаки, незважаючи на сотні безпілотників Shahed, які запускаються проти України майже щоночі, нам вдалося збільшити виробництво нашої оборонної промисловості в 35 разів за останні три роки».
Російські запаси зброї та боєприпасів, а також високі можливості виробництва зброї всіх видів означали, що вона спочатку значно перевершувала Україну в озброєнні, але зброя, що постачається із Заходу, допомогла різко зрівняти шанси.
Сак зазначив, що з моменту першого вторгнення росії у 2014 році кількість компаній, пов'язаних зі зброєю, в Україні різко зросла приблизно до 100 державних підприємств оборонної промисловості та майже 700 приватних компаній.
За його словами, з виробництва однієї гаубиці на місяць у 2022 році Україна зараз постачає 15 щомісяця.
«Ми також виробляємо всередині країни повний спектр безпілотних і роботизованих систем, наземних безпілотників, морських безпілотників, повітряних безпілотників, включаючи розвідувальні безпілотники та бомбардувальники, а також безпілотники з дальністю польоту до 2000 км, — сказав Сак. — Вони дуже успішно атакують російську військову техніку, їхні нафтопереробні заводи та склади, оскільки весь прибуток від торгівлі нафтою йде на фінансування їхньої діяльності».
Але росіяни знають, що Україна вкладає величезні ресурси у виробництво власних ракет та іншої зброї, і намагаються знищити місця, де ці об'єкти розробляються або виробляються.
Юрій Сак сказав: «Ми намагаємося бути якомога тихішими щодо розташування нашої оборонної промисловості. Де це можливо, ми відновили роботу існуючих об'єктів, які простоювали протягом останніх 20 з гаком років, а в інших випадках ми будуємо нові об'єкти. Все це тримається в таємниці, оскільки росіяни націлені на наші підприємства оборонної промисловості».
Журналіст видання The Independent відвідав один такий об'єкт на заході України за умови, що не будуть опубліковані жодні деталі, які дозволили б визначити його місцеперебування.
Захований у розлогій, дещо занедбаній промисловій зоні радянської епохи, об'єкт виробляє бронетранспортери БТР-4Е «Буцефал». Восьмиколісний український проєкт був запущений у виробництво у 2012 році. До 2022 року його виробляли на великому заводі у східноукраїнському місті Харків, яке росія обстрілювала на початку повномасштабної війни.
Окрім 300 працівників заводу, інспектори, що працюють на Міністерство оборони України, ретельно перевіряють кожен вироблений там компонент. Приховані об'єкти захищені засобами протиповітряної оборони для протидії російським ракетам та безпілотникам.
Такі секретні місця виробництва зброї невтомно шукають російські шпигуни та інформатори на місцях, а також за допомогою супутникового спостереження.
Раніше повідомлялося, що в Україні активно розробляє власний варіант коригованої авіаційної бомби (КАБ).
