На початку цього року мирні переговори між росією та Україною зайшли в глухий кут, деякі стверджували, що Україна вступила в переговори «без жодних карт». Відтоді вона зміцнила свої позиції, розпочавши серію успішних ударів дронами по російських нафтопереробних заводах, що підірвало одне з найважливіших джерел доходів росії. Водночас рф вкладає все більше ресурсів у свої літні наступальні операції та стратегічні удари дронами, досягаючи при цьому мінімальних результатів. Таке поєднання створює фінансово несприятливу ситуацію для росіян і надає Україні вкрай необхідні важелі впливу для наступного раунду мирних переговорів, пише Forbes.
Протягом серпня було атаковано понад десять нафтопереробних заводів, що призвело до зупинки близько 17 відсотків російських нафтопереробних потужностей, або приблизно 1,1 мільйона барелів на день. Повторні удари по Рязанському та Новокуйбишевському нафтопереробним заводам вивели з ладу кілька ключових дистиляційних установок. Тим часом Волгоградський завод був змушений призупинити переробку нафти після нещодавнього удару. Інші нафтопереробні заводи по всій країні також стали цілями. Ці атаки тривали у вересні, постраждали додаткові об'єкти, і багато з них були атаковані неодноразово.
Здатність України вражати цілі глибокого розташування у росії зумовлена досягненнями її індустрії безпілотників. Українські інженери модернізували платформи, щоб вони мали дальність польоту понад 2000 км, несучи при цьому значне корисне навантаження. Ці безпілотники також містять недорогі чіпи штучного інтелекту для розпізнавання цілей та наведення в терміналі, що дозволяє їм працювати в умовах перешкод та точно вражати цілі. Досі українські інженери випереджали російські технології боротьби з безпілотниками, і при збереженні цієї переваги Україна буде здатна вражати цілі глибоко в росії в найближчому майбутньому.
Ці удари по російських об'єктах мають прямий вплив на економіку країни. Вони спричинили дефіцит палива, що призвело до рекордно високого рівня цін на бензин і спонукало москву обмежити експорт, щоб стабілізувати свій внутрішній ринок. Через зменшення кількості палива, доступного для експорту, доходи ворога від нафти скорочуються, обмежуючи кошти, доступні для військових операцій. Цей ефект посилюється нестабільністю поставок російської нафти, що спонукає міжнародних клієнтів звертатися до інших джерел і ще більше послаблює російську економіку. Фінансові ресурси, які б мали підтримувати військові підприємства, тепер мають бути спрямовані на ремонт і захист нафтопереробних заводів. Хоча росія має велику економіку, шкода, завдана її енергетичному сектору, становить значне навантаження.
Щоб подолати українську оборону, росія розширила розмір своїх загороджувальних споруд та модернізувала безпілотники «Шахед», покращивши навігацію та керування. Це збільшило вартість кожної атаки та створило більше навантаження на вже й так обмежений оборонний бюджет. Однак ці зусилля не увінчалися успіхом, оскільки багато безпілотників досі відволікаються українськими електронними перешкодами або знищуються зростаючим арсеналом безпілотників-перехоплювачів. Тим часом ключові об'єкти залишаються захищеними багатошаровими системами протиповітряної оборони та спеціалізованими групами, що займаються нейтралізацією вхідних загроз.
Зростаючі витрати москви на людські ресурси, обладнання та високоточну зброю принесли лише обмежені вигоди, тоді як українські удари по нафтових об'єктах та іншій критичній інфраструктурі зменшили доходи росії. Ця ситуація, ймовірно, змусить російських лідерів повернутися за стіл переговорів через зростання внутрішнього невдоволення в поєднанні з міжнародним тиском, висловлюють обережний оптимізм автори статті.
Тим часом українська розвідка знищила у Криму два російські літаки-амфібії, а ЗСУ рознесли склад росіян з тисячами мін, снарядів та БпЛА на Донбасі.
