Володимирський собор був переповнений сьогодні вранці. Сюди прийшли з великими оберемками квітів попрощатись із киянином, який з юності відстоював незалежність України — Євгеном «Остапом» Остапенком.

Євген навчався у 33 ліцеї міста Києва (у Голосіївському районі). Педагоги на учні згадують випускника і його бойовий шлях:

«З глибоким сумом сповіщаємо, що загинув випускник нашого ліцею Євген Остапенко, який закінчив наш заклад у 2012 році.

З 2014 року він став на захист України у складі батальйону «Айдар». За роки служби Женя став досвідченим воїном, який віддано і мужньо боронив свою державу.

Йому було лише 30 років… Але в нашій пам’яті він назавжди залишиться молодим, сильним, світлим. Колектив ліцею висловлює щирі співчуття рідним і близьким.

Пам’ятаємо. Сумуємо. Вшановуємо».

Під час прощання журналістка «Вечірнього Києва» розговорилась з одним з випускників ліцею, який навчався у паралельному класі та добре знав Євгена Остапенка. Мирослав прийшов з букетом троянд і розповів:

«Ми з ним близько дружили у школі. Ця новина мене вразила і я не міг не прийти. Женя завжди висвітлював Україну, як щось дуже, дуже рідне і тому він не міг не піти на війну, щоб захищати Україну. Попри все він був позитивним. Дуже любив свою маму і багато читав. Женя був інтелектуалом».

На прощанні із захисником-киянином була сила людей. Всі вони вражені загибеллю молодого, сильного і сповненого життєвих сил українця.

Плакали й молились військові, побратими, знайомі. Говорити та ділитись спогадами їм було надзвичайно важко.

Євген Остапенко був військовим 423 Окремого батальйону безпілотних систем «Скіфські Грифони». У підрозділі написали в фейсбук про «Остапа» та поширили фото і відео в пам’ять про побратима.

«Женя почав свій шлях ще на Майдані, коли збігав з пар.

Вже будучи таким юним розумів як важливо боротися за державу.

У свої 19 років Женя зібрав рюкзак, сказав батькам що пішов гуляти. Пізніше вже подзвонив з ІЛ-76 і сказав що летить в Маріуполь.

Будучи добровольцем боронив Піски, Маріуполь, Щастя, Донецький Аеропорт, був поранений під Металістом.

З початку повномасштабного вторгнення брав участь у деокупації Харківщини, обороні Херсону, Вовчанська, на Запоріжжі та Донеччині.

Мріяв стати психологом і допомагати «таким же «попаянним» військовим як і я»» — пише кохана Євгена.

Євгеній Остапенко був вболівальником «Динамо Київ» і у WBC Ультрас Динамо написали про Захисника:

«Це велика втрата для біло-синьої родини та всієї України. Наші співчуття родичам і близьким героя, його подвиг вічно житиме в пам’яті нашої нації».

Поховали військового Євгена «Остапа» Остапенка на Національному військовому меморіальному кладовищі.

Раніше «Вечірній Київ» писав «Честь героїні: у Києві попрощались із загиблою на фронті Катериною „Мяу“ Троян».

Ольга СКОТНІКОВА, Анна БІЛОУС, «Вечірній Київ»