Сьогодні чимало українських футболістів представлені у закордонних чемпіонатах. Дехто виступає у топлігах, дехто – у лігах, трохи нижчих за статусом. Хтось постійно на слуху, а хтось тільки бореться за визнання.
Одним з тих, хто вже доволі давно грає за межами України, є Микола Кухаревич. Вихованець луцького футболу розпочинав свій шлях у дорослому футболі у львівському "Русі", а потім пробував себе у Франції, Бельгії, Шотландії і навіть Англії. Нині Кухаревич представляє словацький "Слован" і робить це доволі успішно.
Початок поточного сезону ознаменувався для Миколи цілком вдалим перформансом: в дванадцяти матчах за "Слован" у всіх турнірах він забив сім голів. Зокрема, зробив це і в останньому на даний момент календарному матчі проти "Жиліни". В ексклюзивному інтерв'ю для UA-Футбол Микола розповів про своє становище в клубі, про конкуренцію, про результативність, про Лігу конференцій, поміркував про рівень футболу в Україні та Словаччині, а також розповів про свою мрію зіграти за збірну України.
- У "Словані" в лінії атаки грають місцеві авторитети: Роберт Мак – легенда словацького футболу, Давід Стрелец – один з найбільших молодих талантів, Андраж Шпорар – природжений бомбардир. В таких умовах ви відчуваєте тиск, чи, навпаки, вам легше, бо перебуваєте у тіні і від вас менше очікувань?
- Насправді, у багатьох командах, де я був, завжди були хороші гравці попереду. Неважливо – молодші чи старші. Завжди є хороша конкуренція, потрібно з цим справлятися, доводити, що саме ти повинен грати. Я це і стараюся робити. Дуже добре, що такі гравці є, бо вони дуже доречно підказують як на полі, так і в роздягальні, допомагають як команді, так і мені персонально. Це великий плюс для мене, адже я можу перейняти від них цінні поради, досвід.
- Ви дуже добре розпочали сезон. За статистикою ви найкращий гравець-іноземець у "Словані" на початку цього сезону. З таким бекграундом ви думали про збірну України? Як вважаєте, чи могли б ви допомогти команді у вересневих матчах проти Франції та Азербайджану, які не дуже вдало склалися для України?
- Я не можу сказати – допоміг би чи ні. Ніхто не знає, як склалося б, якби я там був. Але, звичайно ж, кожен український гравець, який грає в Україні чи за кордоном, гадаю, хоче грати за свою збірну. Я прагну цього. Це моя мрія, до якої я йду і буду робити все можливе, аби цього досягти.
- Де ви бачите себе через два-три роки? Яка ваша спортивна мрія?
- Я стараюся далеко на майбутнє не загадувати. У мене великі амбіції, я дуже важко над ними працюю кожного дня, але водночас далеко не заглядаю – стараюся йти від року до року, від сезону до сезону. Зараз я тут, у "Словані", і хочу постаратися досягти тут максимального результату і для себе, і для команди. А далі буде видно.
- Ви можете порівняти рівень словацького чемпіонату з українським?
- Мені насправді дуже важко порівнювати, бо в Україні я грав чотири роки тому. Тоді була інша ліга, та й я був молодий. Тож мені важко порівнювати. Думаю, зараз український чемпіонат дуже сильно змінився порівняно з тим, який був чотири роки тому. Тоді, думаю, чемпіонат був сильнішим. Думаю, словацька ліга зараз точно не слабша, а напевно навіть сильніша за українську. Про що свідчить і рейтинг Таблиці коефіцієнтів.
- "Слован" цього сезону гратиме в основному етапі Ліги конференцій, як і "Динамо" з "Шахтарем". Ви б хотіли з ними зустрітися у плей-оф?
- Звичайно. Звичайно, було б цікаво зустрітися з ними, подивитися, порівняти рівні команд. Але як складуться турнірні шляхи – це не зовсім від нас залежить. Від нас залежить те, як ми будемо грати – і ми постараємося показати добру гру й досягти вдалого результату. Хочемо пройти в турнірі якомога далі незалежно від того, хто буде в суперниках – "Шахтар", "Динамо" чи хтось інший.
- Як трапилося, що ви опинилися у "Словані" – у доволі географічно далекій лізі від тих, де ви були раніше?
- Так, я раніше був у Британії, мені там все подобалося. Але ще раніше до мене був інтерес з боку "Слована" і так склалися обставини, що мені випала нагода сюди перейти. Клуб реально був зацікавлений у моїх послугах, хотів мене, а я, своєю чергою, хотів бути там, де на мене на сто відсотків розраховують. До того ж я хотів нарешті спробувати себе у команді, яка грає в єврокубках.
