Збірна України прогнозовано поступилася Франції (0:2). Так, ми створили кілька напівмоментів, та цього малувато, щоб на щось серйозне претендувати. У паралельній зустрічі також переміг фаворит — Ісландія розігналася у другому таймі та зафіксувала 5:0 на власну користь.
Усі розуміють, що Азербайджан є не тим конкурентом, якого варто боятися. Обійдемося без реверансів — “синьо-жовті” повинні приїхати до Баку та забрати своє.
Азербайджан — це історія про суцільні страждання. Безумовно, за час існування Радянського Союзу були футболісти, варті уваги, але це ніяким чином не стосується самостійного функціонування команди. Алекпер Мамедов, котрий здобув низку трофеїв на балансі московського “Динамо”, захищав інтереси СРСР (та і те — в лічених випадках); це ж можна застосувати щодо Тофика Бахрамова, найбільш відомого суддівством у фіналі чемпіонату світу 1966 року.
З розвалом червоної імперії збірна так і не знайшла ресурсів, щоб показати бодай якісь притомні результати. Не подолана жодна кваліфікація, — ні ЧС, ні ЧЄ, — а рекордним досягненням є четвертий рядок у відбірковому циклі Мундіалю в Бразилії. 9 пунктів, позаду залишилися Північна Ірландія та Люксембург — ось і все.
З появою Ліги націй Азербайджан спромігся піднятися до Дивізіону С — у 2018-му-2019-му роках випередив Фарерські острови та Мальту. Впродовж кількох кампаній примудрився утриматися на плаву, — то обійшов Кіпр, то Словаччину і Білорусь, але у 2024-му зрештою злетів на найнищий щабель. Швеція, Словаччина та Естонія влаштували справжній розніс, тож колектив обмежився одним пунктом.
Ми провели два “товарняки” й обидва вони датуються 2006-м. У лютому “синьо-жовті” навідалися до Баку та встановили на табло 0:0 — так і не вигадали, як розпечатати ворота Фархада Валієва.
Другий поєдинок відбувся у середині серпня. Наголосимо, що все пройшло дуже драйвово — це був перший матч після памʼятного виступу на Мундіалі в Німеччині, публіка та гравці прямо таки випромінювали позитив, тож від Азербайджану не залишилося навіть мокрого місця (6:0). Воронін, Назаренко, Ротань, Гусєв, Воробей та Бєлік — кожен порадував “автографом” гостей на стадіоні імені Валерія Лобановського.
Одразу скажемо, що Азербайджану не звикати до практики з іноземними фахівцями. Карлос Альберто Торрес був легендарним фулбеком у 70-х, Берті Фогтс тріумфував на Євро-1996, Роберт Просинечки сяяв у девʼяностих, та все ще шукає себе на тренерській ниві, а в червні 2024-го підʼїхав Фернанду Сантуш.
Збірна мала досвід з великими особистостями, та це все одно не принесло жодного зиску. От взяти Сантуша — чоловік добився результатів на батьківщині, продуктивно закріпився у Греції (настільки, що в 2010-му був визнаний найкращим за останнє десятиліття — і це за наявності кандидатури Отто Рехагеля), із Португалією взяв чемпіонат Європи, чим нарешті ощасливив Кріштіану Роналду. Що на чолі Азербайджану? Одинадцять поєдинків, дві нічиї та девʼять поразок, 4 забитих й 29 пропущених — хіба не суцільний жах?
Багато хто переконаний: 70-річний менеджер себе вичерпав. Безперечно, Фернанду написав вдосталь памʼятних сторінок — зібрав колекцію нагород з “Порту”, гарантував національне золото афінському АЕКу, виграв Лігу націй у 2019-му. На це ніхто не посягне, проте треба й змиритися з тим, що коуч втратив хватку: яскравим прикладом послужить період в Польщі, де португалець не розібрався у ситуації із затяжним конфліктом Роберта Левандовського між роздягальнею, виглядав розгублено та був звільнений через девʼять місяців.
Щось схоже трапилося і в “Бешикташі” — Сантуш опинився у атмосфері з давніми підкилимними інтригами, тож протримався на посту з січня по квітень 2024-го. А коли стало очевидно, що немає сенсу мучитися, та і не завадило б заробити, то і до душі припав варіант з Азербайджаном.
Зважаючи на чергове фіаско, допущене з Ісландією, прямо зараз несуться новини про те, що у федерації, схоже, терпіння ось-ось лусне — вже не просто ходять чутки, а задаються відверті питання про звільнення. Сантуш не горить бажанням самостійно подавати у відставку, й було б непогано, аби саме ми нарешті вибили із під нього давно розхитаний стілець.
Багато хто думає, що нещодавній успіх “Кайрата” слід перекладати й на збірну. Зʼвязок є, адже частина футболістів дійсно представляє кольори “скакунів”, але він не настільки міцний, як здається. Все ж клуб покладається на легіонерів, які роками там роблять погоду, тож і азербайджанців, реально причетних до сенсаційного потрапляння в ЛЧ, можна порахувати на пальцях.
Чи є хтось із серйозних команд? Ну, якщо “Кайзерслаутерн” із Другої Бундесліги — це топ, тоді окʼей. Центральний нападник Махір Емрелі пробував зарекомендувати себе в “Легії”, загребському “Динамо”, “Коньяспорі” та “Нюрнберзі”, он влітку приєднався до “червоних дияволів”, але не сказати, що скрізь був на висоті, а зараз взагалі в процесі адаптації.
Ще із “закордонників” виокремимо Озана Кекчу — 27-річний лівий вінґер народився у нідерландському Гарлемі, пробрався через сито кількох молодіжок, проте на рівні Ередивізі дебютував лише в цьому сезоні. Після Туреччини та Фінляндії контракт запропонував “Волендам” — поки виконавець встиг зіграти 4 зустрічі й вразив ворота “Геренвена”, чим врятував нічию (1:1).
Більшість хлопців — із місцевого чемпіонату, дехто — із екзотики, типу Південної Кореї. Оперуючи порталом Transfermarkt, назвемо пʼятірку найдорожчих — це Ренат Дадашов (900 тис євро), вищезгаданий Емрелі (1 млн євро), Елвін Джафаркулієв (1,2 млн євро), Торал Байрамов (1,5 млн євро) та Наріман Ахундзаде (2 млн євро). Всього обойма оцінюється у 18 мільйонів євро, втім, мабуть, уже годі мірятися цим критерієм — он “Пафос”, значно дешевший, ніж “Динамо”, повністю дискредитував киян у ЛЧ.
Нам конче необхідно розібратися з підопічними Фернанду Сантуша. І тут абсолютно не релевантні виправдання про переїзди-перельоти, а також спеку в Баку — як не крути, нам добиратися з Польщі, а Азербайджану — аж із самісінької Ісландії.
Востаннє суперник тріумфував у офіційному матчі ще в середині листопада 2023-го, сьогодні теж немає жодних підстав вірити у те, що щось зміниться (а з якого б дива?). Якщо ми оступимося, — та бодай обмежимося нічиєю, — то нащо тоді битися за путівку до чемпіонату світу?
Фото - Getty Images/Global Images Ukraine
