Ще після першого матчу з “Ільвесом” (6:0) стало очевидно, що “Шахтар” може собі дозволити поглядати в бік “Бешикташа”. Як не крути, а відповідь з фіннами перетворилася на формальність — це як мали грати донеччани, щоб пропустити бодай один мʼяч?
І от перед Арда Тураном стоїть чергове завдання. “Чорно-білі” володіють репутацією на загальноєвропейській арені, є глибока історія, трофеї — словом, бекґраунд, якому не гріх позаздрити. Пропонуємо розібратися в деталях.
“Бешикташ” є одним із найпопулярніших та найсильніших клубів Туреччини. Здобув низку цінних трофеїв, є 16-разовим чемпіоном, взяв 11 кубків та 10 Суперкубків країни. Це не найкращий, та все ж вражаючий показник, що дозволяє мірятися мускулами з “Галатасараєм” й “Фенербахче”. Хай там що, а в активі “чорно-білих” є унікальний рекорд, поки недосяжний для іменитих суперників — у сезоні 1991/92 підопічні британського тренера Ґордона Майлна подолали дистанцію Суперліги без жодної поразки.
Є регулярним бійцем на міжнародній арені, найвище досягнення — чвертьфінал в Кубку європейських чемпіонів-1986/87. Тоді турки впоралися з тиранським “Динамо” (3:0), пройшли далі завдяки відмові кіпрського АПОЕЛа (вплинули ті самі політичні причини), а от в 1/4-й були знищені вже київським “Динамо” (0:7). Бєланов, Блохін та Євтушенко пронеслися по конкуренту, однак потім, на жаль, не знайшли аргументів проти “Порту” (2:4).
Відзначимо Кубок УЄФА-2002/03 та Лігу Європи-2016/17 — там теж сталася аналогічна стадія. У 2003-му позаду залишилися “Сараєво” (7:2), “Алавес” (2:1), київське “Динамо” (3:1) та празька “Славія” (4:3), проте дорогу перейшов міцний “Лаціо” (1:3). Через чотирнадцять років — нова пригода: “Бешикташ” звалився з Ліги чемпіонів, переміг “Хапоель” Беер-Шева (5:2), “Олімпіакос” (5:2), влаштував перестрілку з “Ліоном” (3:3), але виявився не таким вправним в серії пенальті (6:7).
Історія зустрічей з “Бешикташем”
“Помаранчеві” тричі бачилися з візаві, однак лише в умовах “товарняків”. Перший спаринг (4:1) датований листопадом 2013-го — “Бешикташ” швидко повів у рахунку, проте тріснув під натиском швидких атак Ілсінью, Дуґласа Кости та Фреда (дубль). Зауважимо, що все вирішилося ще до перерви.
Друга дуель (0:0) відбулася у липні 2018-го (Паулу Фонсека та Шенол Гюнеш потисли руки), заключна ж — знову у липні, але 2024-го (1:0). “Шахтар” сподобався низкою небезпечних моментів та зрештою добився свого — Егіналду відреагував на розкішний навіс, адресований Педрінью, та “прошив” голкіпера.
Поки тенденція неабияк радує око, тепер побачимо, що станеться на офіційному рівні.
Додамо, що наші хлопці також помірялися силами з “Антальяспором”, “Істанбул Башакшехиром” та “Коньяспором” — що приємно, тріумфували у всіх семи випадках. Треба тримати планку і надалі.
Уле Гуннар Сульшер був шанованим футболістом та є доволі непоганим коучем. Дебютні кроки здійснив у системі “Манчестер Юнайтед”, у 2011-му прийняв “Мольде”, з яким оформив кілька престижних нагород місцевого розливу — два чемпіонства (2011, 2012) та національний кубок (2013).
Прикметно, що в кампанії 2012/13 гарантував участь у груповому етапі Ліги Європи — успішно подолав кваліфікацію, а опісля зчепився зі “Стяуа”, “Штутгартом” та “Копенгагеном”. Так, посів останній рядок, втім, зробив це з гідністю — двічі нокаутував швабів та набрав 6 очок.
На жаль, млинець, спробуваний із “Кардіффом”, виявився глевким — за підсумками розіграшу 2013/14 “сині пташки” покинули Премʼєр-лігу. Водночас провал не слід оцінювати занадто серйозно — норвежець прийняв колектив у січні та ще й очікувано наближеним до зони вильоту.
30 матчів, 9 перемог, 5 нічиїх та одразу 16 поразок не викликають схвальний кивок головою, але статистику можна пояснити з огляду на вже вказаний контекст та гармидер, влаштований напівбожевільним малазійцем Вінсентом Таном. Напружена атмосфера, що транслювалася, зокрема, із вищих кабінетів, позначилася на й так плачевній ситуації.
Повернувся до “Мольде”, затримався на посаді до грудня 2018-го — хоч і не взяв жодного трофею (домінацію встановив “Русенборг”), однак зріс у тактичному плані та добре зарекомендував себе з молоддю. Чого вартий один Ерлінг Голанд — нападник забив низку мʼячів та ще тоді підтвердив, що наділений шаленими перспективами (тільки от “МЮ” проігнорував заклик Уле придбати гравця).
У грудні 2018-го відгукнувся на запрошення з боку “червоних дияволів” — Жозе Моурінью себе вичерпав, втратив контроль над роздягальнею, тож терміново потребувалася заміна. Клуб пішов на певний ризик, але Уле впорався з випробувальним терміном, видав цукерково-букетний період та таким чином затримався біля керма аж до листопада 2021-го. Шосте місце, третє, потім срібло, фінал Ліги Європи — були ті, кому Сульшер вперто не подобався, та його позиції підкріплювалися якими-не-якими показниками та ростом.
Прикро, що в сезоні 2021/22 ідилія завершилася — багато хто впевнений, що скандинав “скис” перед шаленою відповідальністю та необхідністю пошуку балансу між вже сформованими лідерами та мегадорогими новачками. Джейдон Санчо, Кріштіану Роналду, Рафаель Варан — “МЮ” інвестував, сподівався побачити покращення результатів, але не так сталося, як гадалося. “Лестер” (2:4), “Ліверпуль” (0:5), “Манчестер Сіті” (0:2) та “Вотфорд” (1:4) дали зрозуміти те, що із Уле пора прощатися.
Приступив до інтенсивної роботи лише у січні 2025-го. На той момент “Бешикташ” розташувався шостим, шукав свіжих поглядів й треба визнати, що норвежець вкотре підібрав підхід та дійсно допоміг — команда зафіксувала ряд позитивних рахунків й фінішувала четвертою у заліку Суперліги. Зовсім трохи не дотягнув, щоб відібратися до плейоф ЛЄ, трохи неочікувано вилетів із чвертьфіналу Кубка Туреччини від “Гезтепе” (1:3), але має хорошу пресу та спокійний у завтрашньому дні.
Лара Каракан, експертка по Суперлізі, зауважила: “Сульшер запровадив швидкий та атакувальний стиль, відродив проєкт після численних змін у керівництві, це доведено перемогою над “Атлетіком” Більбао (4:1) в Лізі Європи. Він вирішив такі проблеми, як відсутність скаутського відділу, посилив аналіз, залучив експертів. Крім того, власники тепер своєчасно виплачують зарплатні, що не завжди простежувалося за ван Бронкхорста — непрямий, але позитивний ефект для Уле”.
Сульшер не став суттєво трансформувати тактику, продовжив напрацювання, та саме його внутрішні перестановки дали відчутний буст. Правда, не забуваймо, що турки — народ темпераментний й легко візьмуться за вила, якщо їхній вчорашній кумир раптово припинить давати імпульс руху вперед.
Турки активно працюють на трансферному ринку та тільки цього літа запросили ряд новачків. Прибули Теммі Абрагам (оренда, із “Роми”), Оркун Кокчу та Давід Юрасек (оренда, обидва з “Бенфіки”), були викуплені Фелікс Удуохай (5 млн євро, із “Аугсбурга”) та за 2 млн євро Жоау Маріу — теж зі стану португальських “орлів”.
Що стосується продажів, то пішли Джексон Мулека (1,5 млн євро, в “Аль-Холуд”), Онур Булут (325 тисяч євро, в “Башакшехір”), статус вільних агентів отримали Чіро Іммобіле (встиг перебратися до “Болоньї”) й Артур Масуаку.
Іммобіле залишив по собі важливий відбиток, — зробив 19+4 в 41 матчі, — проте його відхід не слід розглядати як якусь трагедію. По-перше, є відтягнутий нападник Рафа Сілва (18 точних пострілів, другий бомбардир колективу), по-друге, зʼявився Абрагам, по-третє, Сульшер налаштований на атаку, тому одразу 17 гравців засмутило воротаря. Це вертикальна команда, чиє завдання якомога швидше донести мʼяч до карного майданчика, й тут не до жартів.
Очевидно, що “Бешикташ” може запропонувати більше, ніж попередній суперник. Незважаючи на те, що турки вміють самі ж собі створити проблеми, нехтувати потенціалом “чорно-білих” вкрай нерозумно.
Наявність нехай і “списаних”, та все ж зірок з бекґраундом — фактор, здатний стовідсотково вплинути на перебіг зустрічі. Не ігноруємо й те, що Уле довше знаходиться на посту, вивчив особливості підопічних та помітно поліпшив ментальну складову.
Ще плюсик в карму турків — взагалі-то їхній домашній стадіон прийме вирішальну дуель Ліги Європи-2025/26, тож тут чи не потрійна мотивація, щоб виступити якомога краще. Враховуючи всі перераховані нюанси, анітрохи не дивно, що “Бешикташ” визнаний фаворитом за рішенням букмекерських контор.
З іншого боку, не варто посипати голову попелом — Арда Туран добре знає сьогоднішню Суперлігу та стикався із Сульшером. На жаль, двічі спасував (1:2 та 1:3), проте наразі оперує значно цікавішим ростером з претензіями.
Фото - Getty Images/Global Images Ukraine
